Влада держав єврозони може втратити довіру до єдиної валюти і знову ввести в обіг національні грошові одиниці, передає думку голови міжнародного інвестиційного банку Goldman Sachs Asset Management Джима О'Ніла інформаційне агентство Reuters.
За його словами, Португалія, Ірландія, Фінляндія та Греція охочіше повернуться до власних грошей систем, ніж продовжать подальшу інтеграцію. Разом з тим він зазначив, що Європейський центробанк (ЄЦБ) повинен більш наполегливо і чітко проводити свою роботу, так як це допоможе знизити напругу інвесторів.
"Німеччина хоче більшої фінансової інтеграції та більш жорсткого нагляду у цій області, тобто фактично мова йде про створення єдиного міністерства фінансів єврозони. Але мені важко уявити, що всі країни хочуть цього, особливо ті, що відчувають зараз серйозні проблеми (Греція ) ", - заявив О'Ніл. Він також додав, що тільки економіка Німеччини, Франції та країн Бенілюксу (Бельгія, Нідерланди та Люксембург) здатні нормально функціонувати в даних умовах, так як їх обмінні курси були відносно рівними.
На думку О'Ніла, ЄЦБ необхідно продовжити скуповувати державні облігації. Незважаючи на те що з моменту поновлення даної програми регулятор викупив боргових зобов'язань приблизно на 100 млрд дол., ставка на італійські облігації з 10-річним терміном обігу зросла з 6,38% до 7%. Дана динаміка може говорити, що Італія - наступна країна, якій загрожує удар накопичився боргового вантажу. Але поряд з цим, кажучи про дії ЄЦБ, О'Ніл підкреслив, що зайве вплив банку на ринок може мати негативні наслідки.
Нагадаємо, в минулому році в Європі вибухнула криза суверенних боргів, коли сильно заборгувала Греція більше не змогла позичати гроші на відкритому ринку і була змушена просити допомоги у міжнародних кредиторів.
У воронку боргової кризи потім потрапили Ірландія, Іспанія і Португалія, на краю прірви виявилася і третя економіка Європи - Італія.
Країни у складі єврозони надають гарантії фонду EFSF, який виділяє кредити членам валютного блоку, які зазнають фінансових труднощів, таким як Греція. Але ряд держав, наприклад, Німеччина, заявили, що більше не хочуть давати грошей на порятунок.
Нагадаємо, в 2009 р. Греція опинилася перед обличчям найбільшої фінансової кризи через надзвичайно високі борги Афін перед урядами інших країн. У травні 2010 р. МВФ і ЄС виділили грецькій владі кредитну лінію в розмірі 110 млрд євро. У липні 2011 р. на екстреному саміті єврозони було прийнято рішення про надання Греції другого пакета фінансової допомоги понад діючої програми. Лідери єврозони домовилися, що Євросоюз і МВФ нададуть Афінам додаткове фінансування в розмірі 109 млрд євро.
Натомість керівництво Греції зобов'язалося здійснити низку заходів, спрямованих на різке скорочення бюджетних витрат: зменшити зарплати, підвищити пенсійний вік, скоротити робочі місця, а також провести широку програму приватизації. Ці заходи дуже непопулярні в грецькому суспільстві. З 2009 р. в країні не припиняються масові страйки та інші акції протесту проти скорочення бюджетних витрат.