У Кабміні думають над тим, щоб запровадити додаткове мито при імпорті дизельного палива та скрапленого газу з Росії. Цю ідею послідовно і не перший рік просувають структури групи "Приват" Ігоря Коломойського і НАК "Нафтогаз України". Перевізники та аграрії побоюються, що такий крок може суттєво підвищити вартість нафтопродуктів, збільшивши тим самим навантаження на бізнес. Не кажучи вже про те, що ціни виростуть і для кінцевих споживачів – звичайних українців. Детальніше – у матеріалі РБК-Україна.
Ідея поетапно збільшити мита на імпорт дизельного палива та скрапленого газу з Росії з'явилася на початку цього року. Авторами скарги у Міжвідомчу комісію з міжнародної торгівлі (МКМТ) при Мінекономіки стали "Укртатнафта", "Укрнафта" і "Укргазвидобування" (УГВ).
Перші дві компанії входять в орбіту інтересів групи "Приват" Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова (в "Укрнафті" у них міноритарні паркети). Тоді як УГВ володіє держава через НАК "Нафтогаз України", в "Укрнафті" у НАКу контрольний пакет.
Наполігши на початку розслідування на ринку нафтопродуктів, компанії просили запровадити мита на імпорт ДТ і скрапленого газу з РФ у розмірі 8,46% з щорічним підвищенням до 25,4% у 2024 році.
Треба сказати, що це вже не перша спроба пролобіювати обмеження на поставки російського палива. Ще на початку 2011 року чотири нафтопереробних заводи пропонували провести розслідування щодо імпорту нафтопродуктів. Але тоді їм було відмовлено через можливе зростання цін для споживачів.
Через сім років "Укртатнафта" знову наполягала на проведенні спеціального розслідування щодо імпорту російських і білоруських нафтопродуктів в Україну. Компанія пропонувала ввести квоти на постачання "дизеля" з цих країн. Але тоді такий запит не задовольнили.
Менш як два роки тому у Мінекономіки зазначили, що для такого кроку немає приводу. По-перше, не було різкого стрибка імпорту. По-друге, комісія врахувала зауваження бізнесу про те, що бар'єри при імпорті палива можуть дестабілізувати ринок, викликати дефіцит і стрибок цін.
Чи є привід тепер для іншої відповіді? З одного боку, немає. Оскільки немає зростання обсягів імпорту, а також зберігається ризик дефіциту і збільшення ціни, на що у профільному міністерстві вказували раніше.
Але, з іншого боку, автори скарги, використовуючи всі доступні адміністративні та медійні ресурси, чинять тиск на міністра економіки Ігоря Петрашка та його заступника Тараса Качку – голову комісії, яка і приймає рішення щодо мит. Паралельно прихильники мит завалюють листами РНБО та уряд, вимагаючи запровадження квот на імпорт з країни-агресора.
Хто виграє від введення мит? Ключовий бенефіціар процесу – група "Приват" і підконтрольний їй нафтопереробний комплекс компанії "Укртатнафта". Зростання цін на ринку після припинення російського імпорту через здорожчання такого палива дозволить значно наростити маржинальність як переробки, так і імпорту з інших країн.
НПЗ зможе наростити переробку, але несуттєво. Основною метою всього цього процесу, як відзначають галузеві експерти, очевидно, є нарощування імпорту нафтопродуктів по морю.
Річ у тому, що структури Ігоря Коломойського володіють найбільшим нафтоперевальним комплексом в Одесі та Чорноморську. І, за різними оцінками, при скороченні російського імпорту зростання перевалки зросте з нинішніх 30 тис. тонн в місяць мінімум до 100 тис. тонн. У такому разі частка "приватівців" на ринку "дизеля" може підскочити з 20% до як мінімум 30% і вище.
У разі запровадження додаткового мита, за розрахунками директора "Консалтингової групи А-95" Сергія Куюна, закупівельні ціни на дизельне паливо та скраплений газ в Україні можуть стати максимальними в Європі. При нинішньому рівні світових цін в опті дизпаливо буде дорожче мінімум на 1000 гривень/тонну, підрахував він.
Якщо це станеться, додатковий прибуток "приватівських" структур може скласти близько 250 млн гривень в місяць тільки на дизпаливі та ще 75 млн гривень за рахунок мита на скраплений газ. І це при тому, що прибутковість НПЗ і так висока. За словами Куюна, авіаційний гас, дизпаливо, зріджений газ і бітум продаються з найбільшими націнками в Європі.
Тоді як НАК "Нафтогаз", якщо МКМТ погодиться з їх пропозицією, розраховує на збільшення прокачування нафти в Кременчук (оскільки НАК контролює нафтопроводи) і збільшення прибутковості Шебелинського ГПЗ. Крім того, компанія, ймовірно, планує наростити трейдингові операції з нафтопродуктами, тим більше що "Нафтогаз" вже уклав тривалі договори з Білоруссю.
Хто понесе збитки? Після введення мит українська економіка втратить в рік близько 11 млрд гривень, випливає з розрахунків Нафтогазової асоціації України. Крім того, введення таких мит призведе до зростання закупівельних цін і зруйнує стійку систему поставок нафтопродуктів, кажуть у НАУ. Експерти також побоюються, що такий крок також створить нових мега-постачальників з підвищеною часткою ринку.
Витрати на паливо, як зазначив Сергій Куюн, найбільше зростуть у приватному і комерційному сегменті (близько 4 млрд гривень). Ще приблизно на 2 млрд гривень зростуть витрати аграріїв. Також доведеться збільшити витрати на закупівлю палива підприємствам ГМК, "Укрзалізниці" і в оборонній сфері.
"Укрзалізниця" вже звернулася до міністра економічного розвитку Ігоря Петрашка, запевнивши, що введення мита негативно вплине на діяльність компанії. В УЗ, посилаючись на експертні оцінки, що вказують, що в перший рік зростання цін на ДП для всіх споживачів на внутрішньому ринку складе на 1,57 тис. гривень/тонну. Це збільшить витрати УЗ на 470 млн гривень на рік.
"Надалі при збільшенні ставки імпортного мита з 8,46 до 25,4% додаткові витрати АТ "Укрзалізниця" складуть 1,4 млрд гривень в рік", – заявили у компанії.
Що ж стосується аграріїв, їх додаткові витрати в разі введення мит можуть скласти близько 58 млн доларів, або 1,5 млрд гривень, впевнений президент Української зернової асоціації Микола Горбачов. За його словами, у такому разі рентабельність сільгоспвиробників знизиться, що вплине на їх конкурентоспроможність.
Не варто сумніватися, що в підсумку бізнес (не лише аграрії) буде змушений перекласти витрати на кінцевого споживача.
Ще одним негативним наслідком обмеження імпорту стане зменшення каналів постачання палива. Значно зросте навантаження на Білорусь, частка якої на ринку ДТ в Україні перевищить 40%.
Враховуючи, що ще 30% буде під контролем "Привату", є ризики монополізації ринку і його дестабілізації у разі якихось збоїв. Наприклад, у першому кварталі цього року Росія знизила постачання нафти в Білорусь і остання знизила експорт в Україну вдвічі. І тоді дефіцит вдалося покрити за рахунок російського імпорту.
До речі, звуження джерел нафтопродуктів піде в розріз з обіцянками президента Володимира Зеленського. Наприкінці минулого року він доручив уряду диверсифікувати постачання основних енергоносіїв, в тому числі й нафтопродуктів, з умовою не більше 30% з одного джерела.