Корейський скульптор Парк Сюн-Мо робить відразу дві цікаві речі - по-перше, створює скульптури з дроту. Причому об'єктами скульптури стають все без розбору - люди, тварини, речі, які оточують його в повсякденній реальності. А по-друге, відтворює фотографії за допомогою сітки з нержавіючої сталі. Зрозуміти до кінця, як він це робить, практично неможливо, але в загальних рисах процес виглядає так: спочатку він проектує зображення, а потім накладає на проекцію шари сітки кілька сантиметрів завтовшки, а потім виймає частини шарів. І так до тих пір, поки не вийде тривимірне зображення, аналогічне первісному вигляду.
Поки східні мистецтвознавці називають його роботи медитацією на тему людського буття, оточена аурою дзена, хвацько порівнюють його з Роденом і Джакометті і заглиблюються у філософські нетрі, розмірковуючи про подолання деконструктивізму і вплітаючи в міркування Будду, сам Парк Сюн-Мо загадково мовчить і продовжує плести свої скульптури.