Загалом, нинішня криза в Україні викликана, як і багато інших криз у світі, надзвичайно високими темпами зростання кредитів. Таку думку висловив академік НАН України Валерій Геєць.
«Якщо в 2004 р. їх величина становила 25,7% ВВП, то вже у 2008 р. вона досягла 77,3% ВВП, при щорічному зростанні в 2005-2008 рр. більш як на 65-74%», - зазначив він.
Експерт відзначає 3 основні структурні особливості кредитного буму в економіці України, що посилили наслідки кризи.
«По-перше, це - надзвичайно високі темпи зростання кредитування фізичних осіб, по-друге - збільшення, починаючи з 2004 р., питомої ваги кредитів у іноземній валюті (за підсумками 2008 р., в цілому досягла 59,1%, у тому числі для фізичних осіб - 65,8% і для юридичних - 51,1%, тоді як за стрімкої динаміки ще в 2005 р. відповідний показник становив лише 35,6%). І по-третє - важливою структурною особливістю було зростання питомої ваги довгострокових кредитів усередині країни (навіть у несприятливому 2008 р., коли в другій його половині почали проявлятися ознаки кризи, питома вага кредитів, виданих на строк понад 5 років, зросла на 5,1 процентного пункта і становила 31,8%)», - зазначив він.
На думку В.Геєця перші два пункти були результатом політики фіксованого валютного курсу, якої дотримувався Національний банк України. Він навіть допустив у даний період деяку ревальвацію курсу, хоча весь цей час інфляція в країні мала тенденцію до прискорення, досягнувши, за підсумками 2008 р., 22%.
Що стосується довгострокового кредитування, експерт звернув увагу на те, що в 2008 р. в структурі споживчих кредитів цей показник досяг 86,5%, а в кредитах на придбання, будівництво і реконструкцію нерухомого майна - 92,4% при відносно короткострокових зовнішніх позиках банківського сектору, які збільшилися за 2005-2008 рр. в 14,8 рази та сформували 38,8% консолідованого зовнішнього боргу України.
«Таким чином, кредитна експансія та фіксований курс були тими процесами, які визначили досить глибоку кризу в банківській сфері», - резюмував він.