На засіданні Ради глав урядів СНД, Ради ЄврАзЕС і вищого органу Митного союзу, що відбудеться сьогодні в Мінську, планується підписати нову редакцію договору про створення ЗВТ між країнами Співдружності. Цей документ замінить діючу зараз угоду, укладену ще в 1994 році. Розробка нового документа ведеться з середини минулого року, а його остаточний текст був схвалений 15 квітня в Ялті на засіданні економічної ради СНД, пише видання "Комерсант-Україна".
Аналіз нової версії міждержавної угоди (копією володіє видання) показує, що основним нововведенням документа є адаптація режиму вільної торгівлі до норм СОТ, а також опис процедури вирішення спорів між країнами-учасницями Співдружності. За словами заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Валерія П'ятницького, відсутність таких процедур у чинній редакції договору про вільну торгівлю дозволяло країнам безперешкодно вводити обмеження щодо українських товарів. "У підсумку ми відповідно до процедур СОТ вирішуємо проблеми з країнами, з якими у нас діє режим вільної торгівлі, формально передбачає набагато більший рівень захисту виробників", - говорить він. Слід зазначити, що в даний час Україна, використовуючи інструменти СОТ, веде консультації з Вірменією та Молдовою з питання порушення прав українських виробників на ринках цих країн. При цьому більшість держав СНД (Росія, Білорусія, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан, Туркменія і Узбекистан) не є членами СОТ, а отже, Україна не має міжнародних інструментів для вирішення торговельних суперечок з ними.
Нова редакція договору про ЗВТ передбачає, що застосування країнами антидемпінгових і компенсаторних заходів, а також технічних бар'єрів, санітарних та фітосанітарних норм має відповідати нормам СОТ. При цьому ст. 19 договору передбачає, що у випадку, якщо одна з країн порушує взяті на себе зобов'язання і не вдається досягти компромісу в режимі двосторонніх консультацій, сторони звертаються або до Економічного суду СНД, або в спеціальну експертну комісію, створену у відповідності з цим договором. Для вирішення спору будуть відбиратися три експерти, чиї кандидатури персонально узгоджені всіма сторонами конфлікту. "Для України більш вигідно вирішення спорів експертною комісією", - уточнив учора виданню уповноважений Кабінету міністрів щодо співробітництва з РФ, країнами СНД та ЄврАзЕС Валерій Мунтіян.
Позначений механізм повинен спростити рішення торгових конфліктів між країнами СНД. "Створення міжнародного судового органу є передовим кроком в порівнянні з нинішнім станом речей, коли спори вирішуються в національних судах, де іноземній компанії практично неможливо добитися рішення, спрямованого проти органу місцевої влади", - підкреслив партнер юрфірми Astapov Lawyers Олег Мальський. "Якщо цей орган буде працювати відповідно до міжнародних норм, бізнес буде довіряти його рішенням", - не сумнівається голова Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах.
Ратифікація договору дозволить Україні розпочати консультації про порушення принципів вільної торгівлі з країнами, що не входять до СОТ. "Враховуючи, як ретельно Мінекономрозвитку відстежує порушення в країнах-членах СОТ, очевидно, що незабаром в міністерстві почнуть консультації про скасування дискримінацій в інших країнах СНД. І хоча позиції майбутнього органу при СНД набагато слабкіше, ніж у СОТ, але це краще, ніж відсутність контролю", - вважає президент Української торгово-промислової конфедерації Володимир Демчак.
Проте президент Українського національного комітету Міжнародної торгової палати Володимир Щелкунов вважає, що якщо об'єктом спору виступить Росія, то в органах за рішенням спорів СНД вона буде мати "певну перевагу" перед іншими країнами. "Хоча в кінцевому підсумку все залежить від позиції сторін. На чорне ніхто не буде казати - біле", - упевнений він.