У банківському секторі Словенії збільшилася частка безповоротних кредитів, а витрати уряду на рекапіталізацію фінансових інститутів оцінюються вже в 3% ВВП країни, відзначають аналітики Capital Economics.
За їх словами, банківський сектор Словенії не такий роздутий по відношенню до ВВП, як у Кіпру (144 проти 716% відповідно), проте обсяг поганих боргів останнім часом досяг 15% в цілому по країні і 20% в трьох найбільших банках (включаючи Nova Ljubljanska Banka).
Ситуація в найближчій перспективі буде погіршуватися: за прогнозами, ВВП країни за підсумками цього року впаде як мінімум на 2%. Раніше МВФ підрахував, що уряду необхідно не менше 1 млрд євро (3% від ВВП) на рекапіталізацію банківської системи і ще 3 млрд євро додаткового фінансування в цілому.
Для інвесторів проблеми Словенії та її банківського сектора не стали несподіванкою. За останні два тижні прибутковість десятирічних облігацій країни з терміном погашення в 2022 р. зросла з 4,5 до 6,3%, вартість кредитно-дефолтних свопів в середу збільшилася на 49 пунктів, до 327 пунктів (найвищий показник за останні п'ять місяців), згідно Bloomberg.
"Розвиток ситуації на Кіпрі викликало побоювання, що Словенії в найближчі місяці доведеться боротися за доступ на європейський борговий ринок, так як вона буде прагнути до рекапіталізації банківського сектору... що збільшить ризики списань по депозитах", - відзначив провідний економіст UniCredit в Лондоні Гілліан Еджворс.
Словенський державний Nova Ljubljanska Banka, найбільший кредитний інститут в країні, завершив 2012 р. з збитками в 275 млн євро, а інший великий гравець на ринку - Nova Kreditna Banka Maribor - втратив 205 млн євро. При цьому акції Nova Kreditna Banka за останні десять днів впали на 40%. Moody's на початку тижня знизило довгостроковий рейтинг за депозитами цього банку з B3 до Caa2 з негативним прогнозом.
Разом з тим, на думку експертів, влада ЄС спочатку дасть Словенії можливість самостійно зробити спробу по збору коштів і тільки в разі її провалу буде нав'язувати свою допомогу по кіпрському сценарієм.
Зовнішній борг Словенії не так вже великий - 48% ВВП. Однак з урахуванням того, що багато інвесторів тепер не стануть вкладатися в економіку країни, якій загрожує дефолт, уряду доведеться шукати внутрішні резерви - не менше 10% від ВВП, вважають в Capital Economics.
Влада самої Словенії поки відкидає розмови про будь-якої допомоги з боку ЄС.
"Наша банківська система стабільна і безпечна. Порівняння з Кіпром недоречно. Депозити в цілості, і уряд гарантує їх збереження", - цитує Bloomberg заяву прем'єр-міністра Словенії Оленки Братушек.
Втім, слова Братушек навряд чи заспокоять інвесторів. Глава Єврогрупи Йерун Дейсселблум раніше закликав країни з непомірно роздутим фінансовим сектором "навести порядок" в банківському секторі. Крім того, в інтерв'ю The Financial Times чиновник заявив, що порятунок Кіпру стане моделлю для інших бейлаута в єврозоні.
На думку Capital Economics, Словенія найвірогідніший, але не єдиний кандидат на подібну допомогу з боку європейських сусідів. Аналітики відзначають, що серйозні проблеми маються в банківських секторах Люксембургу та Мальти.
Читайте також: У Словенії парламент відправив уряд у відставку