Країни G20 виконали лише половину зобов'язань зі сприяння міжнародного розвитку, взятих групою три роки тому, у 2010 р. Про це повідомила вчора російський представник в "двадцятці" Ксенія Юдаєва, пише "Комерсант".
Так званий Сеульський план дій країн G20 був прийнятий в 2010 р. і передбачав координацію зусиль лідерів світової економіки у розвитку інфраструктури, людських ресурсів, створення робочих місць, продовольчої безпеки та "зеленого" зростання.
У 2013 р. в G20 головує РФ, і вчора російські чиновники, що відповідають за зв'язок з "двадцяткою", звітували про зроблене.
"Всього було оцінено 67 зобов'язань G20 у сфері розвитку, з них 33 оцінюються як виконані, 33 - знаходяться в роботі",- повідомила начальник експертного управління Президента Російської Федерації Ксєнія Юдаєва.
Одне невраховане цією статистикою зобов'язання було припинено, як пояснили чиновники, через брак часу (воно відносилося до "розвитку інфраструктури у сфері енергетики і транспорту").
Незважаючи на те,що виконання плану повинно завершитися в 2013 р., заступник міністра фінансів РФ Сергій Сторчак оцінив виконання зобов'язань на 50% "як хороший результат роботи".
Представлений вчора звіт буде оцінений на саміті G20, який пройде 5-6 вересня в Санкт-Петербурзі. Вчора Путін у своєму офіційному зверненні підбив перші підсумки російського головування. Він зазначив, що крім заходів короткострокової підтримки економічного зростання в 2013 р. сторони домовилися і про "прийняття середньострокових державних стратегій фіскальної консолідації". Мова йде про те, що на минулій у липні в Москві зустрічі міністрів фінансів країн G20 був попередньо схвалений план ОЕСР по боротьбі з виведенням капіталів і прибутків в офшори.
Одне з майже виконаних зобов'язань G20 з розвитку, остаточне рішення по якому може бути прийнято на саміті,- створення стабілізаційного фонду країн БРІКС. Цей фонд покликаний згладжувати коливання на валютних ринках і знизити ризики відтоку капіталу. Його пропонований обсяг - 100 млрд дол. Іншою темою для обговорення на саміті можуть стати наслідки, які чекають економіки, що розвиваються, після виходу центробанків розвинених країн з програм "кількісного пом'якшення".