Кабінет міністрів України схвалив п'ятирічну стратегію протидії легалізації доходів, отриманих злочинним шляхом. Крім вже застосовуються в Україну заходів, наприклад боротьби з конвертаційними центрами та фіктивними компаніями, а також операціями через офшорні зони, уряд має намір посилити відповідальність за маніпулювання на фондовому ринку і незаконне використання інсайдерської інформації. Експерти вважають, що домогтися цього при нинішньому рівні тінізації економіки буде непросто, пише в сьогоднішньому випуску "Комерсант-Україна".
У розпорядженні видання опинилася "Стратегія розвитку системи протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, і фінансуванню тероризму до 2015 року", прийнята вчора на засіданні Кабінету міністрів. Згідно з документом, незважаючи на те, що останні 5 років національна система ефективно функціонувала, а в законодавство було імплементовано низку вимог і рекомендацій FATF, проблеми з відмиванням доходів залишилися. Для їх вирішення запропоновано загальні рекомендації і заходи, які суб'єкти фінансового моніторингу вже здійснюють.
Актуальними питаннями є розробка механізмів виявлення конвертаційних центрів та підприємств з ознаками фіктивності; аналіз зовнішньоекономічних операцій, що здійснюються суб'єктами через офшорні зони; відмова від використання готівкових грошей та збільшення безготівкових операцій; класифікація клієнтів та операцій з ризикоорієнтованої системи. "Ресурси фінансових установ і держорганів не безмежні, тому вони будуть зосереджені на найбільш ризикованих операціях. Кожна установа розробить критерії з урахуванням особливостей своїх фінансових операцій", - відзначили в прес-службі Держфінмоніторингу.
Як пише видання, серед пропозицій уряду - введення кримінальної відповідальності за маніпулювання на фондовому ринку і посилення покарання за незаконне використання інсайдерської інформації. Ці злочини мають кваліфікуватися як предикатні (протиправні дії, яким передувало відмивання грошей). Цього вимагає Конвенція Ради Європи про відмивання, пошук, арешт та конфіскацію "брудних" грошей. Крім того, на всі предикатні злочини Кабмін пропонує поширювати заходи щодо конфіскації коштів або майна.
Реалізація цих пропозицій дозволить Україні стати "надійним партнером міжнародної спільноти у сфері протидії легалізації" брудних "грошей, підвищити інвестиційну привабливість і подолати бар'єри на" шляху визнання її як держави з ринковою економікою ". Статус країни з ринковою економікою України отримала в 2005 р., відзначає видання.
Глава наглядової ради асоціації "Українські фондові торговці" Сергій Антонов вважає, що не можна викорінити маніпуляції за допомогою криміналізації злочину. "Існує тонка грань між маніпуляцією і спекуляцією. Наприклад, я торгую акціями за однією ціною, а 25 торговців - за іншою. І чому саме мене потрібно звинувачувати в маніпуляції, а не інших. Хто буде це кваліфікувати - комісія або старший слідчий? З инсайтом все зрозуміло - є суб'єкт і об'єкт злочину", - говорить С.Антонов. Щоб приймати такі норми, вважає він, необхідно консультуватися з ринком.
За словами президента Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Вікторії Волковської, на позабанківської фінансовому ринку ризикоорієнтованої систему вже частково застосовують. Існує ряд ознак, за якими операція повинна бути припинена до перевірки, наприклад, коли сума коштів, що перераховуються становить більше 150 тис. грн.
Президент Асоціації українських банків Олександр Сугоняко вважає, що з існуючим рівнем тіньової економіки (експерти оцінюють її в 30-50%) розраховувати на швидкий ефект від запропонованих заходів не слід. "Все зловживання на 90%, якщо не на всі 100%, пов'язані c готівковими коштами, і якщо зменшити їх оборот, то будуть скорочуватися і можливості для зловживань", - вважає О.Сугоняко. За його словами, банки виконують усі вимоги фінансового моніторингу, але держоргани належним чином не відпрацьовують отриману від них інформацію.