Мер Слов'янська Вадим Лях: Ворог все ближче, але відчуття, що Україна виграє – більше

Коли окупанти відновлять наступ на Слов'янськ, чи готовий він до оборони і чому місцеві жителі не поспішають евакуюватися – в бліц-інтерв'ю РБК-Україна розповів мер міста Вадим Лях.

Російська армія готується до штурму Слов'янська, повідомляє Генштаб. По околицях міста систематично прилітають ворожі снаряди. Однак сухопутне угруповання зупинилося перед річкою Сіверський Донець і в останній тиждень практично не намагається просунутися далі. Мер міста Вадим Лях вважає, що армія РФ не відмовилася від планів на Слов'янськ, але зараз його сили кинуті на окупацію Луганської області.

– Яка на даний момент обстановка в Слов'янську і навколо нього?

– На сьогоднішній день піддаються обстрілу околиці міста, йдуть прильоти з РСЗВ, хоча і не всі снаряди розриваються. Відповідно страждає інфраструктура. Часто перебивають високовольтні лінії, тому нестабільна подача електроенергії, але в більшості домоволодінь вона є. Немає води вже місяць, намагаємося відновлювати, але не завжди виходить, тому що фільтрувальна станція і інфраструктура знаходяться за містом біля лінії фронту – в районі Райгородка і селища Донецьке.

– Окупанти вперлися в лінію Сіверського Дінця і призупинили наступ?

– Так, просування не спостерігається. Вони стоять на місці вже цілий тиждень. Генштаб каже, що відбувається перегрупування. Більше уваги приділено Сєвєродонецьку, звідки, за новою інформацією, вже вийшли наші війська до Лисичанська. Зараз все відбувається там, так що дивимося, спостерігаємо.

– Розвідка каже, що у рашистів стоїть мета зайняти всю Луганську область до 26 червня. Чи відомо про конкретні плани на Слов'янськ?

– Ми не можемо орієнтуватися на ці дати, тому що вони не відповідають дійсності. Терміни, які вони собі ставлять, не виконуються.

– Як на вашу думку, з урахуванням того, як почалася війна в 2014 році, Слов'янськ для окупантів зараз має стратегічне значення або все ж "сакральне"?

– "Сакральне" значення він має для тих, хто пішов звідси в 2014 році разом з бойовиками, їм, можливо, хочеться повернутися в свої будинки, щоб вони не були зруйновані. Але для російських генералів ніякої "сакральності" немає, тому прикладом виявився Святогірськ. У 2014 році він не був зруйнований, там фактично не велися бойові дії, на відміну від того, що зараз відбувається. Ну і інші російськомовні міста: Харків, Лиман, Маріуполь і так далі. Тому тут все зрозуміло, для їхніх генералів немає ніякої "сакральності".

Російська армія знищує українські міста (фото: Getty Images)

– За вашими оцінками, наскільки зараз укріплений Слов'янськ, і чи достатньо сил і засобів, щоб його утримати в разі сухопутного наступу?

– Він достатньо укріплений і цей процес нескінченний, він постійно триває. Про сили і засоби говорити не буду, це закрита інформація. Але впевнений, що їх вистачить. З урахуванням того, що небагато часу давали на оборону Сєвєродонецька, а він місяцями тримався. Тут теж ніхто нічого не подарує і не віддасть.

– Чи бачите ви загрозу перерізання основних шляхів логістики до міста?

– На сьогоднішній день не бачимо. Бажання йти таким шляхом у них було і два, і три місяці тому. Але плани звужувалися і сьогодні взагалі про те, що місто може бути оточене, мова не йде. На це сил і засобів, як я розумію, у них немає.

– Чи вистачає в Слов'янську запасів їжі і медикаментів?

– У нас як евакуація відбувається в напрямку Дніпра, так і назад через Покровськ йдуть поставки продуктів. Це безпечний шлях, є як залізничне сполучення до Покровська, так і автомобільне далі. Тому проблем немає. Зрозуміло, що асортимент в аптеках мінімальний, в основному під замовлення. Але люди пристосувалися. У лікарнях є все необхідне для лікування, надаються всі види медичних послуг.

– Як ви оцінюєте комунікацію з центральною владою щодо потреб міста?

– У нас постійно є комунікація на рівні голів міст і військових адміністрацій з керівництвом області. Будь-які проблеми з доставкою води, додатковим транспортом, пайками та гуманітарною допомогою вирішуються. Комунікація йде кожен день з різних питань, немає проблеми ніякої, те, що необхідно, робиться.

– Скільки людей виїхало з міста на даний момент і скільки залишилося?

– Було близько 100 тисяч, залишилася чверть населення міста – близько 23-24 тисяч. Продовжуємо евакуацію. Не тільки здорових людей і дітей. Евакуюємо лежачих хворих постійно, вивозимо і людей з психічними захворюваннями – це не тільки жителі нашої громади, а й ті, хто транзитом їхав через наше місто і залишився тут. Тобто ніхто не кинутий, займаємося.

Також хочу сказати, що у нас виплачуються всі види соціальних допомог: пенсії, виплати, субсидії – все це є, працюють банкомати. Так що якоїсь гуманітарної катастрофи в місті точно немає.

– Ви сказали, що в Слов'янську залишилася чверть населення. Чому ці люди не виїжджають, незважаючи на близькість бойових дій, прильоти і загрозу наступу?

– Вже звикли до цих умов, до повітряних тривог. Причини називають різні, що вони нікому не потрібні, що немає грошей. Насправді, швидше за все, ці люди і раніше не виїжджали за межі області, їм психологічно страшно виїхати, тим більше на захід України.

Є й об'єктивні, можливо, причини. Наприклад, велика сім'я з лежачими хворими. Вони не хочуть їхати великим таким колективом, намагаються тут пристосуватися. Є люди з домашніми тваринами, хвилюються за них. З іншого боку люди з таких категорій вже виїжджали і знайшли себе в інших областях. Надається допомога, переселенці отримують додаткові виплати.

У Слов'янську залишається чверть місцевого населення (фото: Getty Images)

Думаю, що кількість бажаючих виїхати збільшиться як тільки почнеться "гаряча" фаза бойових дій. Наше місто не виняток, все буде точно так само відбуватися, як і в інших містах. Як в Лимані було: почалися обстріли по самому місту, з'явилися охочі виїхати, але можливості евакуювати вже не було.

Тут до останнього будемо закликати людей виїжджати і евакуювати поки буде можливість.

– Як ви думаєте, який відсоток з цих людей чекають "руського міра"?

– Складно оцінити, але він точно зменшився. Тому що одна справа дивитися на "руський мір" по телевізору, а інша – бачити як знищують міста, руйнують твоє житло, вбивають. Його прихильників стало менше – це факт.

– Що у них в головах?

– Низька соціальна відповідальність.

– Скільки у вас виявили колаборантів і чим вони займаються?

– На моїй пам'яті трьох людей СБУ притягнуло до відповідальності за колабораціонізм. За це є кримінальна відповідальність, досить таки немаленька. До 15 років за передачу ворогу інформації про військову техніку, дислокацію підрозділів та позиції.

– Чи намагаються на вас вийти окупанти з пропозиціями перейти на їхній бік і здати місто, як було в Святогірську?

– Ні, не намагаються. Спочатку приходили якісь смски, але я не реагував, не спілкувався, так що не можу сказати про якісь конкретні пропозиції.

– Чим, по-вашому, закінчиться ця війна для України в цілому і для Слов'янська зокрема?

– Зараз, напевно, тривоги менше ніж на початку військових дій. Хоча ворог все ближче, але відчуття того, що все одно Україна виграє, – більше. Я впевнений, що і Донбас буде українським і все у нас попереду буде добре. Але для цього ще потрібно пройти великі випробування.

Тому що війна затяжна, вона не закінчиться швидко, буде ще багато загиблих, але по-іншому, мабуть, на жаль, не вийде. Я впевнений, що ворог не зупиниться на Донбасі, на Донецькій і Луганській області, як він зараз говорить. Упевнений, що й інші області його цікавлять. Тому тут тільки перемога.