Російські виробники намагаються захопити український ринок мінеральних добрив
Росія, фактично, винайшла ноу-хау з перетворення надлишкового і дуже дешевого газу у валюту шляхом продажу азотних добрив Україні, а останні чотири посівні кампанії в Україні супроводжувалися прискореним захопленням вітчизняного ринку російськими виробниками мінеральних добрив, що обернулося серйозними втратами і збитками для української економіки та промисловості. Про це кандидат економічних наук, редактор відділу мікроекономіки та бізнесу видання "Дзеркало тижня" Сергій Следзь написав у своїй статті "Розрив шаблону".
Зокрема, автор стверджує, що посилена тенденція захоплення російськими виробниками азотних добрив українського ринку не була секретом для українських чиновників.
Так, у ДТ наводять дані антидемпінгового розслідування МЕРТ України від 2016 року, в якому йдеться, що ще в 2015 р. обсяги російського експорту зросли на 45,8%, а в I півріччі 2016 р. – на 40,5%. Через цінову боротьбу з демпінговим імпортом з РФ національний товаровиробник, щоб утримати частку на внутрішньому ринку України, був змушений реалізовувати товар нижче його собівартості, йдеться в матеріалі.
"У разі незастосування антидемпінгових заходів існує загроза банкрутства вітчизняних товаровиробників і знищення всієї галузі з виробництва азотних добрив в Україні, що призведе до повної залежності українських споживачів від імпортної продукції з ймовірністю підвищення її ціни...", - йдеться у звіті МЕРТ, текстом якого володіє автор статті.
Він зазначає, що у грудні 2016 р. Мінекономрозвитку офіційно визнало, що застосування антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну азотних добрив походженням з РФ "відповідає національним інтересам".
"27 грудня 2016 року МКМТ (Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі) ухвалила офіційне рішення ввести антидемпінгові мита щодо імпорту азотних добрив з Росії... Але, по-перше, з розмірами ставок, обчислюючи їх з аптечною точністю (до сотих часток відсотка), поскромничали. По-друге, чомусь термін вступу рішення в силу відклала аж на 60 днів з моменту його опублікування. А, по-третє, і це головне – в той же день комісія поспішила опублікувати заяву на сайті Мінекономрозвитку, повідомивши, що "найближчим часом у МКМТ буде направлено звернення Мінагрополітики щодо призупинення прийнятих заходів для розгляду до вступу рішення в силу", - пише автор.
Він також зазначає, що, незважаючи на тривале розслідування, яке підтвердило у разі зволікання неминучу втрату підприємств цілої галузі (які ще в 2013 р. входили до десятки найбільших світових експортерів АУ і забезпечували 8% ВВП країни), чиновники уряду продовжили підтримку російського демпінгу. "Вже тільки тому, що в результаті бездіяльності (або неповороткість) держави компанії з РФ встигли стати монополістами на вітчизняному ринку", - додав автор.
На його думку, після такого вже мало дивує офіційне рішення МКМТ від 13 лютого 2017 р., згідно з яким "національні інтереси потребують зупинення дії антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну деяких азотних добрив походженням з РФ".
"Іншими словами, 14 високопоставлених державних чиновників (з рангом рівня заступника міністра) комісії, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр України, міністр Мінекономрозвитку і торгівлі Степан Кубів, документально визнають, що Україні без російського демпінгу АУ ніяк не обійтися. І за ті мінімум кілька років, як їм стало відомо про цю проблему, нічого не було зроблено", - пише автор статті.
"І в цьому випадку вже потрібно говорити про національні інтереси, але вже демпінгуючої держави. Тому МКМТ, приймаючи своє лютневе рішення з урахуванням національних інтересів, для ясності краще було б уточнити – національні інтереси якої саме держави малися на увазі?", - додав він.
Наголошується, що "святе завдання" рідної держави - захистити національних виробників азотних добрив від недобросовісної конкуренції зі сторони імпорту.
"В кінці кінців, вони, на відміну від демпінгують російських компаній, діям яких в Україні, по суті, дано зелене світло, не наповнюють російський бюджет, що підживлює гібридну війну з Україною. Невже і після цього потрібні якісь додаткові аргументи...", - зазначив автор.