Лавра і єдиний лідер: які у правих плани на Покрову і спільне майбутнє

Націоналісти збиралися назвати ім'я свого кандидата в президенти 14 жовтня. Проте переговори ще не завершені. Формат спільного походу у Верховну раду теж під питанням. До парламентських виборів ще рік, до президентських – півроку. В той час як надання томосу про автокефалію української церкви і переділ храмів – події, які відбудуться набагато раніше. Чому праві не можуть домовитися і чого від них чекати напередодні томосу про автокефалію української церкви - в матеріалі РБК-Україна.

Опозиційним партіям у цьому політичному сезоні не щастить. До парламентських виборів ще рік, президентські - і зовсім через півроку. Вибори наближаються, а вони з кожним днем все далі від об'єднання.

Спочатку з демократичного табору в президенти пішов лідер "Самопомочі" Андрій Садовий, його підтримав "Демальянс". В результаті Анатолій Гриценко або позбувся перспективного союзника, або той значно підняв ставку у переговорах. Тепер же "хитається" альянс націоналістів. Висунення єдиного кандидата відкладається. Очікувалося, що його ім'я буде названо після багатотисячного маршу зі смолоскипною ходою на свято Покрови - 14 жовтня.

Вибори вождя

Півтора роки тому партії і організації правого напрямку підписали "Національний маніфест". Багато ЗМІ тоді поквапилися повідомити про народження загального політичного проекту. Але мова йшла про об'єднання зусиль, перш за все, на вуличних акціях. Коаліція правих на підтримку своєї вимоги або законопроекту може оперативно вивести в центр столиці кілька тисяч людей. Ядро складають активісти "Свободи", "Національного корпусу" і "Правого сектора". Частина з них пройшли війну на Донбасі.

Організовані колони, що марширують по урядового кварталу, складно ігнорувати. На такі заходи силовики намагаються виставити одного свого на двох бійців з іншого боку. На звичайних мітингах співвідношення один до п'яти, а то й до десяти.

Крім того, що таке об'єднання - це концентрація підготовлених людей з високою мотивацією, воно цікаве і в політичному плані. У нинішньому скликанні Верховної ради немає фракції виключно націоналістів. Ультраправа ніша на електоральному полі порожня. В умовах війни це близько 10% виборців.

Політтехнолог Сергій Гайдай переконаний, що поодинці у націоналістів шансів на парламентських виборах немає. За його словами, через рік вони будуть серйозно боротися за подолання прохідного бар'єру до 5%.

"Сама "Свобода" ще може на щось претендувати. Останнім часом вона сильно лібералізувалась і набула нормальний політичний порядок денний. Але їх виборець все одно чекає об'єднання", - уточнив експерт. Гайдай пояснив, що націоналісти працюють на електоральному полі Петра Порошенка. Мовляв, тема томосу, армії і мови - це їхня програма, і відсотки на виборах можна заробити на критиці влади.

Голова центру "Ейдос" Віктор Таран вважає, що об'єднання правих сил на виборах може дати їм 5-8% і не менше 10 мандатів на мажоритарних округах. За його оцінкою, в наступному скликанні парламенту вони зберуть від 20 до 35 "багнетів". "Є сенс заходити за списками "Свободи". Але тут багато питань: чи готові інші пожертвувати своїми брендами і рейтингом, як ділити квоти в комітетах і держфінансування партії", - каже політолог.

Відповіді на ці питання поки не знають і самі націоналісти. Перед спільним походом в парламент вони повинні висунути спільного кандидата в президенти. Представити його праві збиралися на свято Покрови 14 жовтня. В цей день націоналісти традиційно проходять смолоскипною ходою по центру Києва.

Ні один з їхніх лідерів не знаходиться в топі президентських рейтингів, але участь в гонці - це заділ на вибори в Раду. Навіть таке формальне рішення їм дається важко. Два основні претенденти - голова "Національного корпусу" Андрій Білецький та керівник "Свободи" Олег Тягнибок.

Нагадаємо, ще кілька місяців тому РБК-Україна писало про складні переговори між лідерами правих сил, які і тоді не увінчалися успіхом. Жодна з політичних сил не готова поступитися своїм брендом і рейтингом, віддавши першість одному кандидату.

Саме час провести праймеріз. Але, по-перше, це не в стилі правої ідеології, де сильний лідер - основа руху. По-друге, "Свобода" опинилася в безвихідній ситуації. Джерела РБК-Україна, близькі до ходу переговорів, стверджують, що багаторічний спонсор партії - бізнесмен Ігор Кривецький - проти будь-якого кандидата, крім Тягнибока.

"Молодняк "Свободи" розуміє, що немає сенсу ставити на Тягнибока. Він на виборах вдруге показує в рази менший результат, ніж партія. Але розколу не буде - у "Свободи" обмежені джерела фінансування", - упевнений співрозмовник.

За його словами, був запропонований компромісний варіант - "свободівець" Руслан Кошулинський, який користується авторитетом у колах націоналістів. Згоду дали навіть корифеї руху - дисидент Степан Хмара і сотник УПА Мирослав Симчич, але не Кривецький. Сам Кошулинський цей варіант обговорювати не хоче. Пояснює, що вибір, насамперед, відбувається між лідерами організацій, що підписали меморандум про партнерство.

"Виборець і все націоналістичне співтовариство чекає від нас об'єднання. Тут треба забути про власні амбіції і вирішити, як буде краще для нашого руху", - додав він.

Політолог Таран в альтернативного правого кандидата не вірить. Каже, що Кошулинський - цікавий варіант, оскільки на нього можна "перекласти" весь негатив від поразки. Але є нюанси. "У правих сильно розвинений принцип політичної зграї. Повинен бути сильний лідер, такий собі альфа-самець. Якщо він дає слабину, то зграя перестає підкорятися. Пустити іншого на вибори замість себе - це слабке місце", - вважає експерт.

Один з давніх "свободівців" у розмові з РБК-Україна сказав, що підтримає будь-якого кандидата партії: хоч Тягнибока, хоч Кошулинського. "Була ідея на Покрову красиво висунути єдиного кандидата, але "Нацкорпус" морозиться, наскільки мені відомо", - додав він.

У "Національному корпусі" "влаштовувати сюрпризи" на Покрову не збираються. Запевняють, що, насамперед, це свято - День української армії, УПА і козацтва. Мовляв, політики в цей день не буде, тим більше, що переговори тривають.

"Переговори проводять "Нацкорпус", "Свобода" і "Правий сектор". Вони на фінальному етапі. Вирішили 14-го жовтня не оголошувати ім'я єдиного кандидата, це день без політики. Але незабаром оголосимо, може навіть на наступний день", - уточнив глава штабу партії Родіон Кудряшов.

Націоналісти йдуть в парламент

Відносини "Національного корпусу" і "Свободи" найкраще характеризує фраза "молодість зустрілася з досвідом". Організація Олега Тягнибока - ровесниця української незалежності. Його партія у 2012 році завела до парламенту фракцію з 25 депутатів. Її вихідці до і після Революції гідності займали високі державні посади: віце-спікера, міністра аграрної політики та генерального прокурора.

"Національний корпус" оформився як партія лише два роки тому на базі добровольчого батальйону "Азов", організацій "Патріот України" та "Чесні справи". Влітку 2017 року представники "Нацкорпуса" визнавали, що про вибори не думають - працюють в полях і будують партійну структуру. У той час як "свободівці" дещо зверхньо говорили, що на виборах будуть включати їх у свої списки.

За півтора роки в "Нацкорпуса" зросла впізнаваність і рівень електоральної підтримки, тому лідери "Свободи" стали обережніше в своїх публічних висловлюваннях. Але концепція залишилася колишньою. Мовляв, ми підемо у парламент, а інших включимо в свій список. За таким же сценарієм вони збираються йти на місцеві вибори.

"Ми не знаємо, яке буде законодавство під час виборів. Можливо, вже будуть відкриті списки, можливо повернуть блоки. Можу сказати точно, що "Свобода" буде брати участь у парламентських виборах", - обережно говорив заступник голови партії Руслан Кошулинський.

У "Нацкорпусі" плани на парламентські вибори поки не затверджені. Політсила піде на них разом з іншими націоналістами, форма об'єднання - під питанням. Глава штабу Родіон Кудряшов уточнив, що зараз планувати складно: ситуація в країні після обрання президента може значно загостритися.

"Буде неправильно, якщо від націоналістичних сил підуть різні кандидати в президенти. Точно так само на парламентські вибори ми повинні йти разом. Нам не можна розмивати електорат", - додав він. Плани "Свободи" про включення партнерів у свій список Кудряшов коментує неохоче: "Є кілька варіантів. Я скажу так: є варіант, що ще вони будуть йти за нашим списком".

Джерела РБК-Україна, які беруть участь у переговорах, говорять і про інші сценарії: створити четверту партію з умовною назвою "Об'єднана правиця", і поділити в ній місця за квотним принципом. "Вперше чую про варіант нової політсили. І це нелогічно, тому що треба знову розкручувати бренд", - відповів на це Кошулинський.

У той же час, у розпорядженні РБК-Україна виявилися дані закритої соціології КМІС за вересень. За умови, що вибори проходять у наступну неділю, голоси за правих розподіляються так: "Свобода" - 2%, "Національний корпус" - 0,3%, С14 - 0,2%, "Правий сектор" набирає менше десятої частки відсотка.

Кудряшов каже, що С14 теж підписала меморандум, але з нею не ведуть переговори. С14 перебуває в статусі громадської організації, а не партії, і політикою поки не займається. "Хоча ми не проти, щоб керівники С14 стали партійцями "Національного корпусу", - додав він.

За його словами, останні заміри показали рейтинг "Нацкорпуса" в районі 3-5%. На зауваження, що частина симпатиків політсили поки не досягла повноліття і не може поки голосувати, віджартовується: "Рік до виборів, багато хто, хто нас підтримують, як раз увійдуть у виборчий вік".

Координатор руху С14 Сергій Бондар розповів виданню, що його організація конкретних переговорів щодо виборів поки не проводила. "У той же час ми є підписантами меморандуму. Очевидно, що цей альянс формувався з претензією на спільний результат", - пояснив він.

У "Правого сектора" ситуація складніша. Після відходу Дмитра Яроша в окремий проект, партія практично не заявляла про себе. Співрозмовник, знайомий з ситуацією, говорить, що її лідери намагаються забути колишні чвари і об'єднати політсилу знову. Лідер "Правого сектора" Андрій Тарасенко розповів, що його партія буде брати участь і в президентських, і в парламентських виборах.

"У президентських - у виборчих штабах єдиного кандидата від націоналістичних сил, в якості агітаторів, спостерігачів, членів комісій тощо. На парламентських - наші кандидати будуть балотуватися за єдиним списком і по мажоритарних округах від ПС", - уточнив він.

Захоплення Лаври

Увечері 11 жовтня Синод Вселенського патріархату фактично підтвердив, що Україна отримає томос про автокефалію. З глав УПЦ КП Філарета та УАПЦ Макарія була знята анафема, що дозволяє православним об'єднатися і створити єдину українську помісну церкву.

Головна "страшилка" російської пропаганди, пов'язана з наданням українській церкві автокефалії - початок громадянської війни з релігійних мотивів. Мовляв, праві радикали силою відберуть храми у Московського патріархату, захоплять лаври і будуть переслідувати паству.

Патріарх УПЦ КП Філарет в інтерв'ю РБК-Україна пояснював, що процес об'єднання буде проходити мирно, за участю влади і не за один день. Тим не менш, 14 жовтня для духовенства УПЦ МП та РПЦ - "червоний день календаря". Вони побоюються, що націоналісти з факелами будуть штурмувати Києво-Печерську лавру.

Всі опитані РБК-Україна великі організації в один голос заявили, що цього не станеться. Маршрут маршу проходить від парку Тараса Шевченка до Європейської площі по Хрещатику. Завершити його планується святковим концертом.

Кудряшов заявив, що "Нацкорпус" штурмувати храми, які контролює УПЦ МП, не буде. "Як націоналісти ми дуже раді, що українська церква об'єднується і отримає автокефалію. Але всі ці розмови про те, що праві будуть захоплювати лаври - неправда. Будь-які можливі провокації це ініціатива Московського патріархату", - уточнив він.

"Свободівець" Кошулинський розповів, що 14 жовтня на марш зберуться кілька десятків тисяч чоловік, але виключно для того, щоб святкувати Покрову. Він вважає, що розбиратися з московською церквою має українська влада. "Але, якщо наша церква коли попросить нас прийти і помолитися разом з нею в Києво-Печерську лавру в кількості 28 тисяч чоловік, то ми прийдемо і будемо там молитися разом", - додав Кошулинський.

Джерело РБК-Україна в керівництві однієї з великих правих організацій пояснило, що захоплювати Лавру не має сенсу. У Київського патріархату банально немає такої кількості ченців, щоб її заселити. "В лютому 2014 року до стін Лаври прийшла сотня Майдану, було видно дим - всередині палили документи. Людей зупинили Євстратій Зоря (прес-секретар УПЦ КП, - ред.) і Петро Порошенко. Блаженніший передав прохання не заходити туди, бо почнеться збройний конфлікт", - розповів він.

За його словами, зараз у Києво-Печерській лаврі та інших монастирях Києва живуть в основному ченці, яких привезли з Росії. На території Свято-Покровського Голосіївського монастиря нібито готують "православних тітушек". Саме там ховався бразильський бойовик Рафаель Лусваргі, який воював на боці так званої ДНР.

Інший співрозмовник додав, що праві активісти стежать за переміщеннями ймовірних бойовиків, щоб запобігти провокаціям. "Зараз їх концентрують у Києво-Печерській лаврі, вже 100-150 чоловік живуть там і готуються до конфлікту. Є добре підготовлені, є ідейні, але не такі вони сильні і нас більше. Ми за ними спостерігаємо", - уточнив він.