Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) зафіксував найбільші темпи зростання ядерного озброєння в 2012 р. в Китаї, Індії та Пакистані. Про це пише "Комерсант-Україна".
Як випливає з доповіді, за 2012 р. лідирує в гонці Китай збільшив кількість одиниць ядерної зброї з 240 до 250, Індія - з 100 до 110, Пакистан - з 110 до 120. Пакистан, що володіє меншою територією, ніж Індія, за кількістю ядерних боєголовок обігнав свого сусіда і головного антагоніста в Південній Азії.
Проте все більшу загрозу для Індії представляє не Пакистан, який не має достатньо коштів доставки, щоб накрити всю індійську територію, а Китай. У зв'язку з цим автори доповіді SIPRI визнають: спостерігається останнім часом активне створення Індією балістичних ракет дальнього радіусу дії "має своєю метою скоріше не Пакистан, а Китай".
Автори щорічної доповіді SIPRI приходять до висновку, що в сучасному світі атомну зброю все менше цікавить дві провідні ядерні держави - США і Росію, які домовилися про радикальне скорочення стратегічних ядерних озброєнь в рамках договору СНО-3.
Зіставляючи сукупний ядерний потенціал старожилів ядерного клубу - п'ятірки постійних членів РБ ООН (США, РФ, Велика Британія, Франція і Китай), а також Індії, Пакистану та Ізраїлю, SIPRI вказує на те, що загальна кількість ядерних боєголовок і засобів доставки за минулий рік дещо скоротилася: з 19 тис. в 2011 р. до 17 тис. 265 до початку цього року. Однак говорити про ядерне роззброєння як про незворотною глобальної тенденції експерти вважають передчасним. Обнадійлива статистика забезпечена виключно силами Москви і Вашингтона, у той час як інші держави не поспішають наслідувати їх приклад.
Франція і Британія лише заморозили свої потенціали, що складають відповідно 300 і 225 одиниць, але при цьому вони не відмовляються від їх вдосконалення (по тому ж шляху йде і Ізраїль з його 800 одиницями). "Довгострокові програми модернізації ядерної зброї свідчать: що володіють ним держави як і раніше вважають це зброя ознакою міжнародного статусу і сили", - заявив, представляючи доповідь, старший науковий співробітник SIPRI Шеннон Кайл.