Держінспекція з контролю якості лікарських препаратів заборонила брендовані аптеки
В Україні набули чинності нові "Ліцензійні умови ведення госпдіяльності з виробництва та торгівлі лікарськими засобами", повідомили вчора в Держінспекції з контролю якості лікарських препаратів. Згідно з ними, з 1 липня на аптечних вивісках більше не може використовуватися інша інформація, крім позначення виду діяльності ("Аптека", "Аптечний склад", "Аптечний пункт" або "Аптечний кіоск"). Дані про суб'єкта госпдіяльності дозволено розмістити лише на невеликий інформаційної табличці біля входу разом з режимом роботи точки продажу.
Такі умови держінспекція розробила після численних скарг споживачів на вивіски, що вводять їх в оману, повідомили виданню "Комерсант-Україна". в прес-службі відомства. "Громадяни скаржилися, зокрема, на "Аптеку низьких цін" і "Соціальну аптеку". Ми визнали назви цих аптек некоректними, і профільні асоціації з нами погодились", - уточнила прес-секретар держінспекції Олена Ліцоєва.
Проте в результаті аптечні мережі втрачають самоідентифікації, відзначають учасники ринку. "Ми вкладали значні маркетингові кошти у власний бренд. Якщо мережа позбавлять її ідентифікації, вона не може проводити акції, впроваджувати дисконтні програми", - відзначає директор консалтингової компанії "Агентство медичного маркетингу" Юрій Чертков. За оцінками гендиректора мережі TAS Валерія Гудзенка, компанія щорічно вкладає у просування близько 2 млн грн: "Якщо ми змінимо вивіски, значить, всі ці гроші витрачалися даремно".
Міністерство охорони здоров'я вже готує поправки, згідно з якими міняти вивіски потрібно тільки тим аптекам, назви яких можуть ввести споживача в оману щодо ціни продукції або інших переваг. "Більшості мереж не доведеться міняти вивіски. Справа в тому, що після виявлення порушення аптеці дається місяць на його усунення. За цей час поправки повинні бути прийняті", - пояснює Ліцоєва.
У результаті єдиною великою мережею, якій доведеться змінити назву, стане дискаунтер "Аптека низьких цін". Чертков відзначає, що твердження, яке міститься в назві аптеки, правдиво лише частково. "Товари в таких аптеках діляться на дві категорії - популярні і дешеві, такі як цитрамон чи корвалол, ціни на які дійсно нижчі, і дорогі спеціалізовані, вартість яких не відрізняється від ціни в інших мережах. Перші створюють потік покупців, другі генерують прибуток", - розповідає Чертков.
Від офіційних коментарів в "Аптеці низьких цін" відмовилися, але у приватній розмові один з менеджерів зазначив, що в мережі вважає вимоги держінспекції неправомірними. "Питання введення споживачів в оману - прерогатива Антимонопольного комітету. Комітет періодично запитує в нас інформацію, але ми не отримували від них зауважень", - відзначає співрозмовник видання, близький до керівництва компанії. До того ж, коли мережа тільки реєструвала свою торгову марку, вона пройшла всі необхідні процедури - в тому числі і в структурах МОЗ України, додає він.
Фактично держава своїми діями не підтримує компанії, що пропонують населенню фармпродукції за доступними цінами, хоча в уряді заявляли, що прагнуть знизити вартість ліків, відзначає співрозмовник видання в "Аптеці низьких цін". Так, у квітні прем'єр-міністр Микола Азаров розкритикував вітчизняні аптеки, заявивши, що ціни на ліки за останні вісім років зросли у п'ять разів через безліч посередників, що діють на ринку. Тоді ж прем'єр доручив МОЗ ввести референтні ціни на ліки.
Окремі мережі вже розглядають варіанти оскарження постанови в суді, зазначає радник юрфірми Arzinger Лана Сінічкіна. "Конкретні справи поки не відкриті, але до нас уже зверталися за консультаціями", - повідомила вона. Нові умови ліцензування вступають в конфлікт з іншими законами - наприклад, із законами "Про рекламу" та "Про охорону прав на знаки і послуги", що надають суб'єктам діяльності право наносити свій торговий знак на вивіски. "В таких випадках проблему може позбавити лише суд, швидше за все Конституційний", - відзначає Сінічкіна.