ua ru

Представники колишньої влади намагаються взяти реванш рішенням КС щодо люстрації, - Мін'юст

Автори подання в Конституційний суд (КС) про конституційність положень закону "Про очищення влади" - опозиційні депутати і судді - намагаються через рішення КС повернутися у державну владу. Такої думки дотримується директор департаменту з питань люстрації Міністерства юстиції Тетяна Козаченко.

На прес-конференції у вівторок Козаченко назвала символічною дату розгляду КС представлень щодо відповідності Основному закону положень закону про люстрацію - 16 квітня, - так як буде рівно півроку дії в Україні цього закону. "За ці шість місяців - це єдиний документ, єдиний нормативний акт, який хоч щось зробив в державі. Інші закони, які приймалися, на жаль, не мали належного результату", - сказала вона.

За словами керівника департаменту, шість місяців тому закон визначив, кого необхідно усунути від державного управління.

"Це люди, які займали найвищі пости і протягом "революції гідності" не пішли за власним бажанням. Коли держава має право на санацію, на захист своїх інтересів, щоб забезпечити державність, саме в цей час намагаються все скасувати і взяти реванш ті сили, яким необхідно це державне управління", - заявила Козаченко.

Директор департаменту зазначила: "КС розглядатиме подання суддів, які насправді не хочуть очищатися, і депутатів, більшість з яких голосували за закони від 16 січня, які фактично створили хвилю насильства проти людей і стали поштовхом до Революції гідності". "І зараз ці люди знову намагаються будь-якими силами потрапити з державне управління, щоб відновити колишню архітектуру політичного та адміністративного впливу", - додала Карпенко.

На думку представника Мін'юсту, зміни, які зараз реєструються в парламенті, стали поштовхом до того, що КС намагається прискорити розгляд справи і піддати сумніву право держави на захист інтересів державності і громадян.

"Реванш, який будуть намагатися зробити сили, які довели країну до біди, дійсно несе величезні ризики, тому, якщо ми не об'єднаємося в цій справі і не оголосимо позицію права держави захищати себе, ми можемо втратити все і повернутися в ті часи, які ми революцією гідності намагалися перебороти", - резюмувала Козаченко.

Вона також пояснила, що очищення влади не означає встановлення винних або політичне переслідування. "Очищення влади - це недопущення до державного управління людей, які потрапляють під певні об'єктивні критерії", - сказала Козаченко.

Крім того, вона додала, що ті люди, які займали в бутність Президентом Віктора Януковича найвищі ключові посади - прокурори, заступники прокурорів областей, працівники ГФС і МВС такого ж рівня, бачили, що потрапляють під заборону, і звільнилися за власним бажанням, а частина з них взагалі втекла, у тому числі в РФ.

У свою чергу народний депутат України Ігор Алексєєв заявив, що відповідальність за виконання закону про люстрацію, в першу чергу, лежить на керівниках тих структур. "На жаль, ми отримуємо непоодинокі сигнали, коли на обласному, районному рівнях чиновники, які підпадає під люстрацію, з незрозумілих причин, можливо, за згодою керівників, залишаються працювати на своїх посадах. Саме тому в цьому законі передбачається запровадження відповідальності керівників органів державної влади за те, що фактично вони прикривають процес люстрації, не виконують положення закону... Ці люди також будуть звільнені", - пояснив він.

Алексєєв звернувся до керівників держструктур з вимогою не покривати тих, хто потрапляє під люстрацію. Козаченко розповіла, що Мін'юст зробить протягом місяця аналітику випадків, коли чиновників, що потрапляють під люстрацію, залишили на держпосаді, і ця інформація буде оприлюднена.