RU

Реалізація закону про НКРРКП приведе до суперечностей з чинним законодавством, - експерти

Реалізація прийнятого Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг" призведе до певних колізій та суперечностей з чинним законодавством України, вважають експерти ­­­­Центру сприяння впровадженню реформ в енергетиці.

«В першу чергу, це стосується запропонованого терміну "тарифи на комунальні послуги". Відповідно до статті 1 цього Закону це - тарифи на теплову енергію (крім тарифів на виробництво теплової енергії на ТЕЦ, ТЕС, АЕС і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлюваних джерел енергії), транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами, постачання теплової енергії, а також тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Такий підхід не узгоджується з діючими нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання». Зокрема, згідно із ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" під комунальними послугами розуміється результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. При цьому ж, відповідно до статті 1 Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - це грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Таким чином, у зазначених Законах застосовується різний підхід до визначення поняття "комунальні послуги", а також включено не всі наявні види комунальних послуг (газо- та електропостачання, централізоване опалення, постачання гарячої води, вивезення побутових відходів).

Крім того, визначення "тарифу" містить не лише тарифи на послуги, але і тарифи на теплову енергію як товарну продукцію. Наявність зазначеної колізії може призвести до неоднозначного тлумачення вказаних положень на практиці.

Необхідно звернути увагу на те, що відповідно до статті 6 Закону до повноважень новоствореної Комісії, серед іншого, віднесено:

  • розроблення порядків (методик) формування тарифів на комунальні послуги для суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією;
  • встановлення тарифів на комунальні послуги суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією;
  • здійснення контролю за цільовим використанням коштів, обсяги яких передбачені структурою тарифів, одержаних у результаті провадження ліцензованої діяльності суб'єктами природних монополій та суб'єктами господарювання на суміжних ринках.

Але статтею 10 цього Закону передбачено, що Комісія має повноваження встановлювати порядки (методики) формування тарифів на комунальні послуги для усіх суб'єктів природних монополій та усіх суб'єктів господарювання на суміжних ринках, а не лише тим, ліцензування яких нею здійснюється.

При цьому, незрозумілим є норма цієї ж статті, якою встановлено, що положення про встановлення тарифів з відхиленням від економічно обґрунтованого рівня має затверджувати Уряд України.

При розгляді питань тарифоутворення у комунальній сфері слід враховувати, що повноваження щодо їх встановлення визначаються Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві адміністрації», «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання». Проте, внесення змін до зазначених Законів відповідно до Прикінцевих положень Закону України "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України" не розв'язують проблем розмежування повноважень. Натомість виникають нові питання в частині встановлення роздрібних цін на опалення, гаряче і холодне водопостачання і водовідведення для кінцевих споживачів (як юридичних осіб та і населення).

Разом з тим, необхідно звернути увагу на те, що норми статті 10 Закону дублюють деякі положення Законів України "Про житлово-комунальні послуги" та "Про теплопостачання" і фактично не встановлюють нових правил порядку формування та встановлення тарифів на комунальні послуги. Хоча положення частини другої цієї статті в частині, що тарифи на комунальні послуги суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання на суміжних ринках повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих планованих витрат на їх виробництво з урахуванням планованого прибутку дещо обмежують можливості Комісії у встановленні методик формування економічно обґрунтованих тарифів.

Друга неузгодженість полягає в тому, що статтею 8 Закону передбачено, що на рішення (розпорядження) Комісії щодо встановлення тарифів на комунальні послуги не поширюється дія законодавства з питань державної регуляторної політики.

Ця норма є важливою з огляду на необхідність прискорення процедури встановлення тарифів, яка на цей час займає понад двох місяців.

Водночас, відсутність відповідного обмеження, внесеного до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" зводить нанівець відповідну норму прийнятого Закону.

По-третє: відповідно до частини третьої ст. 19 Закону ("Прикінцеві положення") Кабінет Міністрів України повинен у тримісячний строк з дня прийняття цього Закону затвердити нормативно-правові акти та привести свої нормативно-правові акти, а також забезпечити приведення нормативно-правових актів органами виконавчої влади у відповідність із цим Законом.

Ця норма викликає певні труднощі з огляду на те, що відповідно до частини другої цієї ж статті НКРЕ виконує функції державного регулювання у сфері теплопостачання та водопостачання і водовідведення до закінчення формування Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг. На цей час, НКРЕ не має відповідних фахівців, приміщення, коштів на утримання нового апарату тощо», - сказано в аналітичному звіті центру.