Олігархи в законі. Як Зеленський хоче обмежити найбільших бізнесменів
Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроект про боротьбу з впливом українських олігархів. Що він пропонує, чи є шанси у документа пройти через сесійну залу, що про цю ініціативу думають самі потенційні олігархи і які ризики виникають з правової точки зору – в матеріалі РБК-Україна.
У середині квітня президент Володимир Зеленський визначив чергову категорію осіб, за яку належало взятися Раді нацбезпеки і оборони – українських олігархів. Глава держави анонсував профільний законопроект, заявлене завдання якого - "перетворити олігархів на бізнесменів".
Написання 13-сторінкового документа зайняло півтора місяці, координатором робочої групи був заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов. Але, за словами джерел у правлячій партії, основну роботу провели перший віце-спікер Руслан Стефанчук і міністр юстиції Денис Малюська. Як розповідали РБК-Україна співрозмовники в "Слузі народу", представники олігархів відразу ж проявили значний інтерес до президентської ініціатив.
"Ходили люди, запитували, як можна стати "більш олігархом", "менш олігархом" і так далі", – уточнило джерело видання.
Особливий статус
Тиждень тому навіть були "злиті" окремі норми підготовлюваного законопроекту. Як пояснив співрозмовник РБК-Україна на Банковій, мова йшла про найпершу редакцію документа, а всього в ході роботи їх назбиралося чотири-п'ять.
У підсумку, фінальний текст був опублікований сьогодні, 3 червня. У ньому передбачено чотири критерії для визначення олігарха. Якщо фізособа одночасно потрапляє під три з них – отже, вона вважається олігархом.
Серед критеріїв – участь у політичному житті, вплив на ЗМІ, контроль або володіння природною монополією або компанією з монопольним становищем на ринку. А також наявність активів загальною вартістю понад мільйон прожиткових мінімумів.
Всі ці пункти в законі трактуються досить широко. Так, участю в політичному житті буде вважатися фінансування політичної партії або демонстрацій з політичними вимогами. Як давно таке фінансування могло мати місце, щоб підпадати під дію закону, не уточнюється. Керівники партій і топ-чиновники, а також пов'язані з ними особи під цей критерій потрапляють автоматично.
Окремо обумовлено, що під впливом на ЗМІ буде матися на увазі зокрема і вплив на онлайн-медіа. Очевидно, норма поширюватиметься і на ті інтернет-ЗМІ, які працюють без формальної реєстрації. Про розмір їхньої аудиторії або кількість співробітників нічого не говориться.
Примітно, що планка за вартістю активів кандидата в олігархи (його особистих плюс належних йому компаній) не настільки висока – 2,27 млрд гривень або 83 мільйони доларів. Це означає, що під даний критерій потраплять не тільки топові українські олігархи, чиї прізвища десятиліттями залишаються на слуху, але і набагато ширше коло осіб.
Наприклад, сюди відразу входить перша сотня списку найбагатших українців за версією Forbes – бізнесмен Олександр Слободян, що займає 100-е місце, за оцінкою журналістів, володіє статком в 125 мільйонів доларів – набагато вище встановленої планки в 83 млн доларів.
Безумовно, не всі українські багатії автоматично стануть олігархами – хтось напевно в жодній формі не мав відношення до політичного життя і медіа-ринку, отже, не підпадає під інші два критерії. І методика підрахунку, яку будуть застосовувати при визначення їхнього багатства, може дати дещо інші цифри. Проте, як мінімум коло потенційних кандидатів в олігархи, ймовірно, може вимірюватися сотнями людей.
Фінальне рішення в будь-якому випадку буде приймати РНБО, яка і буде вести публічний реєстр олігархів. Серед іншого, в реєстрі будуть вказані "декларації про контакти з олігархом".
Їх будуть зобов'язані подавати фактично всі топові офіційні особи, починаючи від президента і міністрів і до заступників голови місцевих адміністрацій, з народними депутатами включно. Таким контактом пропонують вважати навіть онлайн-листування з олігархом або його "представником" (цей статус докладніше не уточнюється) – доведеться публічно повідомити, коли зустрічалися або розмовляли і про що саме.
За порушення цієї норми чиновників притягуватимуть до "політичної та (або) дисциплінарної відповідальності". Зокрема, відсутність такої декларації або порушення термінів її подачі стане підставою для звільнення керівників СБУ, НАБУ, голови Нацбанку, Уповноваженого ВР з прав людини тощо.
Коло обов'язків і заборон олігарха не настільки широке: він не зможе фінансувати політичні партії і брати участь у великій приватизації, навіть опосередковано. Крім того, доведеться подавати декларацію за прикладом депутатів і чиновників.
На відміну від варіантів законопроекту, які раніше з'являлися в медіа, в його остаточній редакції немає заборони для олігархів на володіння ЗМІ. Але медійним питанням там все одно приділено значну увагу.
Зокрема, щоб олігархи не почали продавати свої ЗМІ людям з "небездоганною діловою репутацією" або за ціною значно нижчою за ринкову. А репутація вважатиметься небездоганною, серед іншого, якщо прізвище покупця ЗМІ потрапить до санкційних списків, які затверджує та сама РНБО.
Ще на етапі розробки законопроекту РБК-Україна звернулося за коментарями до ряду осіб, яких традиційно прийнято вважати олігархами: Ріната Ахметова, Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського, Дмитра Фірташа, а також до Петра Порошенка і власника компанії Dragon Capital Томаша Фіали, який нещодавно розширив свою присутність на українському медійному ринку.
Але до моменту публікації цього матеріалу відповідь вдалося отримати тільки від Петра Порошенка і Ріната Ахметова.
У прес-службі партії "Європейська солідарність" президентську ініціативу розкритикували максимально жорстко. "Законопроект Зеленського спрямований виключно проти Порошенка і ніяких справжніх олігархів не обмежує", – заявили виданню в "ЄС".
"Рінат Ахметов олігархом себе не вважає. І був би здивований, якби його таким визнали. Рінат Ахметов – найбільший український інвестор", – зазначили виданню в прес-службі Ахметова. Також там нагадали, що на підприємствах групи СКМ працює майже 200 тисяч осіб, а сама компанія є "найбільшим роботодавцем і платником податків".
На питання про те, як реалізація ініціативи Зеленського може вплинути на бізнес Ахметова і чи не планує він позбавлятися зокрема від належних йому медіа-активів, в його прес-службі відповіли, що всі активи СКМ, зокрема ЗМІ, куплені законним шляхом і працюють прозоро.
"Наші ЗМІ завжди були незалежним бізнесом з власною редакційною політикою", – зазначили у Ахметова.
РБК-Україна готове опублікувати коментарі інших потенційних олігархів у разі їх отримання.
Водночас, один із західних дипломатів у розмові з виданням зазначив, що обмеження ролі олігархів – критично важливе завдання. "Я радий чути, що українська влада працює над цим питанням", – сказав співрозмовник.
Втім, дипломат також звернув увагу на те, що ще до прийняття "антиолігархічного" законопроекту у влади є ряд інших завдань у цьому напрямку: судова реформа, зміцнення антикорупційних структур, регуляторних органів, Антимонопольного комітету.
"Все це негайно скоротить негативний вплив олігархів. Всі ці реформи складні, але можуть бути повністю реалізовані за наявності політичної волі", – резюмував співрозмовник видання. .
Думки з Ради
У будь-якому випадку, всі передбачені механізми зможуть запуститися, тільки якщо за законопроект вдасться двічі зібрати 226 голосів у сесійній залі. У той час як Верховна рада традиційно була мало не головним місцем представництва українського олігархату. І нинішнє її скликання, як визнають співрозмовники РБК-Україна в команді влади, також піддається олігархічному впливу.
При цьому завдання-максимум, за інформацією видання, - прийняти "антиолігархічний" законопроект ще до кінця поточної сесії, тобто до середини липня. Це буде ще складніше, якщо до другого читання будуть внесені тисячі поправок.
Під час розгляду "антиколомойського законопроекту" минулого року депутати сумарно внесли 16,5 тисяч поправок, зараз же їх може бути в рази більше. Втім, тоді ж і був розроблений механізм боротьби з поправочним "спамом". Головне, щоб у залі знайшлися необхідні голоси.
Співрозмовник видання в керівництві фракції СН вважає, що голосів вистачить, причому з запасом – тільки в пропрезидентській політсилі їх може набратися до двох сотень.
Втім, інше джерело серед лідерів монобільшості на питання, чи будуть в залі голоси за "антиолігархічний" законопроект, відповіло ухильно. "Поки невідомо. З одного боку, закон викличе масу зауважень, поправок і у багатьох депутатів немає ніякого бажання це приймати. З іншого боку, публічно виступити проти антиолігархічного закону – це політично неприйнятно", - сказав співрозмовник РБК-Україна.
"Ми розраховуємо, що ще до закінчення сесії, тобто до середини липня, ми зможемо хоча б проголосувати за нього в першому читанні", – сказала виданню заступник голови фракції СН Євгенія Кравчук.
В опозиції ж до цієї ініціативи в цілому ставляться досить критично.
Заступник голови фракції "Батьківщина" Сергій Соболєв сказав РБК-Україна, що нардепи від їх політсили поки ще не встигли повністю оцінити і обговорити документ. Але, на його думку, цей законопроект – не про деолігархізацію.
"Якщо вони дійсно хотіли деолігархізацію, тоді потрібно реально антитрастове законодавство і регулювання антимонопольної діяльності. Цього немає в законопроекті. Друге – надприбуток тих, кого називають олігархами, через офшори. У цьому документі також немає будь-яких змін, які б боролися з ухиленням від сплати податків через офшорні або напівофшорні юрисдикції", – розповів виданню Соболєв.
"Опозиційна платформа - за життя" поки також не обговорювала законопроект і свою позицію з цього питання, зазначив нардеп від ОПЗЖ Олександр Качний.
"Наша фракція підтримуватиме всі законопроекти, які будуть проти монополізації будь-яких галузей економіки України. Але те, що ми вже побачили – це не боротьба з олігархами, а розчищення місця для представників нинішньої влади і президента", – сказав Качний.
У "Євросолідарності" нинішню редакцію законопроекту точно не підтримуватимуть, зазначив депутат від "ЄС" Ростислав Павленко.
"Найбільший ризик полягає в тому, що координаційний орган при Президентові – РНБО – отримує фактично псевдосудові повноваження, щоб приймати рішення про обмеження прав і свобод громадян, ким би вони не були, з політичних мотивів", – сказав він.
У "Голосі" хочуть внести альтернативний до президентського законопроект про деолігархізацію.
"Президент обіцяв українцям, що буде жорсткий закон. Але в результаті ми бачимо "пустишку", з якої всі сміються, а в першу чергу – самі олігархи. Напевно, президент вирішив замінити РНБО, і суди, і АМКУ, і правоохоронців. Таким чином, закон не тільки не поборе олігархів, але навіть може створити нових", – заявив глава фракції Ярослав Железняк.
У депутатській групі "За майбутнє" теж ще не встигли обговорити внесений законопроект. Представник "ЗМ" Дмитро Лубінець цю ініціативу оцінив вельми скептично, вказавши на досить розмиті критерії олігарха, виписані в законопроекті.
"Це виглядає як піар-історія, що нібито президент буде боротися з олігархами", – зазначив депутат.
Представник іншої парламентської групи "Довіра" Павло Бакунець сказав РБК-Україна, що вони з колегами поки ще не обговорювали всіх норм президентського законопроекту. Найближчим часом експертна рада групи сформує свою позицію з цього приводу, уточнив нардеп.
"Ми обговорювали ідею і суть цього документа і сприймаємо його позитивно. Думаю, якщо його норми не будуть суперечити Конституції, то потрібно знайти який-небудь правовий механізм, щоб зменшити вплив олігархів – кількох людей – на соціальне, економічне і політичне життя в країні", – сказав Бакунець.
В одних руках
Опитані РБК-Україна юристи по-різному оцінили законопроект Зеленського з правової точки зору.
За словами Олександра Павліченка, виконавчого директора Української Гельсінської спілки з прав людини, ця ініціатива по суті є аналогом люстраційного законодавства.
"Говорити про порушення прав людини в цьому контексті взагалі не доводиться, тому що це фактично вирішення проблеми надмірного впливу на держполітику. Такі закони можуть прийматися з метою обмежити такий вплив і повернути баланс в систему", – сказав виданню Павліченко.
За його словами, все залежить від того, яку саме мету переслідує держава такою ініціативою, наскільки ця мета пропорційна і виправдана.
"Може прозвучить цинічно, але краще "притиснути" кілька осіб з деякими порушеннями, за які ми потім можливо будемо розплачуватися пізніше, але уникнути набагато більшої небезпеки – втрати державності", – резюмував Павліченко.
У свою чергу, Назар Кульчицький, адвокат АО "Василь Кісіль і Партнери" та колишній уповноважений у справах ЄСПЛ вбачає у законопроекті низку порушень конституційних норм.
Зокрема, мова йде про наділення президента країни додатковими і невластивими йому повноваженнями. Адже зрештою всі рішення РНБО будуть затверджуватися якраз указами глави держави.
"Ряд понять у законопроекті, наприклад вплив на політику і ЗМІ, носять оціночний характер і не мають чітких критеріїв. Відповідно, на мою думку, можливі дуже великі зловживання в питанні, кого відносити до олігархів, а кого ні", – сказав виданню Кульчицький.
Адвокат також звернув увагу на закладений у законопроекті конфлікт інтересів. Адже, наприклад, особа, яка потрапила під санкції РНБО, вважатиметься такою, що не має "бездоганної репутації". При цьому та сама РНБО визначатиме, кому олігарх продав належні йому ЗМІ і чи дозволить йому такий продаж вийти з-під дії норм "антиолігархічного" закону. Таким чином, в руках РНБО виявляється повний контроль над цією ситуацією.
Про конфлікт інтересів у законопроекті публічно згадав і спікер ВР Дмитро Разумков. Тільки в його тлумаченні він полягає в тому, що хтось із членів РНБО – голова ВР або уряду, міністр – може сам бути пов'язаний з якимось олігархом. І при розгляді питання про включення такого олігарха до реєстру у члена РНБО і виникне конфлікт інтересів.
У законопроекті є й інші норми, які можуть цілком бути оскаржені як в національних судах, так і в ЄСПЛ. Наприклад, ЄСПЛ раніше визнавав відкритий реєстр люстрованих осіб порушенням права на приватне життя. А зараз аналогічний по суті реєстр пропонують створити щодо олігархів.
"У цьому законопроекті надаються дискреційні повноваження РНБО вирішувати, хто потрапить до реєстру на цю "стіну ганьби", а хто не потрапить. Тому я вважаю, що тут є великі ризики", - сказав виданню Назар Кульчицький.
У будь-якому випадку, активне продавлювання цієї ініціативи неминуче призведе Офіс президента до конфлікту з олігархатом. Нехай і "санкції" проти фігурантів списку олігархів поки виглядають не особливо вражаюче, і навряд чи здатні похитнути їх могутність.
Співрозмовник видання серед великих бізнесменів зазначив, що, за його інформацією, перший варіант законопроекту був набагато жорсткішим і передбачав серйозні обмеження, зокрема, по роботі ЗМІ, підконтрольних потенційним олігархам. "Мабуть, в подальшому почалася активна комунікація, вирішили надто вже не загострювати, і вийшли ось на такий варіант. Як це зазвичай і буває", - сказав він, додавши, що влада, швидше за все, буде активно користуватися "антиолігархічним" законом.
Олігархи ж будуть використовувати звичні методи, в тому числі тиск через належні їм ЗМІ. У розмові з виданням представники команди влади вказували на те, що політика окремих каналів щодо "слуг народу" вже стала набагато менш лояльною ніж раніше.
Тим не менш, на Банковій обіцяють не обмежуватися "антиолігархічним" законопроектом. А внести в Раду ще й законопроекти про лобізм і антитрастові заходи (за прикладом законодавства США) та інші ініціативи, які потенційно можуть завдати олігархам набагато більшої шкоди, ніж нинішній законопроект.
Опитані РБК-Україна впливові джерела як у владі, так і в бізнесі єдині в одному: деолігархізація буде чітким політичним позиціонуванням влади і президента Зеленського. Воно підтримується виборцем і відкриває велике поле для маневру аж до дострокових виборів і змін до конституції, які передбачають більш жорстку вертикаль влади.
"Цей закон - це початок процесу, який відкриває багато політичних можливостей. Не факт, що президенту знадобиться ними скористатися, але їх наявність дозволяє мати багато варіантів для дій", - сказав один зі співрозмовників.
Над текстом також працювали Сергій Щербина та Олег Черниш.