В уряді відмовилися від практики галузевих пільг і вирішили перейти до ручного надання підприємствам права не платити податки, пише "Комерсант-Україна".
У розпорядженні видання опинився пакет з трьох законопроектів №11026-11028, які уряд вчора передав на розгляд Верховної ради. Документи спрямовані на стимулювання інвестиційної діяльності в пріоритетних галузях української економіки для створення нових робочих місць. Базовий законопроект і поправки до Податкового і Митного кодексів розроблені віце-прем'єром-міністром соціальної політики Сергієм Тігіпко. Джерело в уряді стверджує, що ці проекти можуть бути прийняті вже на позачерговій сесії Верховної ради, яка може відбутися в кінці липня.
Законопроект про створення привабливого інвестиційного клімату визначає критерії інвестпроектів, які отримають державну підтримку. Великий бізнес повинен буде вкласти не менше 3 млн євро і створити 150 нових робочих місць. Для середнього бізнесу ці показники складуть 1 млн євро і 50 чоловік відповідно, малого - 500 тис. євро і 25 осіб. Середня зарплата на всіх цих підприємствах повинна буде в 2,5 рази перевищувати мінімальну. "Показник зарплати брався з промисловості, - пояснив співрозмовник. - Що стосується обсягу інвестицій, то, за даними ООН, створення одного високотехнологічного місця обходиться в 50 тис. дол., тому ми і поставили критерій обсягу інвестицій в 3 млн євро, який допоможе створити певну кількість робочих місць".
Бізнес отримає право реалізовувати пільгові інвестпроекти як на нових, так і на вже діючих підприємствах, зацікавлених у реконструкції та модернізації виробничих потужностей. За інформацією співрозмовника видання, міністр економічного розвитку і торгівлі Петро Порошенко наполіг на тому, щоб пільги отримали і діючі компанії - це виключить можливість створення нерівних умов для бізнесу.
Слід зазначити, що в законопроекті Кабміну не вказані конкретні пріоритетні галузі. Документ містить лише розмите визначення: "галузі, в яких реалізується державна політика з розвитку виробничого та експортного потенціалу, створення нових робочих місць". Під це визначення підійде будь-яке промислове підприємство країни, а також компанії, що обслуговують експорт - зі сфер торгівлі і транспорту. За словами джерела видання, при розробці документа Тігіпко прописав 5-6 пріоритетних галузей, зокрема важке машинобудування, легку промисловість, суднобудування: "Але при розгляді законопроекту члени уряду почали обурюватися, чому там немає космічної галузі та інших сфер. У результаті від конкретики відмовилися". Всі інвестпроекти буде затверджувати Кабмін за ініціативою місцевих органів влади. "Законопроект так і народився: кілька мерів і губернаторів почали говорити про те, що ми не надаємо ніякої підтримки інвестиціям. Тепер вони отримають базовий закон і самостійно будуть визначати пріоритетні проекти, а також подавати їх на розгляд уряду", - відзначило джерело.
За словами експертів і представників бізнес-асоціацій, така невизначеність з пріоритетними галузями говорить про можливість ручного управління інвестпроектами. "Зараз місцеві чиновники створять нові підприємства і скажуть, що вони дуже важливі і пріоритетні для нашої економіки. Були й технопарки, і вільні економічні зони, і завжди процедура відбору проектів була непрозора", - обурюється директор економічного департаменту Українського союзу промисловців і підприємців Юлія Дроговоз.
Два інших законопроекти Кабміну передбачають розширення переліку податкових пільг при реалізації проектів. З 1 січня 2013 року на перші 5 років бізнес буде звільнений від сплати податку на прибуток, ще через 5 - буде платити його за ставкою в 8%, і лише з 2023 підприємства повернуться до базової ставки, яка до того моменту скоротиться до 16% . Щоб проконтролювати цільове призначення коштів, зекономлених на податок на прибуток, компанії відкриють спецрахунок в казначействі. Ці кошти можна буде використовувати на переоснащення підприємства, впровадження нових технологій, збільшення виробництва або повернення кредитів, узятих на розвиток. Обсяг отриманих пільг не зможе перевищити обсяг інвестицій.
Крім цього, інвестори отримають можливість прискореної амортизації - на 10% швидше амортизувати основні засоби виробництва в перші 3-4 роки їх експлуатації. Також на 5 років дається право безмитного ввезення обладнання не старше 3 років, яка не має аналогів в Україні, та видачі податкового векселя по ПДВ з терміном погашення на 60 днів. "Спочатку в законопроекті були більш істотні пільги - звільнення від сплати ввізного ПДВ. Але тоді були б серйозні втрати для бюджету, і Мінфін та Мінекономіки не дали на це дозволу. Решта - набір цукерок, який допоможе стимулювати приплив інвестицій, але на втратах бюджету не позначиться", - розповідає співрозмовник видання в Кабміні.
За словами виконавчого директора "Європейської бізнес асоціації" Ганни Дерев'янко, інвестори не наполягають на наданні податкових пільг. Тим більше, коли визначення інвестпроектів буде так зарегульовано. Ліквідація корупції та ефективно працююча судова система, а також доступ до кредитування стали б основним стимулом для припливу капіталів в Україну. "Пільги можна давати, коли всі основні проблеми в країні вирішені", - вважає вона. Дроговоз додає, що не завжди варто стимулювати підприємства лише податковими преференціями - можна відкрити бізнес, але якщо не буде збуту, то підприємництво буде безглуздим. Гендиректор Бюро економічних і соціальних досліджень Валерій Гладкий здивований легковажним ставленням уряду до розширення переліку пільг в передкризових умовах, коли оптимізація бюджетних витрат повинна бути максимальною. "Така тенденція є небезпечною, коли розмивається податкове законодавство, але бюджетних зобов'язань ніхто не відміняв. Мабуть, у Кабміні розраховують на те, що пільги дадуть одним, а інших будуть пресувати", - категорично заявляє він. "Запропонована схема породжує непрозорість і вибірковість. Буде незрозуміло, чи всі проекти відповідають критеріям. Це ж ніяк не перевіриш", - додає Валерій Гладкий.
Нагадаємо, вчора прем'єр-міністр України Микола Азаров заявив, що "уряд готовий піти на досить радикальні заходи, дати максимальні свободи інвестиційній активності там, де планується велика віддача, де створюються новітні високооплачувані робочі місця".