Народні депутати повернулися до роботи у пленарному режимі. Як пройшов перший день Ради після літніх канікул і які ініціативи розглянуть восени – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Народні депутати з восьмої години ранку почали збиратися в парламенті. Перед відкриттям шостої сесії спікер Дмитро Разумков зібрав керівників фракцій, груп і комітетів на погоджувальній раді.
На Конституційній площі біля Ради депутатів вже чекали відразу кілька нечисленних мітингів. Гасла рясніли різноманітністю. Одних турбувала доля агрокомбінату "Пуща водиця", інші закликали відновити дружбу з Білоруссю, треті вимагали прийняти закон про розпаювання сільгоспземель.
Журналісти приїхали до Ради ще раніше. Для ЗМІ частково відкрили доступ в кулуари на другому поверсі. Ще до карантину там можна було перехопити депутатів, щоби поспілкуватися або записати коментарі. Після того, як почався спалах коронавірусу, в розпорядженні медіа залишився тільки третій поверх парламенту, куди політики навідувалися, якщо самі того хотіли. Боязких і непублічних нардепів доводилося буквально ловити на вулиці біля входу в Раду.
Тепер же, ймовірно, після нарікань журналістів керівництво парламенту вирішило пом'якшити обмеження і відкрити кулуари. Біля входу на другий поверх облаштували окремий пост охорони, де видавали червоні бейджі. Тільки за ними можна потрапити в кулуари.
Тільки за такими спецпропусками можна потрапити в кулуари Ради (Фото: Уляна Безпалько)
За перепусткою черга вишикувалася з сьомої ранку. І на момент початку погоджувальної ради вже розтягнулася на два поверхи вниз. Запускати пресу почали о 9, а через двадцять хвилин всі бейджі вже роздали. Їх було всього 40, тобто на другий поверх могли зайти тільки 40 журналістів.
Але частина другого поверху все одно залишилася для преси закритою. Сходи і центральний коридор обгородили стійками зі стрічкою. За тим, щоби журналісти не ходили туди, куди їм не можна, стежила охорона і співробітники прес-служби. Кількість місць для преси в їдальні також була обмежена, туди також пускали за перепустками.
Нардепи зібралися під куполом об 11 годині. Повертатися до роботи після канікул захотіли не всі. У залі зареєструвалися тільки 285 з 422 народних обранців. Після урочистого відкриття нової сесії та виконання гімну слово взяв спікер Дмитро Разумков.
Урочисте виконання Гімну України в Раді (Фото: facebook.com/Дмитро Разумков)
Голова Верховної ради кілька разів нагадав депутатам про екватор їхньої каденції і назвав пріоритети на шосту сесію. Це, зокрема, економічні законопроекти і питання бюджету. Головний фінансовий документ на 2022 рік має надійти в Раду до 15 вересня, сказав Разумков.
У розмові з виданням члени фінансового і бюджетного комітетів зазначили, що поки не бачили проект держбюджету. Але при цьому уточнили, що ніяких сюрпризів там бути не повинно. Один зі співрозмовників в опозиційній фракції навіть зазначив, що той документ, який готується Мінфіном, "поки не дає приводів для занепокоєння".
"Ми з вами живемо в парламентсько-президентській республіці. І нам усім у цьому залі відповідати перед людьми, які нас сюди обрали. Всім: і владі, і опозиції. У розумінні людей ми всі влада", – сказав наостанок свого виступу голова ВР, наче нагадуючи, що за Конституцією парламент стоїть вище президента.
Ні в оточенні Разумкова, ні в команді президента вже не намагаються особливо приховувати напругу між ними, яка наростала місяцями. На початку цього року в команді Володимира Зеленського заговорили про те, що Разумкова нібито хочуть змінити на Руслана Стефанчука. І ці розмови, схоже, тільки підлили масла у вогонь. Але сам Стефанчук в інтерв'ю РБК-Україна сказав, що вважає цю інформацію чутками. Водночас він додав, що після їхньої появи його позбавили частини функцій як першого віце-спікера.
Зеленського на відкритті нової сесії не було. Але, за законом, президент і не зобов'язаний бути присутнім, кажуть в СН. Тим більше, що в цей час він брав участь в урочистостях з нагоди 29-ї річниці військової розвідки.
У вівторок парламент поповнився новим депутатом. Замість Дениса Монастирського, який очолив МВС, в Раду за списком "Слуги народу" зайшов Антон Швачко. На момент виборів він значився як безробітний, а під час президентської кампанії працював волонтером Зе-команди.
Після того, як він склав присягу, депутати взялися за порядок денний. Перший пленарний тиждень вони не стали завантажувати дискусійними законопроектами. У вівторок парламент зосередився на гуманітарних та освітніх ініціативах, а ще ухвалив у другому читанні законопроект про індустріальні парки. Опозиційним фракціям повістка Ради не особливо припала до душі.
"На наш погляд, порядок денний містить різні питання, але тільки не ті, які потрібно вирішувати. Найважливіше питання – це початок опалювального сезону. До кінця року не вистачає коштів на виплату субсидій, дефіцит близько 30 млрд гривень. Україна отримала 2,7 млрд доларів від МВФ як допомогу для виходу з постковідної кризи. Ми вважаємо, що частину цих коштів потрібно направити на субсидії", – каже заступник голови "Батьківщини" Іван Крулько.
Керівник фракції "Голос" Ярослав Железняк обурився тими пропозиціями, які надійшли до порядку від Кабміну. "Це все технічні закони, де просто потрібно переставити крапку на кому. Ми немов біжимо як сліпі олені через ліс в пожежі і не знаємо куди. Загалом щодо очікувань на цей сезон – це кадри, якісь закони і якась чергова піарна історія", – сказав Железняк.
Спікер Ради Дмитро Разумков (Фото: facebook.com/Дмитро Разумков)
Нардеп від "Слуги народу" Василь Мокан зазначив, що перший тиждень Ради не показовий в плані пріоритетів на сесію. За його словами, восени депутати також візьмуться за реформу СБУ, перехід до накопичувальної пенсійної системи, третій етап земельної реформи і зміни до Конституції про децентралізацію.
Більш напружений тиждень випаде депутатам вже в другій половині вересня. На ній Рада планує розглянути в другому читанні законопроекти про олігархів (№5599) і наповнення бюджету (№5600). До документа Зеленського про деолігархізацію внесли близько 1,3 тисячі поправок. Результативність голосування за цей законопроект залежить від того, які правки будуть враховані, каже Мокан.
"Я вважаю, якщо там залишиться РНБО як орган, який адмініструватиме список олігархів – це не той шлях, який правильний і законний. Я підписався під поправками, які подавала група депутатів на чолі зі спікером. Вони, серед іншого, пропонують створити при НАЗК спеціальну комісію. Особисто я буду визначатися під час голосування, виходячи з того, які поправки будуть підтримані, а які – ні", – сказав нардеп.
Що стосується податкового законопроекту №5600, то з ним у перспективі може бути ще більше проблем. Цим документом Кабмін пропонує внести зміни до Податкового кодексу і тим самим збільшити надходження в бюджет. Він стосується різних галузей і не зовсім вписується в інтереси великого бізнесу.
Уряд, серед іншого, пропонує переглянути ренту при видобутку руди, оподаткування для виробників курятини та будівельної сфери. До цього документа внесли майже 11,5 тисяч поправок. І зараз у "Слузі народу" роздумують над тим, яким шляхом прискорити їхній розгляд.
З одного боку, в монобільшості вже анонсували, що відкоригують спрощену процедуру розгляду законопроектів. З іншого – частина депутатів стверджує, що в регламенті вже існують необхідні механізми. Наприклад, статті 119 і 45 регламенту, якими передбачено голосування не за поправки, а за фінальний варіант статті закону.
"У першому читанні 5600 підтримали майже 270 голосами "за". Мені важко уявити, що в другому читанні він набере менше, ніж 226. Що стосується поправок, то будемо ночувати в залі, якщо знадобиться. Плюс у нас є спеціальні процедури, за якими ми можемо прискорити розгляд такої кількості поправок. Скоріш за все, це буде постатейний розгляд", – припустив член профільного фінансового комітету Мар'ян Заблоцький (СН).
Депутати повернулися до пленарної роботи (Фото: facebook.com. valeriistern)
Плюс до всього, на другий тиждень вересня парламент може провести кадрові ротації в Кабміні, про що вже писало РБК-Україна. Дані про те, хто може покинути уряд, різняться. Самі депутати також дуже обережно коментують цю тему.
Глава фракції СН Давид Арахамія пояснив, що в планах провести "три-чотири" кадрові заміни. Частина співрозмовників у монобільшості не під запис допускає, що мова йде про міністрів оборони, соцполітики, юстиції та віце-прем'єра з питань стратегічних галузей промисловості. Інші ж замість Дениса Малюськи називають міністра культури Олександра Ткаченка.
"Усі ті прізвища, які зараз називають – це поки тільки суб'єктивні думки. Але потрібно визнати, що до частини міністрів, дійсно, є зауваження. Можливо, будуть ініціативи про відставку і від самих міністрів. Не виключено, що будь-які кадрові питання ми будемо розглядати або на наступному пленарному тижні або на першому пленарному тижні в жовтні", – сказав Мокан.