Мер Енергодара Дмитро Орлов: Через "підвали" окупантів пройшла не одна тисяча людей

Місто Енергодар, що знаходиться на лівому березі Дніпра у Запорізькій області, вже шостий місяць в окупації ворожих військ. Саме там знаходиться найбільша в Європі атомна електростанція, якою росіяни шантажують весь світ.

Мер міста Дмитро Орлов через два місяці після приходу агресора був змушений виїхати до Запоріжжя і звідти забезпечувати життєдіяльність Енергодара. В інтерв'ю РБК-Україна він розповів про те, яка ситуація в місті, чому окупанти почали обстрілювати ЗАЕС та як намагаються насаджати "русскій мір".

– Яка зараз ситуація в Енергодарі?

– Ситуація критична. На мою думку, зараз спостерігається найбільше загострення за останні два-три місяці. Уже три тижні окупанти з кожним днем поводяться все агресивніше та зухваліше. Вони обстрілюють території промислового майданчика ЗАЕС, обстрілюють протилежний берег Каховського водосховища. Є випадки, коли під їхні обстріли потрапляють приватні будинки, є жертви.

Прикриваючись містоутворюючим підприємством, найбільшою атомною станцією Європи, вони ганебно і цинічно обстрілюють протилежний берег Дніпра, який підконтрольний Збройним силам України. Вони розуміють, що наші війська не можуть надати адекватну відповідь, бо по території атомної станції, звісно, ніхто стріляти не буде.

Оскільки вогню у відповідь немає, а їм потрібно спровокувати якусь резонансну ситуацію, то вони почали обстрілювати саму станцію з гранатометів. Є навіть потрапляння в азотно-кисневу станцію, загальностанційні об'єкти Запорізької атомної станції. Є потрапляння в лінії електромереж. Є потрапляння в приватний сектор, там є важкопоранені цивільні люди.

Три дні тому також був мінометний обстріл, потрапили поблизу міста, де є розподільча підстанція 110 кіловольт, яка забезпечує електрикою місто. Через обрив однієї з фаз кілька годин місто було без електропостачання. А газу вже немає десь місяць. Тобто місто було вже на межі гуманітарної катастрофи. Але завдяки злагодженій роботі фахівців атомної станції та комунальників вдалося за три години відновити всі ці життєво необхідні послуги.

– Ви сказали про протилежний берег Дніпра. Це вони обстрілюють Нікополь і Марганець?

– Так, Нікополь, Марганець і запорізький напрямок.

– Чи є у вас припущення, для чого вони все ж обстрілюють станцію, адже вони фактично граються з вогнем?

– Якщо в перші місяці окупації станції та міста вони поводилися по-одному, то зараз ми бачимо, що вони вже ховають свою броньовану техніку та боєкомплекти в технологічних приміщеннях ЗАЕС, на енергоблоках в турбінних відділеннях. Тобто є пряме порушення правил пожежної безпеки. Також з офіційної інформації від "Енергоатома" ми бачимо приклади порушення радіаційної безпеки окупантами.

Окупанти вдаються до ядерного тероризму через Запорізьку АЕС (фото: GettyImages)

Їхня поведінка кардинально змінилася. І зараз найбільш критичний період, бо ми не розуміємо, що може бути далі. Вже вище командування окупантів через соціальні мережі розповсюджує інформацію про те, що вони замінували всі ядерні об'єкти, мовляв, або атомна станція та Енергодар будуть російськими, або тут буде "выжженая земля". Мабуть, ситуація така, що вже потрібно негайно втручатися міжнародним організаціям, щоби припинити цей ядерний тероризм, який чинить Російська Федерація.

– Була інформація про те, що представники "Росатома" шукають шляхи, як під'єднати станцію до російської енергосистеми. Вам відомо, це взагалі технологічно можливо?

– Я понад 10 років працював на атомній станції, тому в мене є приблизне уявлення про технологічну схему. Але більш компетентну відповідь на це питання можуть дати представники "Енергоатома".

Як мені відомо, технологічно це можливо, проте це нелегко зробити. Зараз Запорізька атомна станція працює в єдиній енергетичній мережі синхронно з європейською. Вона від'єднана від російської енергетичної системи. Частота однакова, але вони не синхронно працюють – усі блоки розсинхронізовані. Тому це важка процедура, вона потребує значних опрацювань технічних питань, питань по перепідключенню. Але я не скажу, що це неможливо взагалі.

– Яка ситуація з забезпеченням міста продуктами та медикаментами? Чи вдається їх підвозити, чи, можливо, окупанти вже з Криму возять?

– Чи вони завозять – у мене такої інформації немає. Що стосується забезпечення найбільш вразливих верств населення – багатодітних сімей, сімей з дітьми до трьох років, сімей з людьми з інвалідністю – то нам вдається підвозити кілька разів на тиждень і гуманітарну допомогу, і ліки. Лікарня зараз працює, надає весь перелік стаціонарної медичної допомоги. Також вдається передавати трохи ліків завдяки підтримці обласної державної адміністрації та наших міжнародних партнерів навіть для амбулаторного лікування.

Не скажу, що зараз забезпечення найкраще за всі часи. Окупація та логістичні складнощі, звичайно ж, даються взнаки з багатьох питань. Але нам вдається доставити і медичні препарати, і продукти, і засоби гігієни, і дитяче харчування. Тобто кілька разів на тиждень виходить, це невеличкі партії, але вони є.

Ми збираємо заявки через управління соцзахисту про те, які речі необхідні, і робимо далі заявки на гуманітарний штаб. Шукаємо можливості, як це доставити на окуповану територію, і далі за списками розповсюджуємо серед найменш захищених верств населення. Усе це безкоштовно – як гуманітарна допомога.

– Як окупаційна "влада" поводить себе з місцевим населенням, чи чинять терор, чи є викрадення людей?

– Так, є терор. Активний терор розпочався приблизно на другий місяць. Вони викрадають людей із проукраїнською позицією, тих, хто був учасником АТО. Забирають майно, мобільні пристрої, автівки, грабують будинки, катують людей – на жаль, нічого з тих пір не змінилося.

Є вже в нас випадки, коли навіть працівники станції по кілька місяців перебувають у полоні. Є такі ж випадки серед працівників виконавчого комітету, зокрема і перший заступник міського голови Іван Самойдюк, якого окупанти викрали ще 19 березня. Досі невідомо, як він і який його стан здоров'я.

– А як їх сприймає населення? Люди чинять спротив?

– Спротив, звичайно, є. Ми бачимо, що люди негативно до них відносяться. Окупанти, мабуть, сподівалися на те, що до них будуть більш лояльно ставитися. Коли побачили, що більшість населення проукраїнськи налаштована, працювати з ними не хочуть, то вони почали вдаватися до примусових дій та силоміць насаджувати "русскій мір".

Але ми ж розуміємо, що це дає зворотний ефект. Місто маленьке, 53 тисячі мешканців у доокупаційний період. Усі одне одного знають, а через підвали окупантів пройшла вже не одна сотня і тисяча людей. Коли людину випускають з важкими пораненнями, з пораненнями від вогнепальної зброї, після катувань електричним струмом і фізичних знущань – то, звичайно, що любові до "русского міра" це не додає.

Мешканці Енергодара в перші тижні війни виходили на протести проти окупантів (фото: телеграм-канал Дмитра Орлова)

Підпільний рух спротиву є, він обережний і не такий активний. І ми закликаємо людей не проявляти публічно свою проукраїнську позицію, бо це небезпечно. Ми цінуємо життя та здоров'я кожного українця, це вище за всі економічні чи інші речі.

– Чи є серед представників органів місцевого самоуправління ті, хто вступив у колаборацію з ворогом?

– Такі є. Їх число невелике, до 5%. Здебільшого це люди не фахові. Як ми бачили один із прикладів, спочатку окупанти делегували електрослюсаря на посаду директора школи. Без фахової освіти, без досвіду роботи ми можемо уявити, що він може накерувати. Тобто мова йде приблизно про такий контингент – допоміжний персонал або працівники, які зараз займаються тією сферою, що не відповідає їхньому фаху та досвіду.

– Чи відомо вам про долю попереднього гауляйтера Шевчика, він вижив після підриву і де він зараз?

– Так, місцеві мешканці повідомляють, що він зараз знаходиться в Енергодарі. Охорону з нього зняли – мабуть, їм уже не потрібен. Уже після нього окупаційні війська призначили ще двох чи трьох аналогічних гауляйтерів. Тобто він зараз як відпрацьований матеріал. Тому невідомо, що він зараз буде робити, бо в Україні його теж ніхто не чекає, зрадників не люблять у жодній державі.

– Яка ситуація в Енергодарі з телефонним зв'язком, телебаченням та інтернетом?

– Українські канали показують по телебаченню. Що стосується мобільного зв'язку, з ним складніше. Але він теж десь пробивається. На верхніх поверхах, десь поблизу Каховського водосховища є можливість зловити українських операторів. Російський зв'язок є.

Інтернет є тільки мобільний. Усі оператори, які були провайдерами по звичайному, оптоволоконному інтернету, або перестали працювати, або пішли на співпрацю з окупантами. Фактично ми можемо констатувати, що штатної оптоволоконної мережі інтернет, підконтрольної Україні, в Енергодарі зараз немає.

– Чи роздають окупанти в Енергодарі російські паспорти і чи багато мешканців уже їх отримали?

– Є випадки примусової паспортизації. Людину, яка проходить через підвали, змушують зніматися в провокативних відеоматеріалах, де вона нібито зізнається, що любить "русскій мір" і завжди чекала Росію. При цьому ми бачимо, що ця людина схудла вдвічі і має сліди від побоїв. Тобто зрозуміла мотивація оцих всіх зізнань і під яким тиском це робиться. Зараз є випадки, коли людей випускають додому з підвалів за умови отримання російського паспорта, забираючи в них український паспорт.

– Чи ведеться в місті якась підготовка до псевдореферендуму, адже гауляйтер Балицький підписав "розпорядження" про проведення такого так званого "референдуму"? Можливо, вам відомо, коли вони хочуть його провести?

– Вони навіть самі собі не можуть відповісти на питання, коли саме проводити цей "референдум". На цих зібраннях у Мелітополя були деякі люди з Енергодару. Що стосується підготовчих заходів, вони, мабуть, ведуться. Але для організації референдуму треба багато роботи провести. І для цього потрібні фахівці. А якщо подивитися на той штатний перелік колаборантів, які є в місті, то, напевно, в них не вдасться його провести як слід.

Хоча ми ж розуміємо, як проводяться всі голосування в Російській Федерації і оголошуються потім результати. У мене немає сумнівів, що в них вдасться, але зробити все як слід – у них об'єктивно немає таких можливостей.

Яким чином вони будуть намагатися щось проводити на території, де фактично щодня йдуть бойові дії? У місті неспокійно і вночі, і вдень. Якщо їм треба влаштувати це "голосування" в якусь дату – то виключно теоретично вони можуть провести його хоч завтра.

Особисті дані вони збирали впродовж трьох місяців, роздавали по 10 тисяч рублів пенсіонерам, на комунальних підприємствах. Думаю, були якраз випадки збору персональних даних під приводом видачі цих коштів.

– Є інформація, зокрема про це повідомляло ГУР Міноборони, що окупанти змушують мешканців Херсонщини та Запорізької області платити їм податки та переукладати документи на землю за законодавством РФ. Чи є таке в Енергодарі і як бути людям у цих ситуаціях, щоби вони не вважалися колаборантами?

– Так, такі випадки є. Приблизно з травня окупанти запроваджують цю "дозвільну систему". На сьогодні правовий статус Енергодару – територія України, яка тимчасово окупована Російською Федерацією, згідно з постановою від квітня. Це територія, на якій не діють всі норми російського законодавства, які вони намагаються нав'язати. Тому мета окупантів – виключно пограбування.

Дмитро Орлов (фото: Facebook)

Вони бачать, що підприємства та установи працюють, сплачують до української податкової усі виплати і продовжують отримувати заробітну плату в гривнях. Їм, звичайно, це не подобається. І вони почали вводити цю "дозвільну систему" для того, щоб обкладати людей даниною, а насправді – грабувати підприємців. Хто не згоден це робити – в них забирають їхні магазини, заклади, об'єкти тощо. А самих людей забирають на підвали. Такі випадки вже не поодинокі.

Ми, звісно, закликаємо людей нічого не сплачувати окупантам і нічого не підписувати. Також ми рекомендуємо фіксувати усі такі факти примусових дій через гарячу лінію правоохоронних органів України, Нацполіції. Усе це потім буде розслідуватися. А після перемоги за рахунок репарацій усе майно та збитки будуть компенсовані Російською Федерацією як країною-агресором і ядерним терористом.

– Чи ходить у місті гривня і чи вводять окупанти в обіг рублі?

– Рублі вони роздають уже не перший місяць. Не скажу, що їх неохоче беруть, наприклад, пенсіонери, літні люди беруть ці гроші. Ходить подвійна валюта, але всі комунальні підприємства, установи, містоутворюючі підприємства отримують зарплату в гривнях.

На жаль, окупанти створили такі умови, за яких "Укрпошта" більше не може працювати. Вона доставляла пенсії у готівковій формі. Але підприємство вже не може забезпечити безпеку своїх працівників. Тому зараз розробляють інший механізм доставки пенсії тим категоріям, які отримували пенсії через "Укрпошту". Така ситуація тільки з серпня, до серпня пошта працювала і доставляла мешканцям пенсії за п'ять попередніх місяців. Тобто окупанти навіть це вже не дозволяють.

– Чи вдається охочим евакуюватись з міста на підконтрольну Україні територію і наскільки це складно?

– Евакуюватися вдається, це складно. Окупанти не пропускають багато машин та автобусів. Доводиться стояти в чергах кілька діб. Є випадок, що авто стояло тиждень. Є випадки, коли люди виїжджають через стан здоров'я і не виживали в цих чергах. Там понад 30 градусів температура, тіні немає, не всяке серце може витримати такі умови. Є випадки, коли навіть народжували в цих чергах, тобто окупанти навіть не випускали до лікарень. Але можливість виїхати є і можливість доставки гуманітарної допомоги – також.

– Скільки орієнтовно мешканців уже виїхали з Енергодару?

– Точної цифри немає. Але за непрямими підрахунками можемо говорити, що приблизно половина мешканців уже поїхала.