Міністерство доходів і зборів (Міндоходів) України пропонує в структурі податку на розкіш ввести тривідсоткове оподаткування внесків у капітал товариств, цінних паперів і корпоративних прав на суму понад 1 млн грн. Про це повідомляє "Комерсант-Україна".
Міністерство доходів і зборів в ході доопрацювання проекту закону про запровадження з 2014 р. податку на багатство вирішило ще більше посилити оподаткування операцій з цінними паперами. Під додаткове оподаткування підпадуть фізичні і юридичні особи, як резиденти, так і нерезиденти, які володіють в Україні корпоративними правами, цінними паперами, а також внесками в статутні капітали господарських товариств. Йдеться про публічні та приватні акціонерні товариства, повні, командитні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Власники таких активів на суму понад 1 тис. мінімальних зарплат (1,147 млн грн) або беруть участь у капіталі на таку ж суму повинні будуть щорічно платити податок до держбюджету в розмірі 3% від оціночної вартості таких активів.
Цей податок є частиною податку на розкіш (також буде стягуватися з квартир, будинків, автомобілів, яхт, літаків, вертольотів, антикваріату), надходження від якого повинні скласти 500 млн грн на рік.
Необхідність такої ініціативи в міністерстві пояснюють соціальною справедливістю.
"Люди, які декларують внески в статутний фонд, але не показують джерела доходу - це те питання, яким треба займатися. Коли ми порівнюємо бази даних засновників фізосіб та їх внески із задекларованими ними доходами, звичайно ж, виникають питання. І таких людей досить багато", - сказав міністр доходів і зборів Олександр Клименко.
Втім, Клименко не зміг назвати розмір очікуваних надходжень до бюджету від введення такого податку.
"Сьогодні ми говоримо про принципи, а не про те, що ми щось зробимо та отримаємо мільйон. Ми будуємо систему, яка буде соціально справедлива, щоб завтра нам не сказали, що тут несправедливість", - сказав він.
У разі прийняття поправок в Податковий кодекс новий податок стане третім, який стягується з операцій з фінансовими інструментами. Зараз при отриманні прибутку від операцій з ними юридичні особи сплачують 10%, фізичні особи сплачують податок на доходи у розмірі 15-17%. З 1 січня вступив в дію акцизний збір в розмірі 1,5% від суми продажу поза фондової біржі, а за умови знаходження паперів у лістингу організатора торгів - 0,1%. Якщо ж за ним розраховується біржовий курс, то плата становитиме 0%. За даними Міндоходів, надходження до держбюджету від акцизу в січні-серпні склали 44 млн грн.
Спірним елементом ініціативи є загроза подвійного оподаткування, наприклад у холдингах.
"Якщо говорити про податок на внесок і корпоративні права, то один і той же актив може два рази потрапляти під цю ставку. При цьому потрібно розуміти, як оцінювати внесок", - відзначає радник практики корпоративного права юридичної фірми Integrites Ярослав Абрамов.
Учасники ринку не схвалюють ініціативу міністерства.
"З точки зору великого бізнесу ініціатива ввести податок на капітал не вітається, тому що це новий податок на інвестиції. В результаті більше буде платити саме великий бізнес, так як саме він здійснює великі інвестиції. Такий податок, ймовірно, може відлякати іноземних інвесторів, чий вибір буде очевидний: вкладати гроші в країну, де такий податок є або в країну, де такого податку немає", - вважає керівник департаменту податкового планування в Group DF Володимир Діденко.