Міністерство юстиції затвердило інструкцію про порядок надання засудженим дозволу на короткочасний виїзд за межі установ виконання покарань. Відповідний наказ підписав Міністр юстиції Олександр Лавринович, повідомляє прес-служба Мінюсту.
За словами міністра, інструкцію розроблено відповідно до статей 59, 67 та 111 Кримінально-виконавчого кодексу України з метою правового врегулювання порядку виїзду засуджених за межі установ виконання покарань.
Так, інструкція передбачає, що у якості заохочення за сумлінну поведінку і ставлення до праці засудженим може бути надано дозвіл на виїзд до близьких родичів за межі виправного центру на святкові, неробочі та вихідні дні не більше одного разу на місяць. Засуджені, які працюють та перебувають у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, матимуть право на щорічний короткочасний виїзд за межі колонії тривалістю 14 календарних діб.
Засудженим жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, може бути дозволено короткочасний виїзд за межі виправної колонії на території України для влаштування дітей у родичів, опікунів або в дитячих будинках тривалістю не більше як десять діб без урахування часу перебування в дорозі.
Крім того, засудженим до обмеження волі може бути дозволено короткочасні виїзди за межі виправного центру за наступних обставин та причин: смерть або тяжка хвороба близького родича (подружжя, батьків, дітей, всиновлювачів, всиновлених, рідних братів і сестер, діда, баби, онуків), що загрожує життю хворого;
стихійне лихо, що спричинило значну матеріальну шкоду засудженому або його сім'ї; за необхідності звернутися в медичний заклад з приводу захворювання чи лікування за наявності відповідного медичного висновку; для складання іспитів у навчальному закладі; за викликом судових і слідчих органів - на період провадження слідства чи дізнання; для попереднього вирішення питань трудового і побутового влаштування після звільнення - строком до семи діб, без урахування часу на дорогу; у разі виникнення інших життєво необхідних обставин, які потребують присутності засудженого (народження у засудженого дитини за наявності свідоцтва про її народження тощо).
Виїзд засуджених віком до 16 років дозволятиметься лише за умови супроводження їх у дорозі родичами або, з дозволу начальника установи, опікунами.
При виїзді з установи засудженому видаватиметься необхідна сума грошей з тих, що є на його особовому рахунку. Проїзд засудженого здійснюватиметься за кошти, які є на його особовому рахунку. На час виїзду засудженому також видаватиметься цивільний одяг, який йому належить. Якщо одяг матиме неохайний вигляд, то він за бажанням засудженого може бути замінений за рахунок самого засудженого.
Тривалість короткочасного виїзду встановлюватиметься з урахуванням підстав, відповідно до яких надається короткочасний виїзд, та віддаленості установи від населеного пункту, до якого виїжджає засуджений.
Дозвіл на короткочасний виїзд надаватиметься начальником установи з урахуванням особи і поведінки засудженого. Рішення про надання дозволу на короткочасний виїзд прийматиметься начальником установи, де утримується засуджений.
Інструкція також врегульовує питання перебування засудженого за межами установи виконання покарань та повернення до установи у визначений строк.
Як відомо, відповідно до статей 59, 67 та 111 Кримінально-виконавчого кодексу України, засудженим може бути дозволено короткочасний виїзд за межі
виправного центру за обставин, передбачених законом, з поважних причин, а також, у якості заохочення за сумлінну поведінку і ставлення до праці.