Міжнародний валютний фонд (МВФ) рекомендує центробанкам активніше вливати кошти в національні економіки для їх активізації. Тепер НБУ зможе знизити облікову ставку, а також більш активно проводити емісію, не побоюючись критики МВФ. Про це пише "Комерсант-Україна".
Масштабні вливання центробанками коштів для стимулювання економіки не призводять до прискорення інфляції, говориться в останньому огляді стану світової економіки, підготовленому МВФ. Економісти фонду впевнені - історична зв'язок між безробіттям та інфляцією "за останні кілька десятиліть" істотно ослаб, а тому навіть різке зниження безробіття не приведе до цінового стрибка.
"Наш аналіз показує, що поточні грошові вливання навряд чи матимуть значні інфляційні наслідки, принаймні - поки інфляційні очікування залишаються на низькому рівні", - сказано в звіті МВФ.
Таким чином, відзначають у валютному фонді, традиційну думку, що стимулювання економіки обов'язково супроводжується її перегрівом і витком зростання цін, вже неактуально.
"Навіть якщо ви допустили помилку, інфляційні наслідки цього кроку навряд чи будуть значними", - резюмував старший економіст МВФ Джон Саймон.
За його словами, навіть у разі перегріву економіки і прискорення інфляції у центральних банків достатньо можливостей для швидкого гальмування зростання цін.
Це дослідження - лише частина глобального огляду стану світової економіки, основна частина якого буде оприлюднена сьогодні.
Втім, напередодні глава МВФ Крістін Лагард заявила, що, незважаючи на збереження низки ризиків, стан світової економіки за останній рік покращився. За її словами, ознаки відновлення показує економіка США, а в країнах з економікою, що розвивається, і зовсім спостерігається стійке зростання. За словами Лагард, у всьому світі з'являються "острівці відновлення".
У той же час загрозами для світової економіки як і раніше є ситуація в єврозоні, а також відсутність згоди щодо фінансової політики в США.
Висновки МВФ показують, що нинішня фінансова політика Японії і США не несе великих загроз. За оцінками українських експертів, такі висновки неочевидні.
"МВФ продовжив думку, вже неофіційно визнану в усьому світі, - в нинішній ситуації інфляційні ризики набагато нижче, ніж ризики застою економіки", - вважає керівник економічних програм Центру ім. Разумкова Василь Юрчишин.
"Фактично такі висновки адресуються Європейському центробанку - МВФ радить йому активніше використовувати досвід США і Японії. Однак це дуже небезпечний шлях - нинішня низька інфляція пояснюється тим, що кошти лежать на рахунках комерційних банків, але ж рано чи пізно вони дійдуть до населення", - упевнений керуючий партнер Capital Times Ерік Найман.
Нова політика МВФ вигідна українській владі.
"У МВФ поступово відмовляються від своєї універсальної поради для країн, що розвиваються - мати нульовий бюджетний дефіцит і низькі темпи емісії. Перегляд спрощує дії НБУ - їм буде легше довести фонду обгрунтованість таких дій", - пояснив Найман.
На руку НБУ і нинішня низька інфляція. Нагадаємо, за підсумками минулого року споживчі ціни впали на 0,2%, а в I кварталі нинішнього року зростання цін склало лише 0,1%.
"У такій ситуації більш активне використання монетарних інструментів є цілком виправданим. Це не тільки збільшення грошової маси - адже така політика посилить тиск на курс гривні, - а й зниження облікової ставки. Як доводить МВФ, такі дії не несуть великих ризиків", - впевнений Юрчишин.
Нагадаємо, зараз облікова ставка НБУ становить 7,5%. Останній раз регулятор переглядав її ще в березні минулого року, знизивши на 0,25 п.п. За оцінками експертів, щоб стимулювати економіку, ставка має становити 3,5-4%.
Читайте також: Інфляція в Україні за січень-березень склала 0,1%