Шлях на Брюссель: як Верховна рада закріпила в Конституції курс України на ЄС і НАТО

Членство України в Євросоюзі і НАТО стало стратегічною метою, яку парламент закріпив у Конституції. Реалізація цього завдання, згідно з прийнятими змінами до Основного закону, відтепер покладена як на президента, так і Верховну раду з Кабінетом міністрів. Поправки до Конституції критикували за їх декларативність і неконкретність, але в підсумку нововведення підтримали всі фракції парламенту з умовного "промайданівского" табору. Про те, навіщо знадобилося міняти Основний закон і як ці норми будуть реалізовані на практиці – в матеріалі РБК-Україна.

Верховна рада в четвер, 7 лютого, прийняла зміни до Конституції, офіційно закріпивши в ній курс країни на членство в Євросоюзі й НАТО.

У преамбулі Основного закону з'явиться формулювання про те, що Верховна рада підтверджує "європейську ідентичність українського народу і незворотність європейського та євроатлантичного курсу країни".

До повноважень ВР, згідно з прийнятими змінами, тепер належить визначення "засад внутрішньої й зовнішньої політики, реалізація стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському союзі і НАТО".

Крім того, уточнюється, що президент є "гарантом реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі і НАТО", а Кабінет міністрів, зі свого боку, виходячи із змін, забезпечує реалізацію стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Євросоюзі і НАТО".

Повернулися на західний курс

Законопроект зі змінами до Конституції президент вніс у парламент на початку вересня минулого року, після чого депутати направили документ для оцінки в Конституційний суд. Отримавши позитивний висновок КСУ, парламент ще в листопаді підтримав зміни до Конституції в першому читанні 311 голосами.

Пояснюючи мету своєї ініціативи, Порошенко заявив, що "існує очевидна загроза ревізії європейської та євроатлантичної стратегії під впливом різних зовнішніх і внутрішніх обставин". Тому, за словами президента, декларація курсу України на вступ до ЄС і НАТО буде "серйозним і потужним меседжем партнерам України по обидві сторони Атлантики".

Курс на євроатлантичну інтеграцію і зближення з ЄС Україна взяла ще у 2005 році, у часи президентства Віктора Ющенка. Влада розраховувала отримати План дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ) на Бухарестському саміті у 2008 році, але очікування не виправдалися. Формально в НАТО тоді аргументували це тим, що країна поки ще не готова до такого кроку.

Незабаром після приходу до влади Віктора Януковича в липні 2010 року Рада прийняла закон "Про засади внутрішньої й зовнішньої політики", яким Україна остаточно відмовилася від вступу в НАТО й декларувала позаблоковий статус. Втім, норму про позаблоковість парламент виключив у грудні 2014 року після Революції гідності, вказавши, що серед пріоритетів національних інтересів країни "інтеграція в європейський політичний, економічний, правовий простір із метою набуття членства в Європейському союзі і в НАТО".

Положення про відновлення курсу України на набуття членства в НАТО в українському законодавстві з'явилося в липні 2017 року. І після того як у березні 2018 року Північноатлантичний альянс надав Україні статус країни-аспіранта, Рада прийняла закон "Про національну безпеку", у якому членство в ЄС і НАТО вказувалося як "фундаментальний національний інтерес".

Передвиборний меседж

Наприкінці січня цього року, заявляючи про намір повторно балотуватися в президенти, Петро Порошенко дав зрозуміти, що вступ до ЄС і НАТО буде центральним мотивом його виборчої кампанії та подальшим стратегічним завданням у випадку його переобрання на другий термін.

Джерела РБК-Україна в штабі Порошенка роз'яснюють, що це продовження раніше розпочатих ініціатив президента. "Логіка така: ніхто не вірив, що ми отримаємо безвізовий режим із ЄС, але ми це зробили; ніхто не вірив, що ми отримаємо об'єднану автокефальну православну церкву, але ми це зробили; не було армії – ми її побудували. Тепер позиція – Порошенко поведе Україну в ЄС і НАТО", - розповідав раніше співрозмовник у штабі глави держави.

Регіональні осередки БПП, а також представники виборчого штабу та пропрезидентських громадських організацій протягом останніх двох тижнів зібрали понад півтора мільйона підписів на підтримку голосування про зміни до Конституції. Втім, це було скоріше технологічним кроком команди Порошенка для мобілізації електорату, аніж процедурною необхідністю. Адже для прийняття будь-яких законів, у тому числі й у разі зміни Конституції, підписи населення не потрібні.

Як писало видання, у президентській команді розраховують на те, що, піднявши тему про НАТО і ЄС, їм вдасться схилити до числа своїх потенційних виборців прихильників вступу України в Євросоюз і Альянс. Таких, за різними соціологічними оцінками, приблизно половина населення.

Повна мобілізація

З огляду на важливість питання для всієї виборчої кампанії Порошенка, керівництво фракції БПП поставило метою домогтися максимальної мобілізації перед голосуванням у четвер. Напередодні депутатам кілька разів нагадували про важливе голосування в месенджерах і партійному чаті.

"Хтось несміливо поцікавився, мовляв, а як справи з грошима на субвенцію соцекономрозвитку (кілька тижнів тому в БПП виник внутрішній скандал, пов'язаний із тим, що не всі мажоритарники від фракції отримали передбачені на їхні округи суми з держбюджету, - ред.), але відповіді не було. У підсумку, усі прийшли, небачена мобілізація", - розповів виданню один із депутатів від БПП.

Ще вранці трибуну превентивно заблокували депутати від коаліції, щоби не дати зірвати голосування "радикалам" Олега Ляшка, які вимагали прийняти постанову про зниження тарифів ЖКГ. Коаліціанти у відповідь звинуватили їх у спробах зірвати євроінтеграцію. У підсумку, на вимогу РПЛ та "Батьківщини" було оголошено півгодинну перерву, після чого питання про тарифи домовилися винести на розгляд депутатської робочої групи.

Президент приїхав у Раду, щоб особисто виступити перед депутатами. У своїй п'ятихвилинній промові він декілька разів сказав про важливість курсу на вступ до Євросоюзу і НАТО, закликавши депутатів до єдності. "Хочу всім нагадати, що у 2014 році в лютому агресія Росії почалася тоді, коли Росія напала на Україну, яка мала позаблоковий статус. І ні від чого це не врятувало", - підкреслив Порошенко.

Голосів вистачило з запасом. "За" проголосували 334 депутати з усіх парламентських фракцій та груп, крім "Опозиційного блоку". В ОБ заявили, що такого роду питання потрібно виносити на всеукраїнський референдум. "Я вважаю, що це не більше ніж фальсифікація й афера чинної влади", - прокоментував заступник голови фракції ОБ Олександр Вілкул, додавши, що їх політична сила виступає за позаблоковий статус країни.

Учора ж на вечірньому засіданні парламенту Верховна рада 243 голосами закликала НАТО надати Україні ПДЧ на саміті Альянсу в грудні цього року.

Декларація про наміри

"Ми повинні продемонструвати у всіх сферах нашої держави, що ми йдемо цим шляхом, - пояснив РБК-Україна суть змін віце-президент Парламентської Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), народний депутат Георгій Логвинський ("Народний фронт"). - Ми повинні зобов'язати самі себе, усі органи влади, показати міжнародній спільноті, що ми робимо на шляху до системи стандартів НАТО".

Внесення змін в Основний закон про членство в ЄС і НАТО, ініційованих президентом, зумовлені двома факторами - політичним та зовнішньополітичним, вважає керівник юридичного комітету ПАРЄ, народний депутат Олена Сотник ("Самопоміч"). "По-перше, незабаром відбудуться вибори, йде виборча кампанія президента Порошенка, в якій основний меседж - вступ до Європейського союзу і НАТО", - зазначила вона.

Закріплення конкретного зовнішнього курсу в Конституції країни означає, що всі подальші дії політиків у зовнішньополітичному векторі повинні відповідати такому курсу, додала Сотник. "Наприклад, прийде до влади хтось інший і почне вести переговори про Митний союз. За великим рахунком, це вже можна ставити під питання, тому що це суперечить Конституції. І в такому випадку він порушує Конституцію, порушує закон", - пояснила вона.

Інше питання, що для Європейського союзу внесення змін в українську Конституцію не має ніякого значення. "Для ЄС має значення одне-єдине - відповідає держави Копенгагенським критеріям чи ні. Якщо відповідає цим критеріям за оцінкою ЄС, тоді починається процес вступу. Питання тільки до України: якщо Україна не буде нічого робити і в її Конституції просто буде прописано про євро - та північноатлантичну інтеграцію, то ця історія може тривати 100-150 років", - припускає Олена Сотник.

Перед голосуванням у четвер інші депутати з опозиції, які підтримують євроінтеграцію України, критикували законопроект президента за декларативність. "Якщо, не дай Бог, у цьому парламенті з'явиться повністю промосковська більшість, вона може спокійно наплювати на ці норми, які ви зараз прописуєте, тому що ці норми не мають ніяких заборон. Це як обгортка від цукерки, така гарненька обгортка, але всередині цукерки немає", - емоційно заявив "свободівець" Юрій Левченко.

У коаліції такі звинувачення відкидають. "Якщо хтось запропонує вступити в угоду, яка буде забороняти членство в НАТО, або зміни щодо позаблокового статусу – це вже буде йти всупереч Конституції, його не може підписати президент. А якщо підпише, то його визнає неконституційним Конституційний суд. Якщо говорити, що це все декларативно, то тоді за такою логікою й інші повноваження парламенту, ВР, президента – декларативні", - сказав РБК-Україна секретар комітету з питань нацбезпеки та оборони, депутат від БПП Іван Вінник.

Без баз, але з перспективою

З перехідних положень Конституції депутати прибрали норму про можливість використання військових баз в Україні для тимчасового перебування іноземних військових формувань на умовах оренди згідно з міжнародними договорами. З одного боку, мова йде про перебування Чорноморського флоту Росії на території анексованого кримського півострова. З іншого – виключення цієї норми передбачає й заборону на розміщення баз країн-членів НАТО в майбутньому.

Це дало опозиції привід розкритикувати законопроект. "Деякі експерти стверджують, що таким чином президент Порошенко пропонує в завуальованій формі закріпити в Конституції позаблоковий статус України і це є геополітичним компромісом між нашими західними партнерами і країною агресором РФ", - обурювався депутат від РПЛ Ігор Мосійчук.

У пропрезидентській політичній силі з таким формулюванням колег по парламенту категорично не згодні. Іван Вінник подібне трактування закріплення курсу країни в НАТО назвав "повним абсурдом".

Поправка про заборону жодним чином не завадить Україні на шляху вступу в НАТО, підтверджує Георгій Логвинський із "Народного фронту". "Є країни-члени НАТО, які дозволяють на своїй території приймати військові бази інших країн. А є члени НАТО, які не дозволяють, при цьому військовослужбовці НАТО можуть перебувати на їхніх базах. Зараз, наприклад, в Україну приходять військові кораблі США, у нас є спільні навчання. Я в цьому проблеми не бачу", - сказав народний депутат.

У посольстві США в Україні привітали зміни в українську Конституцію. "Сполучені Штати й надалі підтримуватимуть прагнення України вступити в НАТО і сподіваються одного дня вітати Україну в Альянсі", - йдеться в повідомленні посольства.

У ЄС публічно також підтримали рішення парламенту, нагадавши Україні про необхідність продовження реформ для економічної й політичної інтеграції.

Європейські чиновники зазвичай вкрай обережно говорять про можливе членство нашої країни в ЄС. За останній час найбільш чітко це питання коментувала канцлер Німеччини Ангела Меркель. Ще минулого літа вона заявила, що Україна і Грузія мають найбільшу європейську перспективу. Меркель не виключала, що наступними членами ЄС після країн Західних Балкан стануть саме Україна і Грузія, але нагадала, що це питання поки не розглядається.

"Вступ не стоїть на порядку денному, ми повинні поступово досягати тієї стадії, на якій буде обговорюватися питання про вступ. Не можу сказати, що цей процес буде завершений через п'ять років", - заявила німецький канцлер.