Проект концепції загальнодержавної програми розвитку малого та середнього бізнесу (МСБ) з 10-15% до 25% до 2024 р. Про це пише "Комерсант-Україна".
Вчора Держслужба підприємництва оприлюднила проект концепції загальнодержавної програми розвитку малого та середнього підприємництва на 2014-2024 рр., в якому йдеться, що за показником частки МСБ в загальній кількості підприємств - 99,4% - Україна вже перебуває на загальносвітовому рівні. При цьому кількість МСБ розподілена по країні нерівномірно: більша частина працює в найбільших містах, а їх основна спеціалізація - торгівля і сфера послуг (64% компаній). До того ж частка МСБ в економіці країни залишається дуже низькою - 10-15% при 60% у країнах ЄС.
В уряді розраховують, що за десять років МСБ збільшить свою частку у ВВП до 25%, а кількість працівників у цій сфері зросте на 10%. Планується домогтися цього без бюджетної підтримки: в концепції згадуються "введення в обіг нових фінансових інструментів підтримки МСБ", а також кредитування міжнародних організацій. Такі кредити видає Міжнародна фінансова корпорація (IFC) через "Укрексімбанк" і приватні банки. Втім, за словами керівника проекту IFC "Інвестиційний клімат в Україні" Сергія Осаволюка, міжнародні організації не в змозі замінити банки. "Для мікрокредитів необхідна мережа відділень. Тому уряду варто сконцентруватися на задачі зниження ставок за цими кредитами, в першу чергу стабілізувавши макрофінансову ситуацію", - пояснив експерт.
Пропонується стимулювати інноваційність МСБ як за допомогою грантів, прямого фінансування та надання держзамовлень, так і за допомогою видачі держгарантій по кредитах. Чиновники дають собі десять років на спрощення процедур відкриття і закриття бізнесу, отримання дозвільних документів і запровадження прозорих механізмів держконтролю. В уряді впевнені, що підтримкою бізнесу стане адаптація українського законодавства до міжнародної практики у сфері технічного регулювання, а також захист інтелектуальної та промислової власності. Крім того, обіцяно залучення МСБ до участі в програмах державно-приватного партнерства. Зараз навіть великий бізнес не ризикує починати такі проекти з державою. "Активність реалізації реформ зійшла нанівець. З досягнень останнього року можна назвати лише бюрократичне спрощення доступу бізнесу до електромереж", - відзначає Осаволюк.
Більшість пропонованих на найближчі десять років заходів носять другорядний характер. "У першу чергу бізнесу потрібне конкурентне середовище, досягти якого неможливо без боротьби з корупцією. Все інше - додаткові заходи", - заявила голова комітету Верховної ради з питань підприємництва, регуляторної та антимонопольної політики Олександра Кужель ("Батьківщина"). При цьому деякі з пропонованих заходів можуть погіршити становище МСБ. "Взяти, приміром, соціальну відповідальність бізнесу. В усьому світі під цим терміном розуміють створення робочих місць для кваліфікованих працівників, і лише у нас - обов'язок, крім сплати податків, фінансувати соціальні проекти", - пояснила Кужель.
Частина ініціатив може призвести до неефективного використання коштів: "У нинішньому вигляді підтримка інноваційної діяльності призводить, м'яко кажучи, до неефективного використання коштів. Чиновник не може визначати, які проекти є інноваційними, а які - ні", - вважає Сергій Осаволюк. Глава Федерації профспілок працівників малого та середнього підприємництва "Єднання" Наталія Кожевіна впевнена, що ці заходи можуть дати позитивний ефект лише за умови наявності реальних програм. "Поки в уряді таких програм немає, як немає й розуміння, що стабільна економічна ситуація в країні можлива лише при частці малого бізнесу в економіці не менше 50%", - пояснила вона.