Пріоритетним напрямом розвитку України українці вважають відновлення промисловості і сільського господарства. Про це свідчать дані соціологічного дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році", проведеної "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" за замовленням "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)".
39,8% респондентів вважають, що пріоритетним напрямом розвитку України повинне стати відродження промисловості і сільського господарства. 30,5% - побудова держави на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості і верховенства права. 18,1% - моральне оздоровлення суспільства. 14,9% - розвиток освіти і науки. 9,9% - відродження культурних традицій і повернення до витоків. 9,5,% - національна ідея. 6,3% - інтеграція в ЄС. 3,8% - інтеграція в Євразійський союз.
Програма національного розвитку, заснована на цих пріоритетах володіла б великим інтеграційним потенціалом, - відзначають соціологи.
Розподіл відповідей на питання про пріоритети розвитку, залежно від самоідентифікації опитаних: "українець", "росіянин", "і українець, і росіянин":
|
Що в першу чергу необхідне для відродження України |
Українець |
Росіянин |
І українець |
інші |
ЗАГАЛОМ |
|
Відновлення промисловості та сільського господарства |
40,0 |
39,6 |
41,8 |
34,7 |
39,8 |
|
Побудова держави, заснованої на принципах рівних можливостей, соціальної справедливості, верховенства права |
29,9 |
35,1 |
36,2 |
26,1 |
30,5 |
|
Моральне оздоровлення суспільства |
17,9 |
21,3 |
23,4 |
10,1 |
18,1 |
|
Розвиток освіти та науки |
14,9 |
16,9 |
8,8 |
13,0 |
14,9 |
|
Відродження культурних традицій українського народу, "повернення до витоків" |
10,4 |
8,3 |
3,1 |
7,7 |
9,9 |
|
Національна ідея |
10,0 |
6,1 |
14,1 |
4,2 |
9,5 |
|
Входження України в Європейський союз |
6,8 |
5,5 |
0,0 |
2,6 |
6,3 |
|
Приєднання України до Євразійського Союзу |
3,2 |
8,1 |
6,1 |
3,8 |
3,8 |
|
Інше |
0,9 |
0,3 |
0,0 |
1,4 |
0,8 |
|
Нічого не потрібно, у нас і так все є |
0,3 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
0,2 |
Відродження промисловості і сільського господарства є безумовним пріоритетом для представників всіх національних самоідентифікацій серед опитаних. Проте на рівні пріоритетів наступного порядку починаються кардинальні відмінності. Ще цікавіші ціннісні відмінності спостерігаються там, де людина ідентифікує себе не лише за національною ознакою, але і як носій регіональної ідентичності, громадянин України, представник свого етносу, громадянин колишнього СРСР, європеєць і громадянин світу.
Носії етнічної ідентичності, віддають порівняно більше переваг моральному здоров'ю суспільства, відродженню традицій, національній ідеї. Не бажають інтеграції України в Євразійський союз. "Громадяни СРСР" інтенсивніше переживають з приводу інтеграції в Євразійський союз. "Європейці" віддають велику порівняльну перевагу національній ідеї і євроінтеграції. У той же час, порівняно мало оцінюють важливість морального здоров'я суспільства і відродження до витоків. Прибічників інтеграції з Євразійський союз серед "європейців" стільки ж, скільки і серед "громадян СРСР". "Громадяни світу" віддають безумовний пріоритет правовій державі і справедливості (навіть порівняно з відродженням промисловості і АПК), моральному оздоровленню суспільства, розвитку науки і культури. Найменше вони сподіваються на повернення до витоків, а також практично рівнозначно оцінюють європейську і євразійську інтеграцію.
За словами засновника IHRPEX Олександра Фельдмана, результати соціологічного дослідження в черговий раз підтверджують тезу про те, що українське суспільство є конгломератом декілька різних стійких ідентичностей, що мають свої цінності, що сформувалися, і переконання. Ці ідентичності ефективно інтегровані на соціально-економічних підставах і легко дезінтегровані на основі гуманітарних відмінностей. Тому будь-які спроби проводити політику на користь однієї з ідентичностей, однозначно створюватимуть конфлікт і ціннісне протистояння.
Дослідження "Регіональна толерантність, ксенофобія і права людини в 2012 році" проведено "Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС)" за замовленням "Інституту прав людини, протидії екстремізму і ксенофобії (IHRPEX)". Опит проводився методом особистого інтерв'ю в 110 населених пунктах. Опитано 2048 респондентів старше 18 років. Помилка вибірки не перевищує 2,2%.