Команда Зеленського. Як і з ким "Слуга народу" готується йти на вибори в Раду

"Слуга народу" хоче провести оновлення партії і вже шукає союзників для наступної парламентської кампанії. Як політсила Володимира Зеленського готується до виборів – у матеріалі РБК-Україна.

"Слуга народу" починає потроху готуватися до наступних парламентських виборів, які пройдуть або в 2023-му, або навіть у 2024 році. Соцопитування показують, що за два з половиною роки при владі підтримка президентської політсили помітно просіла.

У січневому рейтингу від Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) правляча партія поступилася лідерством "Європейській солідарності" – 13,7% голосів проти 18,9%. Але інше опитування, що проводилося групою "Рейтинг" в грудні, демонструвало такий же відрив, тільки на користь "Слуги народу".

У команді Володимира Зеленського пояснюють останні цифри, по-перше, особливістю електоральної вибірки, яка могла спотворити реальну картину. По-друге, після активізації кримінальних справ проти Петра Порошенка екс-президент зумів трохи мобілізувати свого потенційного виборця, що вагався з вибором.

"Ми не бачимо такого різкого падіння. Поки те, що видно в наших даних – ми йдемо приблизно нога в ногу з "Євросолідарністю". Хоча тенденція до просідання рейтингу, дійсно, є", – сказав одне з поінформованих джерел в оточенні Зеленського.

Отримати монобільшість ще раз "Слузі народу" навряд чи вдасться. Але стати учасником коаліції в статусі "старшого" партнера – посильна мета, за яку, щоправда, доведеться сильно поборотися.

Щоби забезпечити кращі стартові позиції, в партії Зеленського хочуть провести кардинальне перезавантаження своєї команди, з якою підуть в Раду, і поміняти виборче законодавство.

Командні та некомандні групи

Коли "Слуга народу" збиралася на дострокові вибори 2019 року, підбір партійних кадрів відбувався поспіхом і досить хаотично. Під прапорами популярної президентської сили в Раду пройшли люди з полярною ідеологією, інтересами і кар'єрним бекграундом. Пізніше ця "різношерстість" дала про себе знати.

Згуртованість фракції трималася на особистій відданості Володимиру Зеленському, але незабаром і цей цементуючий фактор ослаб. Частина депутатів розбилася на неформальні групи, афілійовані в тому числі і з великим бізнесом. Замість дисциплінованої монобільшості Банкова, по суті, отримала реальну коаліцію, в якій потрібно домовлятися, шукати компроміси і голоси.

У різні періоди цієї каденції Ради співрозмовники як в Офісі президента, так і в "Слузі народу " виділяли дві неформальні групи всередині фракції, за якими простежувалася координація. РБК-Україна вже детально про них розповідало. Їхня чисельність доходила до кількох десятків людей, поки центробіжні процеси не бралася гасити Банкова.

Одна з них – це група депутатів з орбіти Іллі Павлюка. Вона все ще існує всередині "Слуги народу", але не в настільки широкому складі, як це було в її "кращі часи".

Друга – це люди, яких пов'язують з Ігорем Коломойським. Раніше їхня окрема позиція з багатьох партійних питань доставляла керівництву СН чимало проблем. Але зараз, як зазначають поінформовані співрозмовники, чвари та дебати з цими депутатами зведені до нуля.

Одні стверджують, що сам олігарх вирішив стати більш податливим для української влади, особливо в світлі санкцій і справ проти нього, відкритих в США. Інші ж джерела кажуть, що умовна група Коломойська розчинилася і дезорієнтувалася після того, як з фракції виключили Олександра Дубінського – найбільш медійного соратника олігарха.

Незважаючи на розбіжності, монобільшості вдавалося консолідувати мінімально необхідні 226 "за" з принципових для влади питань. Але коли восени Офіс президента вирішив звільнити голову Верховної ради Дмитра Разумкова, обстановка змінилася.

Після відходу з посади він створив міжфракційне об'єднання "Розумна політика" та громадську організацію "Команда Разумкова", яка стане базою для запуску нової політсили. До ініціативи екс-спікера приєдналися два десятки депутатів зі "Слуги народу". У парламенті вони діють спільно і не підтримують більшість важливих для Банкової питань.

У СН визнають, що всередині фракції однодумців Разумкова може налічуватися і більше. Але не всі ризикнули йти всупереч лінії партії, боячись втратити субвенцію "соцеконома" на свої округи або керівні посади у комітетах.

"У партійних чатах нас найбільше критикують саме "павлюківці". Все тому, що з появою об'єднання Разумкова, коли ми перестали голосувати в унісон із фракцією, їхні акції знецінилися. Тепер все одно доводиться шукати голоси на стороні, інакше їх не вистачає", – розповів один із членів МФО.

Головними непублічними союзниками для правлячої фракції стали депутатські групи "Довіра" і "За майбутнє", куди входять мажоритарники з різних регіонів. Але якщо раніше "Слузі народу" вистачало підстраховки однієї з груп, то зараз нерідко потрібна допомога відразу обох.

Дмитро Разумков і Олександр Дубінський вже не частина фракції СН (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Ще один фактор, який додатково розхитує монолітність більшості – це наближення виборів. Пройшовши екватор парламентської каденції, чимало депутатів від "Слуги народу" усвідомлюють, що в наступне скликання їм, імовірно, не потрапити. Це змушує їх або придивлятися до інших партійних проектів. Або ж отримувати максимальну вигоду від наявних мандатів.

"Коли в Трускавці депутатів переконували підтримати відставку Разумкова, їм говорили, що у влади попереду величезні перспективи. Що нерозумно зараз іти проти течії. Що всіх візьмуть у партійні списки на наступних виборах. Але, ймовірно, дві третини вже зрозуміли, що місце в списку їм не світить. Тому, на мій погляд, це розхитування у фракції буде тільки наростати", – припустив один із соратників Разумкова.

Блок Зеленського або коли йти на вибори

Глава монобільшості Давид Арахамія раніше допускав, що на наступні вибори "Слуга народу" візьме половину з тих депутатів, які зараз представлені в парламенті. Насправді їхнє число може бути ще меншим. У команді Зеленського хочуть провести "чистку" своїх партійних лав і поповнити їх новими людьми до наступної виборчої кампанії.

"Припустимо, що ми отримаємо третину мандатів від тих, які у нас є сьогодні. Це 80 місць. До того ж ми плануємо взяти в партію нових людей – політиків із регіонів, активістів. Так що, за моїми оцінками, може залишитися приблизно 40 осіб з тих, які є у фракції сьогодні. Багато хто це розуміє, тому і пішли в рознос", – каже впливовий співрозмовник в оточенні президента.

Спочатку завдання з пошуку підходящих кадрів хотіли покласти на голів ОДА. Але пізніше, як розповів один із поінформованих співрозмовників, від цієї ідеї відмовилися.

Зеленський з на той момент командою після перемоги на парламентських виборах (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Другий технологічний хід, який, за даними РБК-Україна, обговорювався на Банковій – це можливість походу "Слуги народу" на вибори під новою назвою. І в цьому плані є два варіанти, як його реалізувати.

Перший – перейменувати "Слугу народу" на партію або команду Зеленського, тобто так, щоб фігурувало його прізвище. Це може додати електоральних балів політсилі президента, зважаючи на те, що його персональний рейтинг вищий. Однак голова Київської міської організації СН Леся Забуранна каже, що на сьогоднішній день всередині партії "про це мова не ведеться".

"Більш того, у Києві практично у всіх районах ми відкрили партійні офіси саме від партії "Слуга народу". Ми розвиваємо первинні партійні організації "Слуги народу". Зараз ні у мене, ні у моїх колег, які очолюють партійні осередки, такої інформації немає", – сказала РБК-Україна нардеп.

Це необов'язково може бути у форматі перейменування партії, уточнив інший впливовий співрозмовник у команді Зеленського. Зараз у владі оцінюють можливість того, щоби повернути в законодавство виборчі блоки. Вони дозволяють кільком партіям об'єднуватися для спільного походу в парламент. Такий крок міг би додати 1,5-2% голосів, розмірковує джерело.

"Об'єднання в блок можна зробити з нашими партнерами по коаліції-групами "Довіра" і "За майбутнє". Якщо будуть відкриті списки, навряд чи вони самостійно потраплять до парламенту. Блок, в якому фігуруватиме прізвище Зеленський – такий крок дуже ймовірний. Для цієї ініціативи вдасться акумулювати голоси, оскільки це вигідно не тільки нам, а й іншим фракціям", – пояснив співрозмовник.

Ще один варіант, який вже не один раз піднімався в правлячій команді – це створення партії-сателіта, з якою можна буде скоординовано піти на вибори. Але основна проблема цього сценарію поки що зводиться до того, що немає яскравого політичного лідера, який міг би очолити новий проект. Зараз, як розповіло одне з джерел, в оточенні Зеленського продовжують приглядати претендента на цю роль – умовного "російськомовного патріота".

Деякі представники груп, у свою чергу, підбивають "Слугу народу" на інший сценарій – повернення мажоритарки. Наступні вибори повинні пройти за новою пропорційною системою з відкритими списками. Депутати з "За майбутнє" вже зареєстрували законопроект (№6444), яким пропонують відстрочити перехід на нову модель до 2027 року. У команді влади вирішили протестувати суспільну реакцію, підхопивши цю ідею, але до якогось конкретного рішення ще не прийшли.

Леся Забуранна зазначила, що всередині фракції є різні думки щодо відновлення мажоритарної системи. Частина депутатів зі "Слуги народу" може підтримати цю ініціативу. Але, за її оцінкою, імовірність повернення до старої моделі – "50 на 50".

Два інших впливових депутата зі "Слуги народу" також не дуже впевнені в шансах відсрочити нову виборчу систему.

"Все виглядає так, що за пропорційною системою ми, ймовірніше, проведемо більше депутатів, ніж за змішаною з мажоритаркою. Цю ідею лобіюють мажоритарники, інакше їм доведеться примикати до якихось проектів, а вони цього, звісно, не хочуть. З іншого боку, виникне питання, з ким робити коаліцію. Звичайно, її простіше сформувати з мажоритарниками", – сказало одне з джерел.

Особистий рейтинг президента все ще більше партійного (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)

Час – ще один фактор, здатний зіграти в плюс "Слузі народу". На Банковій вже аналізували можливість того, як на результатах партії і Зеленського, якщо він піде на другий термін, позначиться черговість виборів.

З датою виборів глави держави немає ніяких колізій, вони намічені на весну 2024 року. Проте щодо парламентських – Конституція залишає поле для маневру. Багато співрозмовників з різних політичних таборів вважають, що влада спробує скористатися цим нюансом. Для правлячої команди технологічно більш виграшний варіант, якщо парламентська кампанія пройде після президентської, а не навпаки.

Згідно з Основним законом, чергові вибори в Раду повинні пройти в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень нардепів. Тобто восени 2023 року. І водночас в документі передбачено, що термін повноважень парламенту – п'ять років. Виходить, якщо вибори пройдуть в 2023 році, то парламент нинішнього скликання пропрацює трохи більше чотирьох років. Щоби виконати іншу конституційну норму, потрібно проводити вибори в 2024 році.

Офіційна позиція Офісу президента і "Слуги народу" полягає в тому, що роз'яснення про дату виборів має надати Конституційний суд. "Якщо у когось із депутатів будуть плани подати таке звернення, ми про них дізнаємося. Можу зі свого боку сказати, що я таке звернення підписувати не буду, оскільки для мене зараз зрозуміло, що це 2023 рік. Але все залежатиме від того, як суд розгляне таке звернення, якщо воно буде", – сказав РБК-Україна перший віце-спікер Ради Олександр Корнієнко.

Глава парламенту Руслан Стефанчук також раніше заявляв, що не збирається ставити свій підпис під зверненням до КСУ. Але відразу кілька співрозмовників в монобільшості прогнозують, що такий документ точно з'явиться. Його, найімовірніше, подасть не "Слуга народу", а група позакоаліційних мажоритарників.

Щоби запустити цей сценарій, правлячій команді необхідно спершу забезпечити лояльну до себе більшість у Конституційному суді. Інакше його рішення буде їй явно не на користь.