ua ru

Радник Зеленського Олег Устенко: Є два способи звести до мінімуму доходи Росії

Радник Зеленського Олег Устенко: Є два способи звести до мінімуму доходи Росії Олег Устенко (Фото: twitter.com/focusua)

Економіст Олег Устенко в інтерв`ю РБК-Україна – про санкції проти Росії, продовольчу кризу, ціни на нафту, курс долара, МВФ та кадрові зміни в уряді.

Енергетичні санкції можуть убити економіку Росії, що не дозволить їй продовжувати війну. Про це в інтерв'ю РБК-Україна заявив радник президента з економічних питань Олег Устенко.

Він – відомий український економіст, який з 2004 року працював у команді Міжнародного фонду Блейзера. З 2019 року Устенко входить до пулу основних консультантів Володимира Зеленського. Саме тому його оцінка ситуації та бачення перспективи змін насамперед з фінансового та економічного напрямів надзвичайно важливі.

Поради та рекомендації Устенко досить часто знаходять відображення у рішеннях, які приймаються не лише на Банковій, а й на Грушевського. Зазвичай досить обережний у публічних заявах Устенко в інтерв'ю виданню заявив про необхідність реструктуризації зовнішнього боргу України, реформування Кабінету міністрів, а також розповів про плани щодо роботи з МВФ та перспективи скасування фіксованого валютного курсу.

– Олеже, доброго дня. Вже п'ятий місяць Україна перебуває в активній фазі війни. Весь цей час відносно Росії діють санкції і з боку Сполучених Штатів, і з боку Європи та інших "недружніх", як називають в Москві, країн. Але поки що наслідки цих санкцій не такі серйозні, як очікувалося. Чому так відбувається? Тому що в Росії сильний фінансово-економічний блок? Чи, мабуть, алгоритм введення санкцій і перелік цих санкцій був зроблений дещо не так, як треба було?

– Я сказав би так, санкції почали впроваджуватися достатньо швидко. І перша група санкцій, яка стосувалася, скажімо, відрізання Російської Федерації від світових фінансових ринків, це робоча нормальна санкція. Те, що потрапило під арешт з точки зору їхніх золотовалютних резервів і Центробанку – теж нормальна санкція – вона працює. Що стосується санкцій стосовно неможливості виходити на зовнішні ринки в комбінації з тим, що вони втратили назавжди частину свого золотовалютного резерву, - це дієві санкції, які мають на меті вбити їх фінансовий сектор.

Але додатково була необхідна підтримка з боку тих санкцій, які скорочують, при тому драматично скорочують, всі надходження до державного бюджету Російської Федерації. Такими санкціями мали стати енергетичні санкції. І шостий пакет, який було прийнято, він має певну частку енергетичних санкцій стосовно нафти, але проблема полягає в тому, що повне ембарго почне працювати лише через шість місяців. Це означає, коли ця санкція почне працювати, російський бюджет потенційно втратить біля 40% своїх доходів.

Це означає, що в умовах, коли вони вже відрізані від зовнішніх ринків запозичення капіталу, вони зможуть фінансувати цей новий дефіцит лише за рахунок друкарського верстату, а це буде означати, що вони швидко розгонять спочатку галопуючу інфляцію, а потім перейдуть до так званої гіперінфляції.

– Але зараз ми бачимо таку ситуацію, що навіть під час скорочення обсягів продажу енергоресурсів доходи російських компаній значно ростуть. І всі підтверджують, що доходи значно перевищують втрати від санкцій.

– Правильно, вони перевищують, бо на фоні того, як вводяться санкції, збільшується і ціна на енергоресурси. Ось чому зараз розробляється так званий ціновий механізм, який має бути застосований навіть до введення сьомого пакету санкцій - до того, коли почне працювати повністю ембарго стосовно нафти.

Завдання полягає в тому, щоб звести до мінімуму доходи Російської Федерації саме від нафти. Розглядається два можливих шляхи. Перший, такий, мені здається, привабливий шлях в першу чергу і для світового співтовариства, і для України, буде полягати в тому, що ціна буде обмежена виробничою вартістю по нафті в Російській Федерації. Це приблизно біля 10 доларів за барель і це та сума, яку вони зможуть отримувати за свою нафту.

– Тобто ви маєте на увазі, що Росія буде змушена продавати за такою ціною?

– Так, Росія буде змушена продавати нафту саме за встановленою ціною, яка може бути біля 10 доларів, бо це перекриває лише їх виробничі витрати на видобуток одного бареля нафти.

– Чи альтернатива – це зупинити видобуток?

– Альтернатива – зупинити видобуток, альтернатива додаткова – це намагатися зберігати частково нафту у власних нафтосховищах, але там не такі вже великі потужності.

Альтернатива – є шлях, який використовувала у свій час Венесуела - можна переробляти цю нафту і віддавати вже готовим продуктом, бензином для власного населення по ціні набагато нижчій постійно дотуючі цю галузь і вгоняючи себе в додаткову петлю.

Але це все одно не вирішує проблему того, яким чином буде наповнюватися державна скарбниця, яким чином буде фінансуватися державний бюджет. Зрозуміло, що в такому розкладі про які витрати на ВПК вони зможуть говорити? Ні про які.

– І другий варіант?

– Другий варіант, який теж є... В першому, до речі, варіанті розглядається можливість обмеження ціни – це 10 доларів за барель, але різниця між ринковою вартістю нафти і цими 10 доларами буде відшкодовуватися у спеціальний фонд, який буде використовуватися для фінансових потреб України. Тобто якщо зараз ринкова ціна біля 100 доларів за барель, 10 доларів буде повертатися в Росію, то 90 доларів за кожен барель нафти буде відшкодовуватися у цей фонд.

Другий варіант передбачає лише обмеження ціни, так званий price cap, тобто буде встановлена гранична ціна, в даному випадку знову ж 10 доларів, і за цією ціною Росія повинна буде продавати нафту на світовий ринок.

Є ризик того, що Росія буде намагатися продавати цю нафту в країни, які зараз дуже активно скуповують нафту від неї - це Індія і Китай. Але у Китаю достатньо обмежені можливості по перегонці нафти через трубопровід з Росією. В Індії взагалі такого немає, тобто єдина можливість пересування нафти – через море.

Але тут розглядається такий запобіжник, суть якого буде полягати в тому, що ніякі страховки, ніяке фінансування, ніякі лоцманські послуги, ніщо не буде надаватися. Будь-які послуги і фінансового сектора, і реального сектора не будуть надаватися тим танкерам, які перевозять російську нафту в тому випадку, якщо в контракті не буде стояти ціна або оця гранична 10 доларів, або менша.

Тобто можна передбачити, що єдина можливість буде лише продавати за ціною 10 доларів, і реальна альтернатива для Росії - це використовувати цю нафту для власного споживання.Але навіщо їм стількі? Галузь впаде.

– Як ви ставитеся до думки, що основні санкції, найбільш дієві вже застосовані, і наступні санкції не будуть мати серйозного ефекту? Чи може бути якийсь новий сильний удар по економіці Росії за рахунок санкцій?

– Я вважаю, що основні санкції ще попереду. І ця головна основна санкція – це санкція стосовно нафти. Друга головна велика санкція, яка буде застосована, це санкція стосовно російського газу. У свій час Росія намагалася просто повністю використовувати енергетичний ресурс як зброю, зараз ця зброя стріляє саме в їхню сторону. Вони це чітко розуміють, ось чому вони бісяться від цього.

На мій погляд, це буде головна санкція, яка просто має вбити російську економіку і не дати можливість заробляти кошти на війну.

– А не вважаєте ви, що зараз своїми діями Росія, яка обмежує і скорочує поставки газу в Європу, намагається перебити ці санкції і, можливо, навіть їй це вдасться?

– Вона намагається і вона працює за цим напрямом, вона працює на декількох дошках, якщо хочете, в декілька площинах. Перша площина – це безпосередньо наземна операція, яку вона веде в Україні. Друга площина, в якій вона використовує свою зброю, - це все що стосується енергетичного сектору.

Третя шахова дошка, якщо хочете, або просто площина, в якій вони намагаються використовувати свою зброю, - це все, що стосується продовольчої безпеки. Вони працюють на всіх цих трьох дошках, вони намагаються працювати більш ніж активно.

Що стосується нафти, то ОПЕК вже з більшою симпатією приглядається до можливості втрутитися в ринок нафти, витіснити звідти Російську Федерацію. Декілька країн Африки вже підтвердили те, що вони будуть працювати на цьому ринку і збільшать своє постачання нафти на світовий ринок.

Що стосується газу, то зараз більш активно переходять на використання скрапленого газу. Вже було багато таких поставок зроблено навіть протягом останніх двох тижнів з боку США до Європи. Росія буде намагатися якомога більше на свою користь використовувати цю ситуацію. Але я не впевнений, що їм взагалі можна розраховувати навіть на незначний успіх в цьому напрямку.

– А чи не вважаєте ви, що було перебільшено значення дефолту Росії, який відбувся днями?

– Повністю впевнений. Санкції щодо нафти, газу - це дієві санкції, це як булавою по голові.

У випадку з Росією тяжкі часи, які для неї настали, це не на один-два роки, мова йде про десятиріччя. Якщо ті санкції порівнювати з булавою або з дубиною, якою ти по голові когось б'єш, то у даному випадку мова йде про плювок або затрєщіну, яку ти начебто даєш і начебто це "унізітєльно" і дуже неприємно для того, кому ти це даєш, але це не більше того.

До речі, так само я оцінюю санкції стосовно чорної ікри, "русской водки" і так далі. Значення їх з точки зору економіки не таке важливе як ті санкції, про які ми зараз говоримо (нафта та газ - ред.).

– Ми бачимо зараз, що Європа вже стикається з економічними проблемами - інфляція в єврозоні поступово збільшується декілька місяців і зараз вона вже більше 8,5%, в деяких країнах навіть до 20% і вище. Як ви вважаєте, така тенденція збережеться?

– Що стосується інфляції, то головна причина зараз - це дійсно агресія Росії. Росія - причина розкрутки інфляції в принципі у світі. Не тому лише, що вона роздуває ціни на енергетичні продукти і війну на території нашої країни, і цим просто знущається взагалі з світових цивілізаційних стандартів. А й від того, що були закладені основи інфляції в попередні роки.

Все ж таки не забувайте, що в період COVID-19 було надруковано багато коштів, були великі дефіцити державних бюджетів, зрештою країни лише поступово почали виходити з цієї ситуації в грудні-січні. Але 24 лютого почалася нова трагедія, яка дійсно збільшує інфляцію. Але теж треба розуміти, що наслідки інфляції для кожної країни і для кожної частини світу будуть різні.

Якщо мова йде, скажімо, про продовольчу кризу, то для багатих країн це проблема, але не така проблема, як для бідних країн. У бідних країнах, де 90-95% доходу домогосподарств витрачають на харчування, звичайно, якщо ти збільшуєш ціну на продовольчі товари, то в них починається просто трагедія. Від нас (від постачання зерна з України - ред.) залежать від 100 до 200 млн життів на планеті, а по деяких оцінках навіть до 300 млн життів. Ну от уявіть собі, що ми просто не постачаємо продовольство на світовий ринок, тобто там наслідки інфляції інші.

Що стосується Європи, то так, наслідки є – і це ціна, яку мають всі сплатити за те, що є оцей агресор, і за те, що треба його зупинити. Але з цим можна буде достатньо швидко приборкатися, у тому числі за рахунок ключової ставки центробанків.

– До речі, про продовольство. Що в нас з експортом зерна? Схоже на те, що питання якось зупинилося і експорту морським транспортом вже не буде. Якщо і буде вивозитися, то це автомобільний транспорт чи залізниця. І поки що всі намагання Туреччини щось зробити з цим, щоб розблокувати експорт, результату не дають.

– Так воно і є, є серйозна проблема з логістичними коридорами. Зараз ми можемо постачати лише залізницею і автомобілями. Потенційно наша врожайність впала. Ми не зможемо навіть в наступному році постачати приблизно від 30 до 40% того, що ми постачали на світові ринки по зерну. Тобто, якщо будуть навіть повністю розблоковані всі наші транспортні коридори і ми нормально зберемо врожай - він буде набагато меншим, і щонайменше 50 млн людей в світі знаходяться в зоні ризику повного голоду.

– Я повернуся до інфляції. В Україні вона теж буде рости, і Нацбанк своїми діями навряд чи зможе її приборкати. До речі, ще підняття облікової ставки до 25%. Чи на вашу думку варто буде підвищувати ще облікову ставку? І що буде з інфляцією? Яку чекати?

– Коли говорять про облікову ставку, завжди економіст буде говорити, що є інша сторона медалі, яка полягає в тому, що ти зменшуєш темпи економічного зростання. Але це точно не в нашому розкладі.

У нас темпи економічного зростання вже зменшені від того, що іде війна, і їх цілеспрямовано зменшує агресор, він це робить, знущається над нашою економікою, громить все, що можна розгромити, майже 50% бізнесу не працює нормально.

Нацбанк намагається придавити інфляцію. Наскільки вони можуть її придавити? Я вважаю, що вони мають довести інфляцію до рівня біля 15% і це тоді буде повною перемогою в цьому напрямку.

Чи треба буде ще додатково збільшувати облікову ставку? Я не впевнений, що це треба буде робити, я не думаю, що це вже зараз допоможе. Зараз краще спробувати бути в цьому режимі високої облікової ставки в 25% протягом щонайменше місяця-півтора.

– А потім що?

– А потім подивитися, якщо інфляція не приборкується до рівня 15%, тоді знову переходити до відповідних заходів і знову збільшувати ставку, але вже не так драматично, з 25 її можна буде підняти до 30%.

– Але дивіться, Мінфін не в захваті, м'яко кажучи, від такої ставки і відмовляється підіймати ставки по ОВДП. Чи логічні зараз дії Мінфіну і чи будуть далі вимагати від міністра Марченка підіймати ставки по ОВДП?

– Я б сказав, що це питання дискусійне. Зрештою війна закінчиться, і треба буде виплачувати відсотки по облігаціях внутрішньодержавної позики. Якщо їх підняти до рівня 25%+, це означає, що зараз ти будеш вирішувати проблему, а що в майбутньому?

У майбутньому ти маєш розраховуватися за цими великими ставками. Тому якщо Мінфін зараз може вижити в умовах, і притримувати ставку на тому рівни, який зараз має, то це, на мій погляд, краще.

– Нещодавно одна з міжнародних агенцій написала, що Україна веде перемовини про реструктуризацію боргу. Я розумію, що про це голосно не кажуть, особливо офіційно, навіть якщо так і є. Але чи варто на вашу думку вести такі перемовини в умовах, коли ми зараз паралельно ведемо перемовини про нові кредити?

– На мій погляд, після того, як ми отримаємо повністю грантову допомогу від наших союзників в розміри 5 млрд доларів на місяць, уявіть собі, що це трошки, м'яко кажучи, не дуже коректна ситуація. Ти зараз береш кошти від платників податків, які тобі допомагають, які твої союзники, і частково, хоч і мало, але все одно віддаєш ці кошти приватним інвесторам, які вкладалися у твої цінні папери... Я б не сказав, що це реструктуризація боргу, я б сказав, що це відстрочка по сплаті нашого державного і гарантованого державою боргу.

Якщо у перший-другий тиждень війни я вважав це недоцільно робити, тому що якщо ти робиш реструктуризацію, то закриваєш для себе зовнішні ринки запозичення капіталу. Але у нашому випадку, коли війна продовжується вже п'ятий місяць поспіль, коли точно невідомо, коли вона закінчиться, то хвилюватися з приводу того, що протягом наступного року або навіть двох років ти не зможеш вийти на зовнішні ринки запозичення капіталу, нелогічно.

У цьому році за нашим зовнішнім боргом, що буде включати і тіло кредиту, і відсотки по цих кредитах, ми маємо виплатити 3 млрд доларів - це не така велика сума. І ми можемо це зробити, і вже половину все одно виплатили. З моєї точки зору, ми маємо торпедувати це питання, ми маємо поставити на паузу всі наші виплати по зовнішніх боргах. У нас є дві можливості, як це зробити.

Перша можливість – сказати, що ми це відстрочуємо на певний період часу, скажімо, на два роки, а потім почнемо обслуговування наших зовнішніх боргів.

Друга можливість – сказати, що ми не виплачуємо і ставимо на паузу всі наші виплати, але не даємо чіткого часового орієнтиру. Після того, як війна закінчується, ми беремо ще два роки, і після цього починаємо обслуговування і сплачування наших зовнішніх боргів. Чому два роки? Бо за два роки наша економіка зможе повернутися на довоєнний рівень. Я думаю, що і перший, і другий варіант робочі, і треба над цим активно працювати.

До речі, ринок, на мій погляд, вже чекає, що ми маємо зробити оголошення з цього приводу.

– А це не буде розцінено як дефолт?

– Це буде розцінено як реструктуризація нашого боргу.

– Зараз знову збираються міняти структуру уряду, є вже різні варіанти - об'єднання міністерств знову планується. Навіщо це зараз робити? Були спроби вже двічі це зробити, і вони були невдалими.

– Взагалі мова йде не лише про скорочення уряду. Ви маєте на увазі держслужбовців, яких в нас майже 170 тисяч осіб. Якщо діяти за схемою Кабінету міністрів - просто йти фізично на скорочення чисельності, скажімо, вдвічі, то це означає, що декілька десятків мільярдів гривень ти просто економиш по року. Але тут же мова не лише про "зекономити кошти".

Мова про те, щоб зробити цю апаратну систему управління країною набагато більш ефективною. Це про перегляд функцій, які виконує те чи інше міністерство.

– Але це робили вже двічі. Вони зробили одні зміни в структурі, потім ці зміни не спрацювали, вони зробили зворотні зміни. Де гарантія того, що на цей раз зміни дадуть той ефект, який очікується?

– В принципі, ці зміни можуть дати той ефект, який очікується, лише у випадку, коли мова буде йти не просто про механічне зменшення кількості державного апарату, а мова буде йти в першу чергу з приводу функцій. Якщо це буде знову-таке механічне скорочення, то ти зможеш зберегти кошти державного бюджету, хай і десятки мільярдів гривень, але це буде дуже нетривалий період часу, бо знову це колесо повернеться і будуть розширювати державний апарат.

– А хто готує зараз ці зміни і хто готував їх раніше?

– Зараз над цими змінами працюють і Міністерство економіки, і Міністерство цифрової трансформації.

– Зараз, наскільки я читаю інформацію, яка з'являється, я не чув про те, що був зроблений такий аналіз (перегляд функцій - ред.), він потребує часу. І вже навіть різні варіанти є, і це і насторожує - Мінекономіки об'єднується з Міненергетики, Мінекономіки об'єднується з Мінагро, Міненергетики об'єднується з Мінекології, і який варіант буде обраний, досі незрозуміло, хоча процедура має йти навпаки.

– У моєму розумінні вона має йти саме таким чином, про який ми з вами говоримо. Всі решта варіанти – вони неробочі, їх проводили ще за часів Ющенка, коли намагалися реформувати державний апарат і нічого не добилися.

Президент ставив задачу більш широку перед урядом провести реформу державного управління. А це і функція, і кількість, і ефективність.

А те, що зараз ходять різні чутки, ну уявіть собі, ми все ж таки говоримо про бюрократичну систему, вона намагається себе зберегти, не дивлячись не те, що в неї є багато викликів, і в першу чергу виклики, пов'язані з війною. Вони хочуть залишитися тими монстрами, якими вони є.

Частина з тих департаментів, частина з тих, хто там працює, вони ж не думають в першу чергу з приводу ефективності цієї інституції. Вони думають в першу чергу про власне виживання і для цього вони будуть вигадувати будь-які трюки та варіанти, щоб лише залишитися на плаву. Це очікувано, але це не означає, що саме таким чином воно все пройде.

– Так коли очікувати вже остаточного варіанту, що буде з Кабміном? Коли його все ж таки збираються змінити? До кінця року, чи вже наступного року?

– Ні, я думаю, що питання реформи держуправління на найближчі часи.

– Найближчі часи?

– Сказати вам політично, коли це краще ввести, після війни чи під час війни, я не впевнений, що я можу. Але мені здається, що відтягувати цю реформу було б недоцільно. І навіть не дивлячись на воєнний стан, не дивлячись на виклики з точки зору безпеки і оборони, це було б доцільно починати робити прямо зараз.

Але теж треба розуміти, що робити цю реформу - це в першу чергу провести чіткий аналіз з приводу функцій, функціональне обстеження. А потім ти можеш вирішувати питання штатного розкладу і скільки кого ти там залишаєш і кого ти звільняєш.

– Тобто за планом Кабмін може бути переформатовано і, відповідно, змінено до кінця року?

– Може бути й так.

– Але вже не перший раз збираються міняти міністрів, і проблема в тому, що не можуть знайти наступників.

– Так це ж не проблема в цьому випадку по прізвищах. Проблема в тому, щоб організм державного управління функціонував нормально. І для того, щоб він функціонував нормально, це не означає, що обов'язково міняти окремих міністрів.

– Зараз ми спостерігаємо за конфліктом між прем'єр-міністром Денисом Шмигалем і головою "Нафтогазу" Юрієм Вітренком. Чи не здається вам, що цей конфлікт якимось чином, можливо, пов'язаний саме з очікуванням зміни уряду?

В мене виникло б просто шалене здивування, якби вони погоджувалися по всіх ключових питаннях. Чим більше в них дискусії, тим, на мій погляд, краще з точки зору того, що тоді вони зможуть прийняти найбільш ефективне і виважене рішення.

Коли йде просто загальний "одобрямс", то це точно не додає до нормального економічного стану і до розвитку. Хай конфліктують, це непогано, аби ми не були з вами втягнуті як громадяни України в цей конфлікт. Якщо це йде на користь бізнесу, в плані нафтового бізнесу, в плані управління державою, хай конфліктують, це не погано - я за.

– І ще стосовно "Нафтогазу". Там досі не призначена наглядова рада і, наскільки я знаю, під час підготовки рішення про кандидатство у Європейський Союз це питання також підіймалося, мабуть не дуже гостро, але його торкалися.

– Що стосується наглядової ради НАК "Нафтогаз", то питання стосовно необхідності призначення нової наглядової ради підіймав в першу чергу сам Вітренко. Як я розумію, є вже навіть попередній склад наглядової ради НАК.

– А чого ж її не призначають?

– Зараз йде технічне обговорення, Вітренко проводить, і, до речі, голова Міненерго Герман Галущенко - вони проводять консультації саме з цього приводу з нашими партнерами. Це один з найважливіших напрямків зараз, і з точки зору забезпечення нормального функціонування країни вже в новий зимовий період – більш ніж актуальне питання.

– Наступне питання стосується Міжнародного валютного фонду. Чи готуємо ми якусь нову програму з МВФ? Чи потрібна вона? І чому дуже повільно наповнюється той спеціальний фонд МВФ, який було створено декілька місяців тому?

– Що стосується програми співпраці з Міжнародним валютним фондом, то це знаходиться в постійному обговоренні. Я би не сказав, що це критично необхідно зараз. Коли ти маєш можливість фінансуватися за рахунок союзників, то додаткове відкриття програми з МВФ, я б вважав недоцільним.

Все ж таки теж не забувайте, що МВФ працює в країнах, які не знаходяться у стані війни. Ми, до речі, і з ними консультуємося постійно з приводу проблематики, пов'язаною з поточною економічною ситуацією, ми проводимо консультації з усіма нашими союзниками.

Я бачу багато ризиків, пов'язаних не з програмою, а з комунікаціями з міжнародними інституціями. Проблема, на мій погляд, може полягати в тому, що там (в МВФ, - ред.) в раді директорів є росіяни. Частково інформація, яку ми надаємо МВФ та іншим нашим партнерам і союзникам, вона є більш ніж чутливою. Чи хочемо ми ділитися нею в такому обсязі і при такому розкладі, який зараз існує? Тут у мене є побоювання.

Це відноситься і до багатьох інших таких інституцій начебто дуже поважних, де можуть бути інфільтровані російські агенти. Це не означає, що інституція непотрібна або не треба з нею працювати, але побоювання такого плану є. Але теж зрозуміло, що ситуація відразу буде змінена, коли мир прийде на нашу землю.

– Вже декілька місяців у нас фіксований курс. Деякі експерти кажуть, що вже час його відміняти. Як на вашу думку, треба найближчим часом це робити?

– Мені здається, що прийшов вже час відміни фіксованого курсу – треба переходити до ринкового курсу, який вже існує. Який сенс тримати два курси відразу? Тобто ми зараз знаходимося в умовах, коли Національний банк начебто фіксує курс на 29,25, а з іншого боку є курс, який ми бачимо на реальному ринку, який знаходиться в межах щонайменше від 33 до 36 гривень за один долар.

Якщо ти відмовишся від фіксованої частини цього курсу, то є можливість, що відбудеться корекція того ринкового курсу, який є – він трошки знизиться, і спред буде меншим ніж той, який ми зараз бачимо.

Вже час переходити до нормального ринкового курсу. Тим паче, що треба підтримати наших експортерів, і Міністерство фінансів, яке збирає податки, в тому числі й від імпорту.

Національний банк вже зробив можливе і неможливе – фінансова система вистояла в перші дні, тижні та місяці війни. Зараз можна в цьому напрямку робити послаблення.