Конституційний суд дозволив депутатам і держслужбовцям брати участь в зборах акціонерів тих компаній, акціями яких вони володіють. Втім, ця заборона ніколи не заважав парламентаріям володіти акціями підприємств і управляти ними, віддаючи партнерам довіреність на голосування на зборах, передає "Комерсант-Україна"
Вчора Конституційний суд (КСУ) визнав неконституційною норму п. 2 ч. 1 ст. 7 закону "Про засади запобігання та протидії корупції" (детальніше про рішення суду див. стор 2) у частині заборони на участь фізичних осіб в загальних зборах підприємств і організацій, метою яких є отримання прибутку. Це обмеження поширювалося на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, народних депутатів, військовослужбовців і суддів. Конституція не обмежує право володіння, користування і розпорядження майном, тому чиновники і депутати, "маючи право на придбання акцій", також має право "управляти ними шляхом участі в зборах акціонерів". При цьому легітимність заборони на участь в інших "органах управління", наприклад на входження до складу правління, була підтверджена. Цікаво, що закон "Про вибори народних депутатів" зобов'язує парламентаріїв передавати свої корпоративні права в зовнішнє управління, що повинно позбавляти їх впливу на управління компанією. "Я не виключаю, що підуть звернення до КС з проханням визнати неконституційною і цю норму", - говорить партнер юридичної компанії "КПД Консалтинг" Віталій Пацюк.
Діяв заборону на участь у зборах акціонерів раніше обходили за допомогою передачі права голосу довіреній особі. "Був чоловік, який за моєї довіреності брав участь в зборах акціонерів", - говорить міноритарій Укргазбанку Василь Горбаль (Партія регіонів). В'ячеслав Богуслаєв (Партія регіонів), який володіє як фізособа 15% акцій "Мотор Січ", на дзвінки "Комерсант" вчора не відповідав. "Я передав в управління права на участь і в банку, і в компанії (банк" Велес ", ТМ" Бондарев ". -" Комерсант "), коли подавав до ЦВК документи на реєстрацію кандидатом в депутати", - зазначив Костянтин Бондарєв (" БЮТ-Батьківщина ").
За словами члена координаційної ради громадського руху "Чесно" Олега Рибачука, парламент на 90% складається з представників бізнесу, а решта депутатів - це ті, кого цей бізнес містить. "Це велика бізнес-корпорація, і в мене є сумніви, що в нинішніх умовах бізнесмени будуть очищатися і показувати, хто якими активами володіє", - вважає він. Адвокат юридичної фірми "Василь Кісіль і партнери" Оксана Краснокутська погоджується з тим, що рішення КС навряд чи стане стимулом для легалізації народними депутатами і чиновниками своїх активів, оскільки причинами опосередкованого володіння корпоративними правами є необхідність оптимізації оподаткування, а також прагнення уникнути звернення стягнення на корпоративні права у разі порушення судового провадження, у тому числі кримінального.Василь Горбаль в числі таких причин називає сформовані роками традиції, але вважає, що наявність політичних ризиків у даному питанні також відіграє важливу роль. "Ніхто не показує, тому й депутати не показують", - додає пан Бондарєв. На думку Віталія Пацюка, приховувати свої активи один від одного депутатам і держслужбовцям немає сенсу: ця інформація відома навіть податковим органам - скритність потрібна перед виборцями.