Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) пропонує механізм самофінансування через спеціальний фонд держбюджету. Його будуть наповнювати за рахунок коштів, одержуваних від надання комісією адміністративних послуг. Збільшення надходжень втричі має забезпечити підвищення в 10 разів максимальної плати за реєстрацію емісій цінних паперів, пише в сьогоднішньому випуску "Комерсант-Україна".
У розпорядженні видання опинився розроблений Держкомісією з цінних паперів та фондового ринку законопроект, який змінює механізм фінансового забезпечення регулятора. Зараз комісія фінансується із загального фонду держбюджету, до якого також надходять кошти від надання ДКЦПФР адміністративних послуг. Плату за ці послуги запропоновано повертати регулятору через спеціальний фонд держбюджету. Учасники ринку як і раніше будуть платити за реєстрацію деривативів 50 не оподатковуваних податком мінімумів доходів (850 грн). За даними ДКЦПФР, в 2010 р. за реєстрацію деривативів було отримано 4965,5 грн. Оплачувати також необхідно реєстрацію регламенту інститутів спільного інвестування та внесення їх до держреєстру (вартість - близько 1100 грн, у 2010 р. отримано 717,14 тис. грн), а також видачу сертифікатів на право здійснення професійної діяльності з цінними паперами (85 грн; 285 тис. грн).
Основна зміна торкнеться плати за реєстрацію емісії цінних паперів. Зараз при випуску акцій і облігацій з емітента стягується мито в розмірі 0,1% від обсягу емісії, але не більше 5 мінімальних заробітних плат (максимум - 4705 грн). ДКЦПФР пропонує встановити планку в 50 мінімальних зарплат (47,05 тис. грн). При цьому, крім корпоративних емітентів, мито будуть платити і муніципалітети. За 2010 р. ДКЦПФР зареєструвала випуски цінних паперів на 96350 млн грн. У вигляді мита всі емітенти заплатили 4,26 млн грн.
Глава ДКЦПФР Дмитро Тевелєв повідомив виданню, що документ був розроблений в рамках дотримання принципів IOSCO про фінансову незалежність регуляторів і виконання програми реформ глави держави. У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що дослідження Світового банку і МВФ демонструють слабку фінансову незалежність українського регулятора: "Комісії не вистачає фінансування на утримання кваліфікованого персоналу, а її системи лише частково автоматизовані. Бракує IT-системи та програмного забезпечення для спрощення виконання функцій, а кількість технічного персоналу дуже невелике в порівнянні з розмірами регульованого ним сектору ". За словами Д.Тевельова, у багатьох країнах регулятор фондового ринку фінансується його учасниками та державою.
Д.Тевелєв повідомив, що в 2010 р. ДКЦПФР перерахувала до бюджету близько 14 млн грн. За його оцінками, максимальний розмір надходжень до спеціального фонду може скласти 40 млн грн. "Це дозволить нам поліпшити комп'ютерну техніку, яка зношена на 80%. Удосконалення програмного забезпечення допоможе закласти основи системи моніторингу ринку (на неї потрібно 28 млн грн) і пруденційного нагляду", - додав Д.Тевелєв. У держбюджеті 2011 р. на фінансування комісії закладено 40,3 млн грн.
Учора комісія вирішила провести нараду з представниками Мінфіну, Нацбанку, адміністрації президента і профільного комітету Верховної Ради для обговорення документа.
Учасники ринку відзначають, що для більшості емітентів підвищення плати за реєстрацію емісії не буде занадто витратним.