Формула "Роттердам+" сформувала прозорі цінові орієнтири, - експерт

Він підкреслив, що прив'язка до імпортного паритету природна для дефіцитного ринку

Методику розрахунку оптової ціни електроенергії, яка базується на європейському індексі цін на вугілля (Роттердам+), сформувала прозорі і зрозумілі цінові орієнтири, що дозволило енергетичним компаніям довгостроково планувати роботу і збільшити інвестиції у вугільну галузь. Про це заявив глава комітету з питань розвитку конкуренції при Торгово-промисловій палаті, директор НТЦ "Психея" Сергій Сапєгін презентуючи результати обговорення формульного ціноутворення на вугілля на платформі PsycheaEXPERTUS, передають ЗМІ.

"З моєї точки зору і з точки зору експертів, які працювали в комітеті з розвитку економічної конкуренції при ТПП, експерти прийшли до думки, що прийняття формули – це крок вперед, оскільки в ціноутворенні з'явилася якась прозорість. Для державних і приватних шахт з'явилися якісь зрозумілі цінові орієнтири, вони змогли не тільки розуміти, яка ціна на вугілля буде сьогодні і завтра, але і планувати свою діяльність".

Він підкреслив, що прив'язка до імпортного паритету природна для дефіцитного ринку, а 12-місячний лаг у формулі згладжує різкі коливання цін на світових ринках.

"Як тільки країна стала імпортозалежною, ми автоматично були змушені прив'язуватися до імпортного паритету. Тому що якщо б зробили якийсь інший інструмент для ціноутворення, ми б просто не отримали збалансованого ринку. Формула побудована таким чином, що вона усереднює показники європейських котирувальних агентств за попередні 12 місяців. Це дозволяє їм планувати своє виробництво, інвестиції на тривалий період", - сказав він.

Як зазначає директор НТЦ "Психея", методика "витрати плюс", діюча до прийняття формули, несла суттєві корупційні ризики.

"Якщо повернутися до "витрат плюс", то ми повернемося знову до корупційної складової, тому що кожному потрібен свій плюс. І тут чиновник знову починає рулити, і не безоплатно. Тому мені здається, що НКРЕКП прийняла таке рішення зробити одну-єдину загальнозрозумілу для всіх, прозору формулу", - підкреслив він.

За словами експерта, Україна увійшла в передвиборний період і формула Роттердам плюс стала частиною політичного порядку. "Не варто забувати, що ми увійшли в передвиборний рік, тому політики використовують різні приводи для того, щоб заробити собі політичний авторитет".

Як повідомлялося, в березні 2016 року НКРЕКП затвердила нову методику визначення оптової ринкової ціни на електроенергію. Згідно з цією методикою, вартість вугілля у виробництві вугільно-теплової генерації рахується за формулою "вартість вугілля в порту Роттердам + вартість його доставки в Україну". На цій підставі формула отримала назву "Роттердам +".