Економіка України не відновиться в тому темпі, як очікували в уряді. Через пізній урожай і наслідки коронакризи ВВП може зрости не більше ніж на 3%. Цього недостатньо, щоб заповнити втрати після початку пандемії та низки локдаунів. Детальніше про причини слабкого зростання і ризиків для економіки – нижче у матеріалі РБК-Україна.
Україна, за багатьма експертними оцінками, в поточному році не зможе надолужити торішнє падіння економіки. У 2020 році ВВП країни після чотирирічного зростання впав на 4%, що стало наслідком пандемії коронавірусу і локдауну.
Але наслідки для економіки від COVID-19 минулого року виявилися не такими страшними, як прогнозували міжнародні організації та експерти. Наприклад, МВФ ще в жовтні 2020 року очікував, що ВВП впаде на 7,2%. Той прогноз виявився надмірно песимістичним - реальний показник був майже в два рази краще.
Тепер же ситуація змінилася кардинально. Реальна картина вже істотно гірше прогнозів, що змушує чиновників і експертів знижувати очікуване зростання економіки.
У першому кварталі ВВП України скоротився на 2%. Однак у другому зріс на 5,7%. Показник на перший погляд непоганий, але лише тому, що визначається в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. А в другому кварталі 2020 року падіння перевищило 11%, тому навіть зростання на 5,7% не перекрив негативний результат. В цілому за перше півріччя зростання ВВП склало скромні 1,8%.
НБУ в Жовтневому інфляційному звіті назвав відновлення економіки "млявим". До факторів, що гальмують процес, регулятор відніс пізній старт збору врожаю в сільському господарстві, низький урожай основних с/г культур і як наслідок-зниження в харчопромі.
Крім того, на думку Нацбанку, економіці заважало гальмування в розвитку промисловості через низький рівень інвестицій, а також карантинні обмеження.
У третьому кварталі очікування теж не виправдалися. Зростання ВВП, за попередніми даними Держстату, сповільнилося до 2,4% в порівнянні з жовтневим прогнозом НБУ в 4%. Через це річний прогноз довелося знизити з 3,8% до 3,1%.
"Погіршення епідемічної ситуації і високі ціни на енергоносії будуть стримувати зростання реального ВВП. За підсумками року він складе 3,1%", – йдеться в жовтневому звіті НБУ. Однак навіть погіршений річний прогноз зараз виглядає оптимістичним і може не виправдатися, вважає заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.
"Якщо говорити про рік, то тепер наша погіршена в жовтні оцінка зростання ВВП в 3,1% виглядає оптимістично. Ймовірно, зростання буде трохи нижче", - заявив він у інтерв'ю Forbes.
Заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук (Фото: Віталій Носач, РБК-Україна)
Прогноз аналітиків JPMorgan виглядає ще гірше. При тому, що в третьому кварталі вони очікували зростання ВВП до 6,7%. Але після оголошення результатів Держстатом компанія знизила річний прогноз до 2% зростання, не виключаючи і найгірший сценарій.
У НБУ істотне відхилення від прогнозу пояснюють слабшими, ніж очікувалося, показниками ряду базових галузей. "У вересні випуск в сільському господарстві знизився на 11%, відновився спад в промисловості (-0,7%) і сповільнилося зростання в роздрібній торгівлі (до 6% р/р з близько 10% р/р в серпні)", – сказали РБК-Україна в Нацбанку.
Нижчі темпи зростання ВВП там також пояснюють поширенням "ковіду" у світі, через що бізнес міг відкласти розширення виробництва. На економічній активності позначилося і зростання собівартості товарів і послуг через зростання цін на енергоресурси.
"Додатковий вплив зробило посилення конкуренції на окремих світових товарних ринках, зокрема, гірничо-металургійної продукції, і звуження попиту з боку Китаю, обумовлене введенням адміністративних обмежень", - вказали в НБУ.
Зниження темпів зростання ВВП у третьому кварталі, як вважають у Нацбанку, частково може бути компенсовано в четвертому. Насамперед, за рахунок збору рекордного врожаю кукурудзи, пізніх технічних культур, зокрема соняшнику. Це активізує вантажні перевезення, оптову торгівлю і поправить ситуацію в харчовій промисловості. Додатковий вплив матиме і активізація бюджетних витрат.
Як вже було сказано, в оновленому прогнозі НБУ очікує близько 3% зростання ВВП, а в наступному році – 3,8%. Тут варто нагадати, що ще в жовтні прем'єр-міністр Денис Шмигаль допускав зростання економіки за підсумком року в 4%. Єдиною перешкодою для такого показника він називав нову потужну хвилю коронавірусу.
Юлія Свириденко, яка зараз займає посаду першого віце – прем'єра-міністра економіки, у вересні говорила про очікуване зростання ВВП в 3,8%. РБК-Україна адресувало Міністерству питання щодо того, з чим пов'язані гірші показники економіки. Але на момент виходу публікації відповіді там не надали.
Професор економіки Олексій Плотніков вважає, що очікування уряду не виправдаються, а темпи зростання економіки за підсумком року не досягнуть навіть 3%. Спочатку у Кабміну були завищені очікування, зазначив експерт. Макропрогноз, як вважає співрозмовник, затверджений за оптимістичним сценарієм, в якому недооцінили наслідки локдаунів.
"Навіть з урахуванням того, що у нас в 2020 році була не дуже хороша статистика, на одному відновлювальному зростанні вийти на рівень 4,5% було дуже сумнівно. Я не бачу причин, щоб четвертий квартал ми закінчили з істотним плюсом. Негативні фактори локдаунів нікуди не зникли, вони позначаються. Високі ціни на продукцію експорту цього не перекривають", – сказав Плотніков в коментарі РБК-Україна.
Головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан пояснює низьке зростання ВВП у третьому кварталі, зокрема, затримкою термінів збирання врожаю. "Збирання сільськогосподарського врожаю затрималося, тому позитивний вплив його рекордних обсягів на ВВП ми побачимо в четвертому кварталі", – вважає вона.
Міністр економіки Юлія Свириденко та прем'єр-міністр Денис Шмигаль (Фото: прес-служба Кабміну)
Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський також вважає, що показник ВВП третього кварталу виявився гіршим через перенесення термінів збирання врожаю. Але на річний показник зростання економіки буде вплив і інших факторів.
"На річний показник ВВП вплине слабке відновлення секторів, які постраждали від карантинних обмежень, скорочення капітальних витрат з бюджету (фіскальна консолідація) і очікування спаду в промисловості через стрибок цін на енергоносії",- сказав керівник ЦЕС РБК – Україна.
Глава департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук каже, що слабке зростання ВВП в третьому кварталі не стало несподіванкою. І якщо фактор врожаю матиме позитивний вплив у четвертому кварталі, то суттєво на річний показник ВВП це все одно навряд чи вплине.
"Це (показник третього кварталу, - ред.) лише підтвердило, що економіка відновлюється дуже повільно. Сприятливі умови на зовнішніх ринках і високий урожай допомогли підтримати економічне зростання, проте не компенсували слабкі показники окремих сегментів промисловості і сектора послуг. З урахуванням даних за третій квартал залишається мало надії, що зростання ВВП за результатами повного року перевищить 3%", – спрогнозував він.
На думку Ваврищука, для зростання ВВП за підсумком року до 3% потрібно, щоб в четвертому кварталі зростання склало більше 5% в річному вимірі. "Однак це малоймовірно, враховуючи карантинні обмеження, викликані пандемією", - зазначив він.
Єдиним відносно позитивним фактором слабкого зростання економіки, мабуть, можна вважати те, що другий рік поспіль Україні не доведеться виплачувати відсотки за ВВП-варантами. Це цінні папери, випущені замість списаних в 2015 році при реструктуризації держборгу при міністрі фінансів Наталії Яресько.
За цими паперами, починаючи з 2019 року і щорічно до 2040 року, кредиторам потрібно виплачувати 15% від суми, що перевищує 3% зростання ВВП і 40% – 4% ВВП. Але до 2025 року сума виплат не повинна перевищувати 1% загального ВВП.
Поки Україна виплатила за цими паперами лише одного разу - 40,75 млн доларів в 2021 році за підсумком зростання економіки в 2019 році на 3,2%. Відсутність прибутковості по паперах знизить їх вартість на ринку. Це дозволить Мінфіну продовжити викуп боргових зобов'язань, які він почав минулого року, забравши 10% варантів за ціною нижче номіналу.