Між двох вогнів. Чи можуть Білорусь і Придністров'я вступити у війну проти України

Незважаючи на те, що Путін використовує територію Білорусі для атаки на українські міста, йому поки не вдалося схилити Лукашенка вступити у війну. Паралельно на Південному заході України у Кремля є ще одне угруповання військових, розташоване в Придністров'ї. Чи можуть вони завдати удару по Україні – в матеріалі РБК-Україна.

Лідер білоруського режиму Олександр Лукашенко дав Росії плацдарм для атаки на Україну зі своєї території. Сам він раніше заявляв, що його війська нібито не беруть і не мають наміру брати участь у "спецоперації" Кремля.

Поки виглядає так, що Білорусь не поспішає відкрито вступати в агресію РФ. Але керівники українських силових органів допускають, що Путін, маючи важелі тиску на Лукашенка, все ж захоче втягнути його армію у війну.

Це не єдиний потенційно небезпечний регіон на кордоні України. На південному заході Одеська І Вінницька області розташовані поруч з невизнаним Придністров'ям, де базується угруповання російських військ.

Поплічник з півночі

Минулого тижня, коли Лукашенко зустрічався з Путіним у Кремлі, наша розвідка попередила, що російські війська готують провокацію, щоби змусити Білорусь вступити у війну. За повідомленнями ЗСУ, того ж дня, 11 березня, літаки окупантів з повітряного простору України обстріляли села в прикордонній Брестській області.

Сам Лукашенко заявив, що наша армія нібито готувалася напасти на Білорусь. До слова, до схожих інсценівок у 1939 році вдавався і Гітлер, готуючи вторгнення до Польщі в рамках операції "Гіммлер".

У Центрі стратегічних комунікацій допустили, що вже до вечора 11 березня Білорусь може напасти на Україну. Цього поки не сталося. У Генштабі ЗСУ кажуть, що таку загрозу все ще не можна виключати. Тоді як радник голови ОП Олексій Арестович впевнений, що білоруси не підуть воювати проти України.

Лукашенко не поспішає відправляти армію Білорусі на війну в Україну (фото: president.gov.by)

"Я би не давав стовідсоткової гарантії, що цього не станеться. З іншого боку, ми бачимо і розуміємо, що це означатиме найжирнішу червону лінію, через яку переступить Лукашенко. Чи ризикне він піти таким шляхом, сказати поки що складно. Поки він, попри свої поїздки до Путіна, утримується від нападу. І поки що незрозуміло, чи дозволить він своїм військам стати частиною війни", – сказав виданню член правління Центру оборонних стратегій, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко.

За його оцінкою, подальший розвиток подій залежатиме від того, наскільки сильно Україна виснажить бойові ресурси Путіна. Якщо його резерви будуть закінчуватися, він може спробувати кинути в бій останнє, що у нього залишилося, припустив дипломат.

"Так що Білорусь – це, ймовірно, остання надія, яка у нього залишається. Але не факт, що Лукашенко в кінцевому рахунку на це піде, оскільки він розуміє наслідки такого кроку", – міркує Огризко.

В принципі, можливий і протилежний сценарій. Якщо Лукашенко побачить слабкість кремлівського режиму, він може не захотіти йти на дно слідом за "російським кораблем".

"Це також один із можливих варіантів його мислення. Але оскільки зараз він цілком залежний від Путіна, то цього може виявитися занадто мало", – уточнив колишній глава МЗС.

Імовірність того, що Лукашенко відправить свою армію в Україну, поки відносно невелика, вважають опитані РБК-Україна військові експерти. Це пояснюється цілою низкою обставин. Ключова з них, яку Лукашенку буде складно ігнорувати: сама білоруська армія не бажає йти проти України.

Якщо Лукашенко втрутиться в цю війну, він може зіткнутися з колосальними протестами всередині країни і саботажем на рівні збройних сил, вважає військовий експерт Олег Жданов. І як наслідок, він не просто опиниться на лаві підсудних, а ризикує швидко втратити владу, уточнив співрозмовник.

"Навіть незважаючи на присутність російських військ на території Білорусі. Справа в настроях. Вони дуже серйозно відстежують соціологію серед військових – понад 50% виступають проти війни з Україною. Вони не розуміють, за що вони тут будуть воювати. У нас немає територіальних претензій. Ми не погрожуємо Білорусі нападом", – сказав РБК-Україна Жданов.

Олег Жданов (фото: facebook)

У Центрі стратегічних комунікацій днями повідомили, що в окремих частинах, дислокованих в районі Бреста, проходять бунти військовослужбовців, які відмовляються брати участь у війні. Паралельно, за інформацією відомства, офіцери МВС Білорусі все частіше виїжджають з країни.

Також була відмова вступати у війну з боку одного з підрозділів 5-ї бригади спеціального призначення міста Мар'їна Горка, розповів генерал ЗСУ Сергій Кривонос. Хоча, за його словами, все ж були окремі приклади, коли білоруські підрозділи безпосередньо використовувалися на київському та чернігівському напрямках.

Як вважають в Центрі стратегічних комунікацій, після переговорів з Путіним Лукашенко, ймовірно, вирішив замінити командирський склад росіянами. Їх завдання – придушувати спротив білоруських солдатів йти на війну в Україну. Також міноборони Білорусі днями розпорядилося перекинути 5 батальйонних тактичних груп до кордону. Вони стверджують, що це всього лише ротація.

"Білоруси розуміють, в яку прірву їхній президент тягне державу, і абсолютно не бажають брати участь у цій братовбивчій війні, розв'язаній РФ. За нашою інформацією, проводилося закрите опитування, і величезна кількість військовослужбовців білоруської армії – 60% – абсолютно не хоче брати участь у цій війні. Так що це питання поки застопорилося в повному обсязі", – сказав у розмові з виданням генерал Кривонос.

Що також важливо, звернув увагу Жданов: більшість населення південно-західної частини Білорусі – це етнічні українці. А північно-західна частина країни католицька, яка тяжіє до Європи, і вони навряд чи підтримують плани Кремля.

Сергій Кривонос (фото: 5 канал)

До того ж війська Білорусі значно поступаються за силою українській армії, уточнив Жданов. Загальна чисельність їхніх збройних сил – приблизно 60 тисяч осіб. Серед них військовослужбовців орієнтовно 45 тисяч. А боєздатного складу ще менше. Режим Лукашенка може виставити не більше 10 батальйонних тактичних груп – це приблизно 10-12 тисяч осіб, пояснив Жданов. Причому вони ніколи не брали участь в будь-яких збройних конфліктах чи війнах.

"Якщо вони вступлять в цю війну, то понесуть втрати і повернуться биті назад в Білорусь. І це буде просто вибух всередині країни. Лукашенко всі ці фактори розуміє і, схоже, намагається "пропетляти". У нього 15 березня набуває чинності нова конституція. Потім він скаже, що потрібно формувати народні збори", – сказав Жданов.

У самих росіян вже не так багато боєздатних підрозділів, зазначив Кривонос. Тому якщо Лукашенко висуне свою армію на територію України, то вони, найімовірніше, будуть застосовуватися або на другорядних напрямках, або для підмоги на загрозливих.

За оцінкою Кривоноса, білоруські війська можуть відправити не тільки на київський і чернігівський напрямок. Є ще варіант, що вони можуть провести наступальні дії на територію Волинської та Рівненської областей, додав генерал.

"Їхнє завдання полягає в тому, щоби розпорошити наші сили на різних напрямках, щоби ми не змогли створити ударну контрнаступальну групу, яка могла б розгромити росіян і їхніх союзників. Тому вони намагаються розтягнути наші сили по всій території України. З огляду на те, що у них потенціалу поки більше, вони на цьому грають", – сказав співрозмовник.

Гаряча точка на півдні

Тим часом у п'ятницю, 11 березня, мер Одеси Геннадій Труханов заявив, що, за їхніми даними, армія окупанта має намір оточити місто по суші з боку Вознесенська Миколаївської області і Придністров'я. Він допустив, що після оточення війська РФ можуть ще й направити десантні кораблі для висадки з берега.

Раніше "президент" невизнаної республіки Придністров'я Вадим Красносельський запевнив, що вони не планують будь-яких агресивних дій по відношенню до України. Але справа в тому, що в так званій ПМР постійно дислокується оперативне угруповання російських військ.

Вадим Красносельський (фото: president_gospmr_org)

Олег Жданов вважає, що окупанти, справді, можуть рушити на Одесу з Придністров'я. Однак це можливо виключно в тому випадку, якщо кремлівським загарбникам вдасться прорватися через Вознесенськ. Якщо ж Одесу оточать тільки з одного боку, то вона відіб'ється, переконаний експерт.

"Вони, ймовірно, так і планують. Це задум, який вони не приховують. Але поки те угруповання російських військ, яке проривається через Вознесенськ, не дійде до Одеси, Придністров'я сидітиме тихо як миші. Тому що у нас достатньо військ і наша артилерія може дістати вглиб на всю територію Придністров'я", – каже Жданов.

Тим більше, що чисельність російського контингенту в так званій ПМР не становить особливої загрози в масштабі України. Зараз, як зазначив Жданов, у Придністров'ї є не більше 3 тисячі військових РФ. Серед них бойових підрозділів – один танковий батальйон, два мотострілецьких і один артилерійський дивізіон. Решта – це підрозділи забезпечення, пояснив військовий експерт.

"Тому у них там дуже мізерні сили. Я сумніваюся, що росіянам вдасться провести там будь-яку примусову мобілізацію, як це було в окупаційних ОРДЛО. Хоча там вийшло просто гарматне м'ясо. І ззаду їх, як в 1941 році, женуть кулеметами загороджувальні загони росіян. Придністров'я поки має бути для нас зоною пильної уваги", – сказав Жданов.

Небезпека в тому, що тираспольський аеродром – серйозна база для перекидання російських військ, зауважив Сергій Кривонос. Якщо окупанти зуміють перекинути туди додаткові сили, це стане "ножем у спину" Одеської та Вінницької областей, вважає генерал ЗСУ.

"Далі питання в нашій здатності дати адекватну відповідь. А така відповідь, як ви бачите, є. Незважаючи на обмежену кількість потрібного озброєння, день у день спалюють російську техніку, вбивають і беруть у полон російських солдатів і офіцерів", – сказав Кривонос.