Втратили голос: чому Вакарчук іде з Верховної ради і хто його замінить

Лідер партії "Голос" Святослав Вакарчук має намір скласти депутатський мандат і піти з Верховної ради. Своє рішення він оголосив на брифінгу в четвер, 11 червня, зібравши представників ЗМІ в Маріїнському парку. Вакарчук заявив, що його місією було привести до парламенту нових професійних людей. І він вважає її "частково виконаною". Далі Вакарчук має намір зосередитися на "великому освітньому проекті" для молодих лідерів, а "хейтерів" просить залишити його партію у спокої.

"Ви можете продовжувати безуспішно і безперспективно лити свій інформаційний бруд на мене, якщо вам це подобається – будь ласка, мені не шкода. Я поблажливо і філософськи до цього ставлюся. Але! Припиніть чіпати мою партію! Тому план такий. Я відходжу в сторону, ви зі своїм лайном – зі мною, а партія впевнено йде вперед", – зазначив політик.

Тим часом, в соцмережах і ЗМІ з'явилася одна з імовірних причин того, що Вакарчук пішов з Ради, з посиланням на неназвані джерела в "Голосі". За цією версією, у фракції почалися протиріччя через ініціативу щодо звільнення міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Святослав Вакарчук нібито єдиний нардеп "Голосу", який відмовився підписувати проект постанови про відставку глави МВС.

Сам він каже, що не був у Раді і тому фізично не міг нічого підписувати. Вакарчук пояснив, що після смерті батька він пропускає засідання, щоб частіше бувати у Львові поруч з матір'ю.

"Якби у мене була яка-небудь окрема думка, яка суперечить рішенню фракції, я б обов'язково її висловив", – сказав політик.

Другий захід

Значна частина активних користувачів соцмереж зустріли цю новину з іронічною реакцією: "Що, знову?". Відправною точкою політичного шляху фронтмена "Океану Ельзи" можна вважати 2007 рік. Тоді Вакарчук пройшов в Раду під 15 номером списку пропрезидентського блоку "Наша Україна - Народна самооборона". Але пробувши депутатом трохи більше року, він склав мандат і на багато років відійшов від політики.

Про владні амбіції співака знову заговорили в 2015 році. Підживлював ці розмови той факт, що з кінця серпня по грудень 2015 року Вакарчук був стипендіатом програми Yale World Fellow в престижному Єльському університеті США, яка спрямована на розвиток нових світових лідерів.

У команді п'ятого президента Петра Порошенка, передрікаючи великий суспільний попит на впізнаваних, але не системних політиків, почали вимірювати рейтинги і Вакарчука, і Зеленського ще з 2014 року. І цей попит у кінцевому рахунку "вистрілив", ставши однією з передумов для перемоги Володимира Зеленського в президентській гонці.

Участь у виборах Вакарчука аж до офіційного висунення кандидатів залишалася однією з головних інтриг. Його похід за посадою глави держави в минулому році міг б "перетасувати" підсумкові результати. За інформацією РБК-Україна, співака до цього кроку довгий час схиляло його оточення і близькі до нього бізнесмени.

Сам Зеленський влітку 2018 року записав іронічний ролик, звертаючись до Вакарчука з приводу його висунення.

"Слава, ну що. Ти "так" чи "ні"? Тому що якщо ти залізно "так" чи точно "ні" – ну тоді і я. А то всі знову запитують: "Ну шо я, шо я". А шо я? Я-то зрозуміло. Шо ти? Просто якщо ти і я – це ми, розумієш? А якщо ми – то це всіх", – сказав тоді лідер "95 кварталу".

Співрозмовники видання в адміністрації Порошенка, які періодично цікавилися президентськими амбіціями Вакарчука, в грудні 2018 року описували їх так: "Вранці він прокидається, каже – так, я йду. Увечері він відмовляється".

В результаті Вакарчук так і не зважився йти в президенти, але почав підготовку до походу в парламент. У травні 2019 року він представив свою партію "Голос", куди в більшості своїй увійшли люди, раніше не причетні до великої політики.

На позачергових виборах у Раду його політсилі дісталося лише п'яте місце і майже 6% голосів виборців. Ще троє висуванців від партії перемогли в мажоритарних округах. Це дозволило "Голосу" створити в Раді фракцію з 20 народних депутатів. Найбільшу електоральну підтримку партія отримала на Західній Україні.

Відхід у тінь

З перших днів роботи в парламенті Вакарчук не відрізнявся активною політичною діяльністю. Головою фракції "Голос" став Сергій Рахманін, а його заступником – Ярослав Железняк. На відміну від інших партійних лідерів сам Вакарчук рідко виступав з оцінкою політичних подій.

У березні цього року політик передав головування в партії народному депутату Кірі Рудик, яка пройшла в парламент під третім номером списку "Голосу". Сторонні спостерігачі розцінили це як сигнал, що Вакарчук збирається відійти від партійних справ. Хоча сам він, навіть після того як оголосив, що складе мандат, заявив, що не припиняє політичну діяльність і продовжить співпрацювати з "Голосом".

Під час брифінгу журналісти пригадали Вакарчуку його перший досвід заходу в Раду. Справа в тому, що цю теза його опоненти взяли на озброєння ще на етапі виборчої гонки: мовляв, він вже був у парламенті, але дуже скоро пішов, майже нічого не зробивши.

Відповідаючи на питання про те, чи не розчарує він виборців черговим демаршем, Вакарчук спершу віджартувався. Мовляв, коли він вперше пішов у парламент, то привів на своє місце одну людину. Вдруге – вже двадцять чоловік. Якщо піде в третій, то приведе вже 400.

"Якщо говорити серйозно, давайте не маніпулювати. Це перша в історії партія лідерів, а не лідерського типу з однією особою. Я починав з цього нашу виборчу кампанію, я це обіцяв і я це створюю крок за кроком. Сьогоднішня подія — це просто частина нашого великого плану", – заявив політик.

У "Голосі" вважають, що вихід Вакарчука не повинен позначитися на їх роботі в Раді і партійних рейтингах.

"Ми не лідерська партія, на відміну від інших політичних партій, які працюють на лідера, захищають його і працюють на його рейтинг. Ми спочатку будували партію інакше. Але звичайно, було складно говорити про нелідерську партію, коли, очевидно, була одна домінуюча фігура", – сказала в коментарі РБК-Україна член фракції "Голос" Інна Совсун.

За її словами, політсила продовжить роботу над розбудовою партійних осередків і збирається активно готуватися до місцевих виборів.

"Зараз для нас всіх ще більша відповідальність за результат. Ми працюємо над тим, щоб партія стала інструментом реалізації мрій українців. І саме для цього ми безумовно йдемо на місцеві вибори. Ми будемо переконувати українців, що така нова політика – це те, що насправді відповідає їх інтересам", – прокоментувала Совсун.

Місце Вакарчука в парламенті повинна зайняти Аліна Свідерська – юрист, правозахисник і член організації "Професійний уряд", яка об'єднує випускників всіх закордонних вишів. Свідерська – дружина колишнього міністра оборони в уряді Олексій Гончарука – Андрія Загороднюка.

У 2012 році Свідерська закінчила університет Кембриджу, навчаючись за стипендією від Джорджа Сороса. У 2015 році вона була радником міністра економіки з питань дерегуляції. Два роки тому заснувала організацію "Лабораторія чистої енергетики".