Нинішня та попередні спроби провести пенсійну реформу в Україні - це використання вирваних із контексту підходів інших країн, не адаптованих до української реальності, вважає економіст, член ради підприємців при українському Кабміні Віктор Лисицький, передає радіо «Свобода».
«Що дасть нам зростання пенсійного віку? Сотні тисяч людей опиняться в іще гіршій ситуації. Пенсійна реформа мені нагадує спробу кількох бідних людей поділити між собою благеньку діряву сорочку. Сьогодні треба запустити механізми розвитку найперспективніших галузей економіки, наприклад агропромислового комплексу. Так діяли по війні Німеччина та Японія. А всі наявні резерви пустити на охорону здоров'я. І повернутися до питання пенсійної реформи щонайменше за 5 років», - радить експерт.
На думку голови президії профспілки державних установ Тетяни Нікітіної, збільшення пенсійного віку, обмеження пенсій держслужбовцям, виведення з тіні заробітної плати, інші законодавчі зміни щодо пенсійної реформи можуть бути небезпечними.
Т.Нікітіна вбачає вихід у поступовій відмові від солідарної системи, одночасно з розвитком індивідуальних пенсійних накопичень, які діють у розвинених державах.
Інший профспілковий лідер, генеральний секретар національної конфедерації Петро Петриченко, пояснює саме такий підхід до пенсійної реформи намаганням бізнесу перекласти соціальні тягарі на бідних людей.
«Як покрити дефіцит Пенсійного фонду, який перевищує двадцять мільярдів гривень? Подивіться, в нас 60% бізнесу перебуває у тіні. Окрім того, гроші від приватизації йдуть не на потреби пенсіонерів, а до кишень олігархів», - вважає П.Петриченко.