Затверджена на сьогодні методологія розрахунку ціни вугілля у тарифі ТЕС (формула "Роттердам+") створює значне поле для політичних спекуляцій навколо ціноутворення на даний вид енергоресурсу. Про це на своїй сторінці в мережі Facebook заявив директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.
За його словами, така ситуація виникає через те, що формула враховує середню за 12 місяців вартість вугілля. Відповідно, на зростаючому ринку ціна вугілля в України була нижчою, аніж ціна на світових ринках. Тепер, коли індикативна ціна АРІ2 ARA пішла вниз, на українському ринку це зниження відобразиться в майбутніх періодах.
"Хотів би звернути увагу на свою тезу, що вартість на українське вугілля згідно методології НКРЕКП буде поступово зростати відносно індексу APi2 ARA у період зниження цін на вугілля на міжнародних ринках. Це пояснюється 12 місячним лагом між формуванням ціни для вугілля на українському ринку та індекативною ціною АРІ2 ARA. Натомість протягом попередніх майже двох років дана модель у період зростання цін на світових майданчиках дозволяла українському вугіллю бути значно дешевшим відносно вказаного індексу. Такі значні диспропорції свідчать про недосконалість моделі імпортного паритету та дозволяють займатися деяким політикам спекуляціями навколо ціноутворення", - сказав експерт.
Омельченко також закликав експертів енергоринку приєднатися до обговорення проблеми та підкреслив, що її вирішенням є поява повноцінного ринку електроенергії. "На мій погляд, таку ситуацію можливо виправити лише із введенням повноцінного ринку електричної енергії та вугілля", - пише він.
Нагадаємо, у 2016 році Національною комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердила методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля. Формула "Роттердам плюс" включає ціну вугілля для виробництва електроенергії, засновану на котируваннях вугільного хаба ARA (середні за останні 12 місяців) плюс доставку в український порт.