Верховна Рада України підтримала в другому читанні законопроект №6327 "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів", передає кореспондент РБК-Україна.
Документ підтримали 240 депутатів Ради.
Так, обсяг медичних послуг і лікарських засобів, вартість яких покривається держгарантіями і ступінь покриття, закріплюється на рівні закону в державному гарантованому пакеті. У рамках цього пакету держава гарантує повну оплату за рахунок коштів державного бюджету необхідних медичних послуг і лікарських засобів на екстреному, паліативному і первинному рівні, і частково на вторинному (спеціалізованому) і третинному (високоспеціалізованому) рівні, наданих постачальниками медпослуг.
Фінансування наданих медичних послуг і лікарських засобів здійснюється за затвердженими тарифами (тарифу покриття і тарифом співоплати), які є єдиними для всієї території України. Також вводиться реімбурсація вартості рецептурних лікарських засобів згідно з призначенням лікаря, включених в деталізований опис.
Кабінет міністрів України може збільшувати тариф покриття та коригувати розмір тарифу співоплати за умови збільшення загального обсягу видатків на медичні послуги та лікарські засоби за державним гарантованим пакетом, передбачених у держбюджеты на відповідний рік.
Для всієї території України встановлюються єдині тарифи для реімбурсації та оплати медичних послуг та лікарських засобів, які надаються пацієнтам згідно з деталізованим описом. До 31 грудня 2019 року реімбурсація здійснюється для визначеного Кабміном переліку медичних станів у порядку, встановленому урядом.
З 1 січня 2020 року запроваджується реімбурсація вартості лікарських засобів, передбачених державним гарантованим пакетом в деталізованому описі, затвердженому парламентом.
Єдиний національний замовник безпосередньо виконуватиме функції єдиного національного замовника медичних послуг і лікарських засобів, забезпечувати цільове використання бюджетних коштів і контролювати сумлінне виконання постачальниками договорів про медичне обслуговування населення. Відзначається, що створення єдиного національного замовника вкрай важливо, враховуючи необхідність усунення корупційних ризиків.
Планується, що новий механізм фінансування буде введений поступово, на первинному рівні вже з 2018 року, на інших рівнях - до 2020 року. Очікується, що в результаті впровадження нової моделі фінансування бюджетні кошти на фінансування охорони здоров'я будуть направлятися на оплату конкретних медичних послуг і лікарських засобів, наданих клієнтам, а не на утримання інфраструктури закладів охорони здоров'я.
Проект закону також передбачає:
Так, деякі положення законопроекту не узгоджуються із положеннями Основного закону. У статті 49 Конституції України передбачено, що держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування. У державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безоплатно. Конституція України не передбачає можливості встановлення будь-яких виключень з зазначених положень, крім обмежень в умовах воєнного або надзвичайного стану (ч. 2 ст. 64 КУ).
Також у проекті залишається невирішеним ключовий елемент правозабезпечувального механізму системи медичного страхування, а саме обсяг медзабезпечення громадян. Так, у ч. 1 ст. 4 проекту держава гарантує повну або часткову оплату згідно з тарифом покриття за рахунок коштів держбюджету наданих пацієнтам необхідних медичних послуг та лікарських засобів, що передбачені державним гарантованим пакетом. Натомість у статті 5 передбачено, що держава гарантує пацієнтам повну оплату за рахунок коштів держбюджету необхідних медпослуг та лікарських засобів, пов’язаних з наданням екстреної меддопомоги, первинної медичної допомоги та паліативної допомоги.
Крім того, у законопроекті чітко не визначено механізм захисту прав пацієнтів. Так, у ч. 3 ст. 8 законопроекту передбачається утворення Ради пацієнтського контролю, яка заслуховує інформацію про діяльність, виконання завдань центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів; розглядає звіти центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації фінансування надання медичних послуг та лікарських засобів, і затверджує свій висновок щодо них, проте бракує конкретних процесуальних прав і обов’язків у зв’язку з виконанням вказаних вище завдань.
Нагадаємо, у Верховній Раді України більшість народних депутатів проігнорували розгляд поправок до законопроекту про медичну реформу.