Ситуація на Донбасі, яка за осінньо-зимовий період набула форми затишшя, з початком весни продемонструвала зворотну тенденцію, зафіксувавши зростання кількості як бойових зіткнень, так і жертв військового протистояння. Про це з посиланням на звітне березневе дослідження повідомили сьогодні у прес-службі Українського інституту вивчення екстремізму.
Як зазначається, найголовнішими викликами для України стали теракти у Європейському союзі, постійні очікування кадрових пертурбацій у керівництві держави та відсутність стратегічного бачення вирішення конфліктної внутрішньополітичної ситуації.
Зокрема, визначальною подією минулого місяця став терористичний акт у Брюсселі, "який засвідчив, що інформаційний резонанс не залежить від числа жертв". Що стосується наслідків для України, то вони, як прогнозують автори дослідження, полягатимуть у наступному:
- зниженні уваги ЄС до українського конфлікту, відсуванні його в порядку денному властей Євросоюзу на другорядні позиції;
- відстроченні безвізового режиму, зокрема й гальмуванні євроінтеграційних тенденцій в цілому;
- загрозі перенаправлення потоку біженців до України;
- зростання в українському суспільстві панічних очікувань від напливу біженців (кримінал, захворювання тощо);
- збільшення ксенофобських і радикальних настроїв в українському суспільстві, загальної "агрессивизации" поглядів; -
зростання потенційних загроз контрольованих і стимульованих російськими спецслужбами погромів мусульман в Україні, в тому числі – кримських татар;
- можливості інспірації терористичних нападів нібито від імені ИГИЛ на території Криму;
- панічних очікуваннях терактів в українському суспільстві і, як наслідок, – зростання недовіри один до одного, фрагментації суспільства, зниження ефективності діяльності громадянського суспільства і довіри до органів влади.
Ще одну загрозу для України, на думку фахівців у сфері безпеки, є те, що виведення військ РФ з Сирії, згідно з даними моніторингу іноземних розвідок, "може призвести до посилення російської військової присутності в інших конфліктних регіонах, особливо в Криму і на Донбасі", у тому числі і до ескалації збройного конфлікту в Україні.
"Але варто виходити з того, що Росія – це мілітаризована країна. Її військ, навіть без виведення з Сирії, вистачило б для здійснення наступальної операції на Донбасі. Звідси – у цієї заяви інша мета – це маніпулювання громадською думкою, створення панічних погроз і тиску (шляхом залякування) на офіційну позицію України напередодні прийняття важливих рішень по реалізації "мінських угод".
Як уточнив інститут вивчення екстремізму, до числа основних факторів, які призводять до ескалації конфлікту, можна віднести як тиск на українську сторону у зв'язку з необхідністю впровадження частини рішень, які стосуються "мінських угод", так і поступове скорочення "сірої зони" між супротивниками, що стимулює можливість бойового контакту між ними.
"Для вирішення обох зазначених проблем виникає необхідність введення міжнародного миротворчого контингенту для контролю над "сірою зоною". Таке посередництво буде гальмувати провокації і ескалацію військового конфлікту", - йдеться в повідомленні.
Зокрема, до референдуму в Нідерландах епіцентром нестабільності за логікою "гібридної війни" повинна виступати внутрішня ситуація в Україні. Втім, на потенційні можливості весняного загострення на Донбасі вказує цілий ряд загроз: від березневого збільшення кількості жертв на Донбасі, гальмування реалізації частини "мінських угод" та зосередження ЄС на власних проблемах безпеки до падіння рейтингу Путіна і виведення російських військ з Сирії.
До ескалації російської військової інтервенції можуть привести і інші "проблематичні дії", – починаючи від збільшення негативного ставлення до українців у Росії і закінчуючи інформаційною війною щодо можливої відмови підтримки України з боку європейських союзників. "Виходячи з цього, ризики військової інтервенції Росії збільшуються. Але, враховуючи інші фактори (санкції і необхідність фінансового змісту окупованих територій) поки що ці загрози слід розглядати переважно як тиск на українську позицію в переговорному процесі в ході впровадження окремих пунктів мирного угоди).
Серед основних дат, до яких можливе загострення ситуації на Донбасі, аналітики називають:
- 6 квітня – завершення референдуму в Нідерландах. Незалежно від його результатів, українська владна еліта втрачає частину внутрішньої мотивації до збереження видимості внутрішніх комунікацій та утриманню процесу переговорів щодо створення коаліції у відносно мирному руслі, тоді як російська влада також втрачає одну з причин стримування агресії на сході;
- 12 квітня – друга річниця захоплення міста Слов'янська. Як уточнили в Українському інституті вивчення екстремізму, до цього дня можливе загострення як інформаційного, так і воєнного протистояння на Донбасі. Основна увага для провокацій, аж до вчинення терактів, зосередиться на порубіжних містах (те ж Слов'янську) та/або Харкові.
- 1 травня. Однією з найзагрозливіших дат у цьому зв'язку є Пасха. На думку експертів, це загрожує формуванням негативного ставлення до мусульман. "Не виключено, що в Криму можуть мати місце теракти, інспіровані російськими спецслужбами, або ж затримання представників кримських татар нібито через спроби вчинити теракт", - йдеться в документі.
Нагадаємо, напередодні в анексованому РФ Криму озброєні люди в масках затримали на території місцевого кафе під Сімферополем 35 кримських татар для "профілактичного відпрацювання" у Центрі протидії екстремізму РФ.