Повна лібералізація авіаринку Європейського Союзу (ЄС) і України можлива не раніше ніж через три-чотири роки. Про це"Комерсант-Україна" розповіло джерело в Міністерстві інфраструктури.
Повна лібералізація авіаринку Європейського Союзу (ЄС) і України можлива не раніше ніж через три-чотири роки. Про це "Комерсант-Україна" розповіло джерело в Міністерстві інфраструктури.
"Восени планується затвердити тільки текст угоди. Наступного року договір може бути підписаний, після чого його повинні ратифікувати всі члени ЄС і Україна - на це піде не менше півтора років", - розповіло джерело. Що стосується етапів угоди, то на першому з них передбачається запровадження третього і четвертого рівнів свобод для авіакомпаній - тобто зняття обмежень по кількості призначених перевізників і частот між країнами. На цьому етапі Україна повинна привести своє законодавство у сфері авіації у відповідність з європейським. "У ЄС повинні перевірити все це, затвердити, і тільки потім можна буде приступити до другого етапу - впровадження п'ятого рівня свобод", - пояснив співрозмовник видання.
Вчора на авіафорумі Routes CIS 2013 в Донецьку перший заступник міністра інфраструктури Костянтин Єфименко заявив, що Єврокомісія (ЄК) і Україна домовилися про основні принципи створення загального авіаційного простору - так званого договору "Про відкрите небо". Сьомий раунд переговорів між сторонами пройшов близько двох тижнів тому. "На них були узгоджені методи впровадження Україною вимог ЄС, а також умови роботи авіакомпаній", - розповів прес-секретар єврокомісара з питань транспорту Сіїма Калласа Паоло Берріно.
Читайте також: Україна та ЄС розпочали обговорення договору про "відкрите небо"
Сторони обіцяють підписати угоду до кінця року. Черговий раунд переговорів - восьмий - призначений на 21 і 22 жовтня. "Прогрес у цих переговорах покаже, чи буде раунд фінальним. Але якщо цього не станеться, ми наполягаємо на тому, щоб переговори завершилися до кінця 2013 р.", - зазначив Берріно. Водночас Єфименко каже, що Україна розраховує на підписання договору вже в жовтні-листопаді.
"Зараз наше завдання - захистити інтереси вітчизняних авіакомпаній", - підкреслив Єфименко. Україна пропонує ввести адаптаційний період для своїх авіакомпаній - частина норм договору про спільний авіаційний простір (САП) повинна набути чинності лише через 1,5-2 роки після підписання договору. "У ЄС працюють найпотужніші авіакомпанії - Lufthansa, British Airways, а також швидко розвивається Turkish Airlines. Наші перевізники не мали можливості настільки зрости, і їм необхідний час, щоб адаптуватися до нових умов", - розповів Єфименко. Україна також наполягає на отриманні п'ятого ступеня свободи на європейському ринку - права виконувати польоти з європейських аеропортів. Наприклад, літати за маршрутом Київ-Мюнхен-Париж-Київ.
Паоло Берріно говорить, що обидві сторони згодні з тим, що пункти договору повинні вводитися поступово. "Це не питання поступок, а скоріше спільна націленість на те, щоб завершити адаптацію як можна швидше і потім користуватися взаємними перевагами", - зазначив прес-секретар єврокомісара.
В Україні побоюються, що відкриття повітряного простору країни для перевізників з Європи заподіє шкоди українським авіакомпаніям. "САП має справити позитивний вплив на розвиток українських аеропортів і транзитного потенціалу країни. Але є й ризики для наших авіакомпаній і аеропортів. В українських пасажирів зараз недостатньо грошей для активних авіаподорожей, крім того, залишається питання обмежень через візового режиму з країнами ЄС. Також є ризик, що європейські компанії будуть просто вивозити звідси пасажирів у свої хаби в ЄС", - зазначив перший заступник глави Державіаслужби Олександр Гречко.
Ще одна проблема - українські перевізники поки не відкрили далекомагістральні програми польотів з України, що безпосередньо впливає на транзитний потенціал "Борисполя" та їх пасажиропотік, додає Костянтин Єфименко. "Зараз наша єдина проблема - неможливість для українських авіакомпаній літати в США. У листопаді ми розраховуємо залагодити це питання, отримавши дозвіл від влади Штатів. Крім того, МАУ вже отримують в перших числах серпня перший B767, і до кінця року в розпорядження компанії надійдуть ще два таких літака. Дуже сподіваємося, що вони зможуть літати в міста США. Це збільшить кількість пасажирів і перетворить наш аеропорт в хаб", - заявив Єфименко.
Для українських аеропортів життєво необхідне прийняття САП, так як це може спричинити за собою прихід лоукостерів і збільшення пасажиропотоку, відзначає генеральний директор консалтингової компанії FAS Олександр Ланецький. "Але для авіакомпаній ж краще, щоб договір максимально довго не підписувався. І в даній ситуації дійсно потрібен компроміс, а ЄК в цьому випадку досить гнучка: будь-яке зняття обмежень йде на користь європейським перевізникам", - додає Ланецький.
Хоча ЄС і погодився з низкою пропозицій української сторони, досі не вирішене принципове питання сертифікації стосовно безпеки. "Українські власті чекають прийняття остаточної позиції та обговорення її під час наступного раунду переговорів", - заявив Паоло Берріні. Весь цей час основною перешкодою для підписання договору про САП з боку ЄС був технічне питання невідповідності систем сертифікації літаків в ЄС і Україні. Київ наполягав на допуску на ринок авіаперевезень і робіт в рамках САП частині парку сертифікованих в Україні повітряних суден української реєстрації (розробки України та СРСР). Але в ЄК наполягали на тому, щоб, згідно з регламентом ЄС N216/2008, з українського держреєстру цивільних повітряних суден були виведені всі несертифіковані Європейським агентством з безпеки польотів (EASA) повітряні судна. "Антонову" сертифікація кожного типу літаків може коштувати не менше 40 млн дол. на рік.
В угоді по САП питання сертифікації вирішено не піднімати, розповів генконструктор ДП "Антонов" Дмитро Ківа. "Був варіант, щоб Україна стала повноправним членом IOSA, але це неможливо з ряду причин. Наскільки мені відомо, це питання вирішено розглядати окремо, - розповіло джерело видання в Мінінфраструктури. - Ведуться переговори про можливе підписання угоди BASA (про взаємне визнання сертифікатів льотної придатності)". "Україні не потрібно" Відкрите небо "з такими умовами, коли наші літаки не можуть літати. Це ризик втрати авіапромисловості взагалі, в уряді повинні це розуміти і не допустити", - підкреслив Ланецький. Костянтин Єфименко заявив, що питання по "Антонову" належить до компетенції Мінпромполітики. "Не думаю, що Україна погодиться на такі умови, це згубно", - говорить джерело "Комерсант-Україна" у Мінінфраструктури.