Концепція реформування податкової системи України обговорюється з середини літа. Причому, було презентовано кілька альтернативних варіантів перебудови оподаткування в нашій країні.
Павло Костіцин, спеціально для РБК-Україна
Концепція реформування податкової системи України обговорюється з середини літа. Причому, було презентовано кілька альтернативних варіантів перебудови оподаткування в нашій країні. Наприклад, крім урядової концепції, яку представив на початку серпня прем'єр Арсеній Яценюк, своє бачення податкової системи України висловлювали багато ініціативних груп.
Зокрема, громадянська платформа "Нова країна", яка представлена бізнесменами, банкірами, фінансистами та юристами.
Тим не менш, Державна фіскальна служба (ГФС) винесла на загальне обговорення саме проект концепції Кабміну, який розміщений на сайті ГФС. Крім неодноразово озвученого скорочення кількості податків, уніфікації податкового і бухгалтерського обліку, перегляду спецрежимів для АПК, багато хто випустив з уваги досить масштабні зміни в оподаткуванні фізосіб. Адже саме прибутковий податок і нарахування на зарплатний фонд стосуються практично будь-якого українця.
Спроба номер шість
Розробники концепції з Кабміну резонно зауважують, що загальне податкове навантаження на зарплатні доходи в Україні зараз становить 54,5%, що в 1,5 рази більше, ніж у Євросоюзі. У зв'язку з цим структуру податкових відрахувань, а також їх пропорції потрібно міняти. "Нам потрібно добитися кращих умов оподаткування в Україні. Як мінімум, знизити податкове навантаження до рівня Західної Європи. А краще - ще нижче", - заявив на одному із своїх виступів екс-міністр Мінекономрозвитку і торгівлі Павло Шеремета.
Причому, Кабмін хоче не зменшувати ставки єдиного соцвнеску (ЄСВ) і ПДФО, а саме переглянути структуру цих зборів, для чого і запропоновано 6 моделей, які здатні приносити держбюджету від 3,5 млрд грн до 14,7 млрд грн в рік.
Додатково.
Перша модель передбачає перегляд ставок податку на доходи, а також розширення його шкали, що повинно дати бюджету додаткові 3,5 млрд грн. І, якщо в даний момент з суми до 10 мінімальних зарплат стягується 15%, а понад цієї планки - 17% податку, то після змін при сумі доходу від 10 до 17 МЗП ставка складе 20%, а від 17 МЗП - 25%. Умовно кажучи, отримавши зараз на руки 25 тис. грн., сума прибуткового податку складе близько 4 тис. грн. У новій шкалі вона зросте до 4,5 тис. грн. Хоча, безумовно, торкнеться ця зміна тих, хто заробляє від 21-22 тис. грн на місяць і вище.
Другий варіант змін у ПДФО передбачає механізм, аналогічний першої моделі, але за тим винятком, що ставка податку 20% буде поширюватися на доходи від 10 до 40 МЗП. І тільки ті, хто заробляє понад 40 МЗП (від 51 тис. грн на місяць), віддасть державі 25% податку. Бюджет за рахунок цього отримає 2,5 млрд грн доппоступлений. Хоча віриться в це важко, з огляду на настільки "задранную" планку податку.
Третя модель ПДФО повністю копіює попередню. Але в ній будуть обкладатися також і доходи у розмірі до 1-ї МЗП за ставкою 10%. Крім того, Кабмін хоче скасувати податкову соціальну пільгу. Так, це можливо дозволить боротися із зарплатами в конвертах. Вони стануть просто економічно невигідними. Але, з іншого боку, такий підхід вдарить по найменш захищеним верствам населення. Хоча бюджет хоче поповнити дохідну частину завдяки цьому механізму на 4,7 млрд грн.
Четвертий варіант реформування повністю змінює шкалу ПДФО. Для доходів, еквівалентних 5 МЗП, ставка становитиме 15%, від 5 до 17 МЗП - 20%, понад 17 МЗП - 25%. Ця модель частково повторює попередню, але більш вигідна з точки зору боротьби з ухиленням від виплати "білих" зарплат. Так само, до речі, як і п'ята модель, де планка оподаткування знижена не до 5 МЗП, а до 3 МЗП. Надходження в бюджет у цих випадках зростуть на 5,1-8,9 млрд гривень.
Остання, шоста модель пропонує оподаткувати ПДФО за ставкою 15% всі доходи до 1 мінімальної зарплати, від 1 до 17 МЗП - за ставкою 20%, і понад 17 МЗП - за ставкою 25%. Державна скарбниця у даному випадку, як підрахували законодавці, поповниться сумою в 14,7 млрд грн.
Крім цього, пропонується уніфікувати ставку податку для всіх видом пасивних доходів, та застосувати до них ставку 15% (тобто, і для дивідендів, і для процентів по депозитах, і по облігаціях).
Багато не враховано
В принципі, в розширенні шкали ПДФО є сенс. По-перше, як було сказано, це значно знизить інтерес до мінімізації офіційних зарплат. По-друге, зробить більш справедливим оподаткування доходів багатого населення.
З іншого боку, експерти справедливо зазначають: істотно навантаження на зарплатний фонд не знизиться. "Нарахування на заробітну плату, якщо не будуть змінюватися ставки ПДФО (а пропонує їх збільшити), скоротяться лише з 54,5% до 42,3%, що залишає Україну з найвищою податкової навантаженням в Європі", - відзначає експерт групи "Податкова реформа" Ілля Несходовский.
Проблема в тому, що зачіпаючи ПДФО, Кабмін відмовився зменшити єдиний совцвзнос, який коливається нині від 36,8% до 50%.
Уряд запропонував два варіанти: зберегти 41% єдиного соціального внеску ЄСВ на фонд оплати праці в межах мінімальної зарплати і зменшення до 15% ставки ЄСВ на перевищення МЗП; або встановити ОСВ в межах МЗП у розмірі 37% і зменшити його до 17% на великі суми.
Проте, експерти вважають, що такий підхід не приведе до "обеливанию" зарплат, і необхідно йти шляхом радикального зниження ставки ЄСВ. Наприклад, до 18% та встановити перехідний період, під час якого використовувати зазначену ставку податку зможуть лише ті підприємства, які вдвічі підвищать заробітну плату для своїх працівників. До речі, навіть у Кабміні Миколи Азарова пропонували такий варіант. Новий уряд від нього відхрестилося.
Крім цього, запропоновані шість варіантів реформування ПДФО викликають скепсис ще і з тієї причини, що вони ґрунтуються на розрахунках, які не передбачають створення нових робочих місць. Тобто уряд навіть не враховує можливість виходу зарплат "з тіні" і нових додаткових надходжень до державного бюджету після такого виходу.
"Адже податкова реформа потрібна, в першу чергу, для того, щоб легалізувати зарплати 5 млн осіб. Урядова концепція не містить прогнозів щодо кількості працівників, чиї зарплати вийдуть "з тіні" у разі запровадження запропонованих змін", - погоджується перший заступник голови комітету ВР з питань податкової та митної політики Оксана Продан.