Провальна валютно-кредитна політика Національного банку України (НБУ) стала однією з ключових причин того стану, в якому опинилася українська економіка і банківська система. Про це сьогодні, 27 серпня, заявив в ході круглого столу "Переформатування уряду: зміна вивісок або початок реформ" директор інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов.
"Ми бачимо потрійне знецінення національної валюти, ми бачимо, що відбувається з десятками банків, які закриваються. Ні для кого не секрет, яке реальне становище з системою кредитування і з тими, хто отримав кредити. Тут все гранично ясно", - вважає політолог.
В ході сьогоднішнього круглого столу, політологи та економісти обмінялися думками про те, що повинно стати основою відродження економіки України, і яким шляхом повинна піти влада.
Як заявили учасники зборів, про реорганізації в українському уряді говорять давно, але все поки що зводиться до кадрових рішень. Тим часом спікери висловилися за переформатування економічної політики, її ідеології та філософії. Це, на їх думку, і надасть імпульс розвитку економіки.
На думку експертів, саме обвал гривні став першоосновою обвалу банківського сектора, а за ним - і всієї економіки. По суті, в катастрофічній ситуації винні НБУ і уряд, які свідомо пішли на триразове знецінення валюти. При цьому обвал 50 банків не привів до реформи в банківському секторі. Змін в НБУ та в економічному блоці уряду поки не намічається, що може призвести до загибелі ще 40-50 фінансових структур вже в наступному році.
Не виправляють ситуацію і кредити Міжнародного валютного фонду. Як зазначили учасники круглого столу, зазвичай транш фонду - це сигнал для інвесторів, що в країну можна і треба вкладати гроші, а Україна продовжує жити від кредиту до кредиту. Більше того, гроші МВФ пішли на погашення боргів і поповнення резервів НБУ, а не в реальну економіку.
На зборах підкреслювалося, що вся нинішня політика уряду спрямована виключно на здешевлення внутрішнього виробництва і прийдешній перерозподіл майна. По суті, оголошена урядом "деолігархізація" означає створення нового класу - чиновника-олігарха російського типу, який не відбирає майно як за часів колишнього Президента України Віктора Януковича, а доводить потрібні йому об'єкти до банкрутства і потім підбирає їх.
"Разом з тими, кого у нас прийнято називати олігархами, можуть бути знищені цілі промислові активи. А їх ніші просто будуть зайняті іноземним олігархічним капіталом. Завданням сьогоднішнього дня є не створення нової олігархії під приводом перерозподілу власності, а перетворення нинішніх олігархів в підтримку України великим бізнесом", - упевнений Карасьов.
Директор інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич впевнений, що так звана боротьба з олігархами вже серйозно зашкодила державній економіці. Зокрема, газовій галузі країни, в якій гроші від споживачів не змогли вчасно поступити в "Нафтогаз", який не зміг вчасно перераховувати кошти для закупівлі та закачування газу в сховища. Така ж ситуація є і на енергетичному ринку.
"Ця боротьба просто безглузда. Все це призведе до того, що нічим буде платити зарплати і купувати вугілля у державних шахт. Я думаю, що подібні вказівки про проведення цієї боротьби спущені далеко з-за меж України", - впевнений Марунич.
У свою чергу директор Агентства моделювання ситуації Віталій Бала вважає, що сам термін "деолігархізації" для нинішніх умов України є помилковим.
"Тих, кого, в більшості своїй, у нас називають олігархами, по своїй суті є великими фінансистами, власниками різних ресурсів. Насправді ж, владі необхідно займатися процесом демонополізації. Саме це дозволить відокремити великий бізнес від влади ", -вважає він.
Учасники дискусії зійшлися на думці, що різка девальвація добре вписується в урядову модель так званої "деолігархізації", оскільки жоден бізнес не може вижити при таких курсових обвалах.
Як вказували в ході круглого столу економісти і політологи, огульне оголошення війни так званим олігархам вже призвело до закриття чи зупинення діяльності цілого ряду підприємств. Зокрема - хімічної промисловості. Що, в свою чергу, спричинило скорочення тисяч робочих місць, невиплату зарплат і відсутність надходжень до бюджету. При цьому, уряд не надавав допомогу бізнесу (пільгові кредити, послаблення податків тощо), а мислив виключно категоріями перерозподілу власності.