ua ru

Паскаль Хундт: МКЧХ не допомагає примусовій евакуації чи депортації з України

Паскаль Хундт: МКЧХ не допомагає примусовій евакуації чи депортації з України Голова делегації Міжнародного комітету Червоного Хреста Паскаль Хундт (всі фото: МКЧХ в Україні)

Про критику Червоного Хреста, використання його емблеми, депортацію українців до РФ, гуманітарні коридори, військовополонених та доступ до окупованих територій – в інтерв'ю РБК-Україна розповів голова делегації МКЧХ Паскаль Хундт.

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) одна із найвідоміших гуманітарних організацій у світі. Її основна заявлена місія – захист і допомога під час воєн та збройних конфліктів цивільному населенню та тим, хто вже не бере участі у бойових діях. Активно працює в Україні з 2014 року.

Мандат МКЧХ достатньо широкий: від доставки продуктів, ліків, пошуку зниклих безвісти до посередництва при евакуації, створенні гуманітарних коридорів і обміні полоненими. Усе це на засадах нейтральності та неупередженості, кажуть в організації.

Втім від початку нової фази війни Росії проти України суспільство та влада відверто обурені тим, що робота Червоного Хреста за цими напрямками або мінімальна, або взагалі відсутня. Так, президент Володимир Зеленський розкритикував МКЧХ за заборону використовувати його емблему на гуманітарному транспорті.

Нещодавній візит президента МКЧХ до Москви теж ознаменувався гучним скандалом. Там він попросив Росію сприяти появі офісу організації у Ростові. За словами віце-прем'єра Ірини Верещук, таким чином окупанти намагаються "освятити" так звані "гуманітарні коридори", в тому числі з Маріуполя, а по факту викрадення та примусове переселення українців.

Після цього у соцмережах розпочався масштабний флешмоб із закликом не жертвувати гроші до МКЧХ, їй згадують багатомільйонні бюджети, а саму організацію називають посібниками російських окупантів. На додачу від неї фактично відхрестилося і Товариство Червоного Хреста України, зазначивши, що не має жодного стосунку до описаних вище скандалів та і в цілому до міжнародної діяльності.

РБК-Україна звернулося до очільника делегації МКЧХ в Україні Паскаля Хундта, аби прояснити позицію організації щодо цих та ряду інших важливих питань.

– Чи відповідає дійсності повідомлення російських медіа про те, що президент МКЧХ Петер Маурер попросив РФ відкрити офіс Червоного Хреста у Ростові для "покращення роботи на Донбасі та інших частинах України, які знаходяться під контролем російських збройних сил"?

– Важливо прояснити, що зараз МКЧХ не має офісу в Ростові. Це обговорюється з органами влади Російської Федерації, але жодного рішення ще прийнято не було. Як гуманітарна організація ми відповідаємо за надання нейтральних та неупереджених гуманітарних послуг тим, хто цього потребує, коли можемо та де б вони не були.

В рамках наших зусиль з надання підтримки всім, хто потерпає від конфлікту в Україні, ми перш за все збільшили обсяг нашої діяльності. До того ж ми розмістили персонал в сусідніх країнах, зокрема в Угорщині, Молдові, Польщі, Румунії та Росії, для підтримки нашої діяльності та реагування на гуманітарні потреби незалежно від того, де вони виникають.

Метою МКЧХ є бути поруч з усіма цивільними особами, що постраждали від насильства, де б вони не були, бути в змозі забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права, відвідувати затриманих та доставляти гуманітарну допомогу. На цьому етапі для МКЧХ критично важливим є оперативне відвідування військовополонених та інших осіб, затриманих у зв’язку зі збройним конфліктом, незалежно від того, де їх утримують.

– Чи долучена МКЧХ наразі до діяльності так званих "гуманітарних коридорів" з тимчасово окупованих територій чи оточених міст на територію РФ. Зокрема очевидці та українська влада повідомляють, що після вивозу людей з Маріуполя вони потрапляють до фільтраційних таборів, а далі їх депортують, чи ви маєте цьому підтвердження?

– МКЧХ ніколи не допомагає організації чи здійсненню примусової евакуації чи депортації. Ні в Україні, ні будь-де у світі, де ми працюємо. Ми б не підтримали жодної операції всупереч волі людей та нашим принципам.

Ми безпосередньо брали участь у двох евакуаціях населення в Україні: вони відбулися в Сумах 15 та 18 березня, коли ми допомогли цивільному населенню безпечно вийти з міста. В обох випадках люди добровільно сіли в автобуси, якими дісталися до іншого українського міста – Лубни.

Паскаль Хундт: МКЧХ не допомагає примусовій евакуації чи депортації з України

Згідно з міжнародним гуманітарним правом цивільному населенню обов’язково слід дати можливість за бажанням залишити обложені території. МКЧХ вважає, що в таких випадках їм слід надавати широкий вибір варіантів для переїзду.

Переїзд та евакуацію людей, що знаходяться в небезпеці, слід здійснювати, лише якщо виконані певні умови: слід отримати згоду самих людей, і вона має бути добровільною, сім’ї мають залишатися разом, відповідні сторони мають надати всі необхідні дозволи та гарантії, в тому числі щодо майна, місця призначення, питань безпеки та подальшого повернення.

Ми не мали можливості отримати незалежне підтвердження повідомлень про те, що людей вивозили з Маріуполя без їхньої згоди, але продовжуємо пильно стежити за ситуацією.

– Чи ви бачите через цю ситуацію ризики пов'язані із безпекою ваших співробітників в їхній роботі на території України? Чи може вона призвести до згортання роботи місії МКЧХ?

– Останніми днями ми бачили, що в інтернеті розповсюджується низка хибних заяв, спрямованих проти Червоного Хреста, і вони є вкрай тривожними, оскільки потенційно можуть негативно вплинути на безпеку колег з Червоного Хреста та волонтерів в Україні, які намагаються доставляти гуманітарну допомогу до важкодоступних районів.

Єдиним нашим захистом, коли ми наближаємося до ліній фронту, є усвідомлення нашої гуманітарної роботи та згода з нею. До цих пір українські органи влади та військовослужбовці на контрольно-пропускних пунктах роблять усе, що можуть, для сприяння нашій роботі. Ми вдячні за це і сподіваємося, що так буде й надалі.

– У соцмережах шириться флешмоб із закликом не робити благодійні внески для МКЧХ через ряд скандалів. Чи вплине це на фінансову спроможність та операційну здатність організації?

– Ми вдячні нашим інституційним та приватним донорам в усьому світі за їхню щедрість у фінансуванні нашої діяльності в Україні, оскільки це надає нам можливість здійснювати нашу життєво необхідну гуманітарну роботу.

Фінансування є критично важливим для надання такої необхідної допомоги населенню, що потерпає від конфлікту. Відсутність необхідних ресурсів завадила б нашій діяльності, що негативно вплинуло б на населення, яке її потребує.

– Від представників української влади звучать закиди на адресу МКЧХ у тому, що організація не спроможна здійснювати ефективну діяльність в рамках свого мандату. Зокрема щодо гуманітарних коридорів, військовополонених та тіл загиблих. Як ви можете це прокоментувати?

– Ми постійно ведемо діалог з органами влади, аби забезпечити дотримання міжнародного гуманітарного права та полегшити жахливі страждання людей. Президент МКЧХ провів зустрічі з представниками органів влади в Києві, а потім у Москві, наголошуючи на необхідності укладення конкретних угод щодо критично важливих питань.

Зокрема гуманітарних коридорів та доступу для гуманітарного персоналу, захисту цивільного населення та цивільної інфраструктури, військовополонених, цивільних інтернованих та зниклих безвісти. Ще одне важливе питання, яке він обговорював на цих зустрічах – це збільшення обсягу гуманітарної допомоги.

Паскаль Хундт: МКЧХ не допомагає примусовій евакуації чи депортації з України

У той час як ці обговорення є критично важливими, нам потрібно більше зусиль з боку сторін, наприклад сприяння добровільному виходу цивільного населення з міст, де тривають бойові дії, та дозволу на доставку до таких міст гуманітарної допомоги.

МКЧХ закликає сторони узгодити чіткі та практичні умови гуманітарних коридорів – зокрема час початку, тривалість, місце, – аби надати можливість цивільному населенню чи тим, хто більше не бере участі в бойових діях, наприклад пораненим та хворим, залишити зону бойових дій. Без такої згоди МКЧХ не має необхідних умов для забезпечення безпечної роботи гуманітарних коридорів.

– В перші дні війни на адресу МКЧХ лунали і звинувачення у тому, що ви забороняєте використовувати свою символіку (власне, червоний хрест) на автомобілях, які виконують гуманітарні місії у зоні бойових дій – чи це є правдою?

– Використання емблеми червоного хреста як за міжнародним гуманітарним правом, так і за законодавством України є суворо врегульованим і передбачається лише за чітко визначених обставин. В умовах збройного конфлікту її можуть використовувати медичний персонал та об’єкти, зокрема військовий медперсонал та військовий медичний транспорт. Її також можуть використовувати працівники, транспорт та об’єкти Червоного Хреста та Червоного Півмісяця, та наносити на гуманітарну допомогу, яку вони доставляють.

Неправомірне використання емблем може призвести до численних серйозних наслідків, перш за все для тих, хто найбільше потребує допомоги. Оскільки це створить ризики для безпечного доступу військового медичного персоналу для надання відповідної допомоги, а також персоналу та волонтерів Червоного Хреста та Червоного Півмісяця до людей та громад, що потребують допомоги під час гуманітарної кризи.

Неправомірне використання також піддає ризику захисну функцію цих символів, якщо воюючі сторони та озброєні особи втратять віру в те, що означають ці емблеми. Ми просимо, щоб всі сторони дотримувалися законодавства, що захищає цю емблему. Важливо наголосити, що під час збройного конфлікту цивільні особи є захищеними згідно з Женевськими Конвенціями незалежно від використання емблеми Червоного Хреста.

– Тимчасова повірена у справах США в Україні Крістіна Квін в інтерв'ю РБК-Україна пояснила можливі організаційні проблеми в діяльності міжнародних гуманітарних організацій тим, що "ситуація в Україні трохи відрізняється від середовища, в якому ці міжнародні організації звикли працювати або працювали у минулому". Чи це правда так? Ситуація в Україні справді є дуже відмінною?

– В Україні триває міжнародний збройний конфлікт, в якому сторони зобов’язані дотримуватись Женевських Конвенцій та Першого додаткового протоколу до них, а також інших правових норм. В умовах міжнародних збройних конфліктів МКЧХ має унікальну роль та мандат, надані йому всіма державами, що ратифікували Женевські Конвенції, – практично всіма країнами світу.

До того ж МКЧХ має більш ніж 150 років досвіду надання допомоги та захисту людей, що постраждали від збройних конфліктів по всьому світі. Я вважаю, що одними з головних труднощів для гуманітарних організацій завжди був масштаб потреб та швидкість, з якою ситуація змінюється. Якщо говорити конкретно про МКЧХ, протягом останніх восьми років ми реагували на гуманітарні потреби, зосереджуючись на Донбасі. Всі наші закупівлі та постачання здійснювались в Україні.

Протягом декількох тижнів нам довелося збільшити обсяг нашої діяльності та дістатися до нужденних людей по всій Україні, а також у сусідніх країнах, у той час як ланцюг постачання було порушено. Швидка адаптація нашої діяльності потребувала значних зусиль, але наразі ми збільшуємо обсяг діяльності і лише на цьому тижні доставили до України понад 500 тонн медичних товарів, продовольства та іншої допомоги, і продовжуємо збільшувати обсяг нашої діяльності заради українського народу.

Водночас численні райони досі потерпають від активних бойових дій, і ми зараз ведемо переговори для того, аби безпечно дістатися до цивільного населення, яке не може безпечно звідти вибратися.

Паскаль Хундт: МКЧХ не допомагає примусовій евакуації чи депортації з України

– Чи маєте ви контакт із бойовиками ОРДЛО та російськими військовими формуваннями, який дозволяє надавати допомогу людям на тимчасово окупованих територіях? Чи зберігся ваш доступ туди, як це було протягом 8 років війни до 24 лютого? Чи були випадки, коли вони захоплювали ваші гуманітарні вантажі?

– Наразі в нас є команди працівників у Києві, Одесі, Полтаві, Дніпрі, Донецьку та Луганську. Для підтримки нашої діяльності та координації з нашими партнерами з Міжнародного Руху Червоного Хреста та Червоного Півмісяця ми також відправили команди працівників до Угорщини, Молдови, Польщі, Румунії та Росії.

У деяких районах доступ був вкрай ускладнений через триваючі бойові дії, але ми постійно ведемо переговори щодо гарантій безпеки, аби наші команди мали можливість задовольняти найбільш нагальні потреби.

Поки в нас не було випадків захоплення гуманітарного вантажу і ми постійно нагадуємо сторонам конфлікту про їхні зобов’язання щодо забезпечення гуманітарних коридорів для гуманітарної допомоги та можливості для цивільного населення мати доступ до неї.

– За вашою інформацією, скільки з 24 лютого загиблих, поранених, полонених та зниклих безвісти в Україні? Чи є серед них співробітники МКЧХ?

– Сторони несуть відповідальність за облік загиблих, зниклих безвісти, поранених, військовополонених та затриманих цивільних осіб, а також за дотримання своїх зобов’язань за Женевськими Конвенціями та Першим додатковим протоколом до них. У впровадженні механізмів повідомлення МКЧХ та забезпеченні дотримання міжнародного гуманітарного права було досягнуто значного прогресу. Ми вітаємо зусилля органів влади в цьому напрямку. Проте публічно поширювати інформацію щодо цифр ми не можемо.