НБУ запропонував альтернативний варіант конвертації заборгованості за валютними кредитами

Глава НБУ Валерія Гонтарєва запропонувала перерахувати заборгованість за валютними кредитами іпотечних позичальників - фізичних осіб за нинішнім курсом, а щомісячний платіж - за курсом на початок року. При цьому ставка за кредитом збережеться. Однак, ці умови все ж не задовольняють вимоги позичальників. Тому банки разом з депутатами паралельно готують законопроект, який дозволить провести конвертацію по курсу 8 грн за дол., але з підвищенням ставки за кредитом до 16,5%. Остаточна схема реструктуризації повинна бути схвалена вже наступного тижня. Про це повідомляє журналіст інформаційного порталу FinMaidan Вікторія Руденко.

Національний банк за дорученням Кабміну для виконання закону "Про мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті", що діє з 7 червня, підготував свої пропозиції до законопроекту про конвертації валютних кредитів у гривневі.

Нова глава НБУ Валерія Гонтарєва в листі від 24 червня на ім'я керівника робочої групи, голови парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Олександра Риженкова надала "узагальнену інформацію щодо пропонованих банківською спільнотою шляхів врегулювання проблем, пов'язаних з переказом кредитних зобов'язань з іноземної валюти в національну".

З листа НБУ (копією володіє FinMaidan) випливає, що банкам пропонується конвертувати валютну заборгованість фізосіб за офіційним курсом на дату реструктуризації. Ставка за кредитом зберігається, а розмір гривневого щомісячного платежу за реструктурованим позикою повинен буде дорівнювати розміру платежу до реструктуризації, перерахованим за офіційним курсом на 1 січня 2014 року. Термін дії договору буде продовжений до повного погашення боргу. Всі штрафи та пені, нараховані з початку року і до моменту реструктуризації, списуються.
При цьому Нацбанк пропонує конвертувати кредити на покупку нерухомості або майнових прав на нерухомість. Розмір непогашеної заборгованості за таким кредитом не повинен бути більше 1 млн грн за курсом на початок року. Реструктуризувати можна лише один кредит, і тільки якщо на початок року у позичальника не було прострочення або ж вона була погашена до моменту конвертації.

Вчора пропозиції Нацбанку обговорювалися з представниками банківських асоціацій, які продовжують працювати над версією законопроекту робочої групи. Його готують замість відхилених парламентом законопроектів № 4895 і 4895-1. Депутатська ініціатива відрізняється від пропозицій Нацбанку. У законопроекті "Про реструктуризацію кредитних зобов'язань з іноземної валюти у національну валюту України - гривню" (копією володіє FinMaidan) говориться, що загальний розмір реструктуризуемой заборгованості не може бути більше 1,5 млн грн (за курсом на початок року).

У цій ініціативі йдеться про конвертації кредиту за курсом, який діяв на 1 січня (7,99 грн за 1 дол. США. - Ред.). "І якщо позичальник без прострочень погашає кредит, тоді курсова різниця списується в кінці строку дії кредитного договору", - розповів один з учасників зустрічі. Якщо позичальник допустить прострочення за новим кредитом на строк понад 30 днів, то його борг відразу ж виросте на 50% (різниця між 8 грн за 1 дол. США і 12 грн за 1 дол. США). У документі прописана наступна схема. На суму кредиту, конвертованого за курсом на 1 січня, встановлюється ставка 16,5% річних. Паралельно проводиться розрахунок конвертації на дату реструктуризації. На різницю між цими цифрами банк нараховує 0,1% річних - це процентний борг погашається позичальником одним платежем наприкінці дії кредитного договору. "Банки не готові йти на поступки, деякі пункти запропонованих ними програм абсурдні, тому вирішено взяти за основу пропозицію Нацбанку, переклавши на нього всю відповідальність", - говорить учасник зустрічі.

Програма регулятора дозволить кредитним організаціям з мінімальними втратами провести конвертацію валютних кредитів: банки не несуть валютні ризики, списують пені і штрафи, але при цьому втрачають на відсотках. В результаті за іпотечними (вже гривневими) кредитами вони будуть заробляти 10-12% річних, у той час як за депозитами вони пропонують вкладникам вище 20% річних. І лише зниження банками депозитних ставок може скоротити їх потенційний збиток. "Ми сподіваємося, що більш низькі витрати на покриття ризику частково компенсують ці збитки", - говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. "Так як банки не очікують зростання кредитування, то з допомогою комісійної і трансфертного доходів складно буде перекрити збитки. Тим не менш, якщо не вживати ніяких заходів, то банки все одно будуть нести збитки: клієнти вже не готові погашати кредити. В результаті ми втрачаємо дохід, погіршується якість портфеля, відповідно необхідно нараховувати резерви. Тому пропозиція НБУ могло б задовольнити банки, але складно сказати, чи покриє воно очікування клієнтів, так як обсяг їх заборгованості зросте, а термін кредитування буде збільшено", - розповідає начальник управління кредитних продуктів Укрсоцбанку Марина Ревуцька.

Крім того, є ризик різкого зростання курсу долара на міжбанку, коли банки підуть купувати валюту для конвертації. За даними НБУ, загальний обсяг заборгованості за 81,5 тис. іпотечних валютних кредитних договорів становив на 1 червня поточного року 4 млрд дол. (47,3 млрд грн). За останні п'ять років кількість позичальників скоротилося у 2,5 рази, а їх обов'язок - більш ніж удвічі. Стабільність курсу може забезпечити Нацбанк, якщо він буде виходити на ринок з інтервенціями. "До того ж НБУ і Мінфін зможуть частково вирішити цю проблему шляхом пропозиції індексованих облігацій", - говорить Тамаш Хак-Ковач.

Пропозиції Нацбанку не відповідають ініціативам, які висували позичальники. "В реченні НБУ немає поділу ризиків на трьох, а це базовий принцип. Для нас важливо, щоб після конвертації фінансове навантаження на позичальників була менше, а не навпаки", - зазначила учасниця ініціативної групи Ярослава Авраменко. "Більше того, якщо проаналізувати ті вимоги, які Нацбанк висуває до претендентів на конвертацію, стає очевидно, що під неї можуть потрапити одиниці", - розповідає старший партнер адвокатської компанії "Кравець та Партнери" Ростислав Кравець. На думку юриста, ця програма буде цікава хіба що тим позичальникам, які готові віддати майно в рахунок погашення боргу - їм пробачать непогашений залишок. "Таких, як показує практика, чимало. Однак пропозицій НБУ абсолютно незрозуміло, як чинити в разі, якщо вартість нерухомості більше суми заборгованості. Повернуть клієнту різницю і як, це ніде не прописано", - уточнив Кравець.

Ймовірність, що саме ці пропозиції будуть прийняті за основу нового законопроекту, поданого Кабміном, досить великі. По суті, цей документ є єдиною обговорюваною альтернативою відхиленого законопроекту № 4895 Миколи Рудьковського, який відображав лише позицію позичальників. Не приймати законопроект не можна, тому що обов'язкове його прийняття - вимога закону про мораторій на стягнення іпотечного житла. Головне, щоб Верховна Рада встигла прийняти закон до кінця парламентської сесії: у депутатів залишилася одна тиждень пленарних засідань. Інакше обговорення документа перенесуть на осінь.