Україні необхідно витрачати мільярди доларів на імпорт енергосировини, фактично інвестуючи гроші споживачів в економіки інших країн, і чим дорожче ціна на зовнішніх ринках, тим більше українці за це платять. Таку думку у своїй колонці на "Новом времени. Бизнес" висловив співзасновник Фонду енергетичних стратегій Юрій Корольчук.
"У 2016 році імпорт газу обходився нам в 2,2 млрд доларів, імпорт вугілля вимив 1,5 млрд доларів, імпорт нафтопродуктів – 3,3 млрд доларів, імпорт ядерного палива – 0,6 млрд доларів. Так, в цілому на імпорт пішло 7,6 млрд доларів або майже 200 млрд грн. У 2017 році загальна сума імпортних витрат зросте на 15-20% і складе не менше 9 млрд доларів, оскільки на світових ринках зросли ціни. Закономірно, що це істотно порушує зовнішньо-економічний баланс і негативно впливає на стабільність національної валюти", - констатує автор.
Виходом з кризової ситуації експерт вбачає у концентрації зусиль на стимулюванні власного видобутку шляхом ліквідації цінової дискримінації українських виробників.
"Разом з появою ринку повинна "канути в Лету" убивча для енергетики практика цінової дискримінації українських видобувачів. На жаль, з року в рік, від однієї політичної партії до іншої, від виборів до виборів "кочував" популізм, який стверджував думку про низькі тарифи на енергоносії. В результаті це призвело до поступового занепаду добувної галузі України та залежності від імпорту енергоресурсів", - пише він.
На думку Корольчука, ринкова ціна на енергоресурси може стати поштовхом для приходу великих інвестицій у видобувні галузі.
"Відсутність конкуренції і ручне регулювання тарифів насправді має примарний зв'язок із соціальним захистом населення. У реальному житті це більше консервує олігархічний формат енергетики. Досвід показує, що інвестори не зможуть прийти в країну з неринковим регулюванням цін", - підкреслює експерт.
Згідно з даними агентства Top Lead, Україна імпортує 27% вугілля, 33% природного газу, 77% нафтопродуктів і 100% ядерного палива.
Розпорядженням від 18 серпня 2017 № 605-р Уряд схвалив Енергетичну стратегію України на період до 2035 року "Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність". Стратегією передбачається до 2020 року реалізувати перший етап енергореформи: імплементувати Третій енергопакет ЄС, створити повноцінні ринки газу та електроенергії, інтегрувати українську енергосистему з європейською ENTSO-G.
У 2016-му році Кабмін і НКРЕКП зробили кілька кроків, спрямованих на вирівнювання ціни українських та імпортних енергоресурсів. 3 березня 2016 р. НКРЕКП прийняла постанову №289, в якій вартість вугільної складової в ціні електроенергії обчислюється на основі індексу API2 найбільшого європейського вугільного хаба ARA (Роттердам, Нідерланди). У квітні того ж року Кабмін прийняв постанову №315, якою прив'язав оптову ціну газу до німецького хабу "NetConnect Germany" (Дюссельдорф, Німеччина) та витрат на його транспортування до україно-словацького кордону.
Як повідомлялося, Національне антикорупційне бюро України вивчає законність прив'язки ціни енергетичного вугілля до європейського індексу (формула "Роттердам+"). У свою чергу, за ініціативою НКРЕКП, незалежний аудит рішень енергетичного регулятора проводять експерти Європейського Енергоспівтовариства. За прогнозами глави секретаріату енергетичного співтовариства ЄС Янеза Копача, висновки експертів будуть готові до кінця 2017-го року.