Інформація про права на нерухомість в Україні, що виникли до 2013 року, може опинитися поза публічного доступу, передбаченого законом про кінцевих вигодонабувача юридичних осіб і публічних діячів, із-за особливостей функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Інформація про права на нерухомість в Україні, що виникли до 2013 року, може опинитися поза публічного доступу, передбаченого законом про кінцевих вигодонабувача юридичних осіб і публічних діячів, із-за особливостей функціонування Державного реєстру прав на нерухоме майно.
Таку думку висловив керівник практики нерухомості, радник практики злиттів і поглинань та корпоративного права юридичного бюро "Єгоров, Пугінскій, Афанасьєв і партнери" (ЄПАП) Олег Бойчук.
При цьому він зазначив, що "це, швидше, технічний момент, і те, чи зверне на нього увагу держава і виправить його, покаже, наскільки реальним в Україні є задеклароване на всіх рівнях бажання влади зробити систему більш прозорою".
Крім того, юрист звернув увагу, що у відкритий доступ потрапляють виключно дані про титульному власника, тобто про те, на кого нерухомість зареєстрована, що дозволить реальним власникам уникати розголосу інформації, реєструючи об'єкти на інших осіб.
"Титульний власник - це не завжди реальний власник. Таким чином, ті, хто реєстрував нерухомість на родичів, друзів та інших осіб, яких прийнято називати підставними", прямого удару на собі не відчують. Хоча, звичайно, певний масив інформації для майбутніх розслідувань, в т. ч. журналістських, новий закон забезпечить", - вважає Бойчук.
Юрист також попереджає, що "інформацією з реєстру ще потрібно правильно скористатися, перш за все, державним органам, покликаним контролювати дотримання антикорупційного, податкового законодавства".
У свою чергу керівник практики трудового права, старший юрист практики злиттів і поглинань та корпоративного права ЄПАП Олександра Євстаф'єва зазначила, що розкриття інформації про кінцевих бенефіціаріїв зареєстрованих в Україні юридичних осіб вже кілька років потрібно при заснуванні нових компаній, однак закон про бенефіціарів поширив цю вимогу на вже існуючі компанії, які повинні будуть до 25 травня 2015 року подати такі відомості до державного реєстратора та в подальшому подавати їх при кожній зміні бенефіціарного власника, незалежно від того, на якому рівні відбувається така зміна.
У той же час до деталізації підзаконними актами механізму реалізації цього нововведення залишається неясним, які саме документи необхідно подавати державному реєстратору для підтвердження розкриття інформації про бенефіціарії, а також як діяти, якщо з якоїсь об'єктивної причини інформація про бенефіціарії недоступна, наприклад, у разі закордонних компаній, що торгуються на біржі, трастів та ін.
"На сьогоднішній день відкритим також залишається питання, як держава має намір контролювати повноту та достовірність наданої інформації про бенефіціарії. Адже не секрет, що широко використовуються зарубіжні корпоративні конструкції, особливо з присутністю офшорних юрисдикцій, значно обмежують можливість встановлення реального бенефіціара - принаймні, без офіційного підключення до цього процесу компетентних органів відповідної держави", - уточнила юрист.
На думку експертів ЄПАП, в цілому "вагомого ефекту від нового закону можна очікувати лише разом з іншими діями держави у суміжних напрямках, а також у співпраці з відповідними державними структурами в інших юрисдикціях".
Як повідомлялося, Верховна Рада 14 жовтня прийняла 265 голосами у другому читанні і в цілому закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кінцевих вигодонабувачів юридичних осіб і публічних діячів" (№5114). Закон, зокрема, передбачає, що нерозкриття даних про власників українських компаній буде каратися штрафом або громадськими роботами на строк до 240 годин.
Джерело: finance.ua