Сьогодні український уряд користується застарілими реєстрами, а в Україні досі не проведена елементарна інвентаризація пільг. Про це в ході круглого столу "Приховані резерви: як компенсувати дефіцит бюджету з допомогою нових рішень і технологій" сказав економіст, керівник проекту "Успішна країна" Андрій Блінов.
Мова йде про те, щоб в єдиному електронному документі були внесені дані конкретних громадян, їх ідентифікаційний код і ті пільги, які їм належать і які їм необхідні. За його словами, уряд має розуміти, що "нам потрібно умовно 56 млн гривень на таку пільгу, 115 млн - на таку-то, бо є підозра, що сума закладених пільг на 2016 рік на 10% більша, ніж потрібно". Щоб припинити марну розтрату бюджетних коштів, слід ввести IT-рішення на державному рівні, додав експерт.
"Міжнародний валютний фонд стурбований неприйняттям бюджету-2016 і нового податкового законодавства в Україні. Це може призвести до збоїв у програмі фінансування Фонду. У Меморандумі з МВФ сказано про збереження дефіциту держбюджету на рівні 3,7 %. В цьому питанні розбіжностей немає. Однак виникає дискусія, як потрібно знижувати видаткову та підвищувати дохідну частину бюджету. На мій погляд, додаткові кошти в бюджет потрібно в першу чергу вишукувати у видатковій частині бюджету, навіть не забираючи пільги і не підвищуючи пенсійний вік", - сказав він.
З економістом солідарний і засновник громадської організації SocialBoost Денис Гурський, який пояснив користь IT-технологій, впроваджуваних на державному рівні.
"Європейський досвід показує, що крім звичайного збору даних існує і її збір з допомогою різного роду сенсорів. Наприклад, тих, які встановлюються в сільськогосподарських компаніях, фермерствах, навіть полях. Таким же чином, лічильники в будинках громадян можна замінити датчиками, інформація від яких надходить в центральний сервер. Так, за рахунок автоматизації втручання людини неможливо, сектор можна вивести з тіні, а корупціогенний фактор знизити. В Україні таким способом можна оптимізувати, наприклад, громадський транспорт і маршруточні перевезення", - сказав він.
"Корпоративна інформація дуже важлива, по-перше, для самого бізнесу, а по-друге, для держави - це дозволяє правильно організувати податкову базу, по-третє - це новий рівень прозорості. А це дуже нагальне питання, яке безпосередньо пов'язане з якістю і кількістю державного бюджету", - підсумував Гурський.
У свою чергу IT-спеціаліст Тетяна Воляр додала: "Ми розробляємо систему, яка дозволяє моніторити каси, термінали, жетоноприйомники, пістолети на АЗС і ін. Ми приєднуємо її до одного з цих об'єктів, наприклад, за допомогою USB портів і знімаємо дані. Їх збір відбувається в частку секунди, вони підписуються електронним підписом і стають достовірними і юридично значимими. Відповідно, якщо вони набувають таких характеристик, то можна говорити про аналітику даних та подальше їх використання, а також ідентифікацію об'єктів в єдиній базі".