Металурги стурбовані кардинальними змінами підходу до визначення бази оподаткування рентних платежів для залізорудних гірничодобувних підприємств, що передбачено в законопроекті №1210. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на лист об'єднання підприємств "Укрметалургпром" та Федерації металургів України до Державної регуляторної служби.
"З незрозумілих причин, в новій редакції п. 14.1.150 проекту закону в категорію первинної обробки включені також і технологічний процес виробництва концентрату, агломерату і обкотишів, що не має під собою ніякого логічного або економічного обґрунтування", - зазначили автори листа.
На думку металургів, по своїй суті це вже не рента на видобуток корисних копалин, а податок з обороту для залізорудних ГЗК. Вони підкреслили, що такий підхід не застосовується в жодній іншій добувної галузі. При цьому вітчизняні підприємства по видобутку залізної руди є одними з найбільших в Україні платників до бюджетів усіх рівнів і до Пенсійного фонду.
Зокрема, в 2018 році підприємства з видобутку залізної руди перерахували понад 19,4 млрд грн податків і зборів. Будь додатковий фіскальний тиск на ці підприємства призведе до відповідного зниження інвестицій, втрати конкурентоспроможності й ринків збуту.
Як наслідок, буде спостерігатися значне падіння обсягів виробництва, що, в свою чергу, буде мати довгостроковий негативний ефект для відрахувань у бюджети всіх рівнів, попередили автори листа.
"Запропонований підхід до визначення рентних платежів не буде стимулювати розвиток подальших технологічних переділів і підвищення якості продукції – простіше буде виробляти і продавати примітивний продукт з низькою доданою вартістю, ніж металопродукцію третього переділу, оскільки собівартість останнього стане неконкурентною", - йдеться в листі
Крім того, як відзначають металурги, запровадження дискримінаційного підходу до оподаткування гірничорудних підприємств України призведе до відмови від своїх намірів з боку потенційних інвесторів.
"Український ГМК є традиційним нетто-експортером, і завдяки саме цьому він забезпечує більше 30% валютних надходжень в Україну. Проте значне зниження конкурентоспроможності внаслідок запровадження нового підходу до рентних платежів, що, як вже говорилося вище, негативно позначиться на собівартості продукції, призведе до того, що українські ГЗК втратять світові ринки збуту, зокрема, ринок Китаю, на який припадає понад 20% українського експорту залізорудної сировини", – наголошується у зверненні
За їх даними, втрата китайського ринку для країни еквівалентна закриттю двох таких підприємств, як Інгулецький ГЗК, Центральний ГЗК, а це 10 тис. працівників, безпосередньо зайнятих у залізорудному виробництві, і ще 10-15 тис. працівників суміжних галузей. Рівень скорочення доходу досягне 4 млрд грн на рік, що автоматично трансформується мінімум в 3 млрд грн недоотриманих платежів до бюджету.
"Враховуючи вищевказане, з метою недопущення катастрофічних наслідків впровадження пропонованих змін у Податковий кодекс, просимо вас надати експертний висновок щодо регуляторного впливу даного проекту закону та ініціювати його публічне обговорення", – резюмували в "Укрметалургпромі" та Федерації металургів.