Україна і Європейський Союз восени 2010 р. оголосили про намір завершити технічну частину переговорів за договором про асоціацію в середині 2011 р. і погодили графік переговорів, за яким у квітні та червні планувалося провести два останніх раунди, пише газета "Комерсант-Україна".
"Зараз таких ілюзій немає ні в однієї зі сторін. Реалістичний мінімум - 4 раунди, включаючи нинішній", - сказало джерело видання в ЄС. Київ уже ініціював перенесення саміту Україна-ЄС з вересня на грудень. "Але я не впевнений, що і до грудня ми встигнемо завершити переговори", - сказав високопоставлений український дипломат.
Однією з головних проблем представники ЄС називають кризу довіри. "У нас немає впевненості у щирості українського прагнення в переговорах щодо угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі", - заявила керівник торгово-економічного відділу представництва Євросоюзу в Україну Ульріке Хауер на минулому тижні на засіданні Національного конвенту щодо ЄС.
Заступник міністра економічного розвитку Російської Федерації Олексій Лихачов 5 квітня підтвердив, що Київ і Москва обговорюють суму компенсацій за вступ України в Митний Союз. "Питання про компенсації - завжди самий делікатне... Платити, звичайно, треба, це зрозуміло. Питання у величині і термінах виплат. Це завжди вирішується на багатосторонніх переговорах", - зазначив О.Лихачов. У МЗС України відкидають факт ведення переговорів з Москвою. "Позиція політичного керівництва України відома: ми віддані ідеї успішного просування переговорів щодо угоди про асоціацію (c ЄС)",- заявив заступник глави МЗС Павло Клімкін. Тим часом джерело видання в зовнішньополітичному відомстві підтвердило, що консультації з питання приєднання до МС дійсно проводять і з української сторони їх курує перший заступник міністра закордонних справ Руслан Демченко.
Ще одна складова кризи - брак довіри між комісаром ЄС з питань торгівлі Карлом де Гухтом і першим віце-прем'єром Андрієм Клюєвим, якого в Брюсселі вважають "проросійським політиком". Київ покладав надії на їхню зустріч, що відбулася в Брюсселі 2 березня. "А.Клюєв хотів налагодити особистий контакт з де Гухтом і хотів би зустрічатися з ним частіше", - пояснив виданню один з українських дипломатів. "Офіційний діалог важливий, але неофіційне спілкування має велику цінність", - підтвердив перший віце-прем'єр, коментуючи підсумки візиту. Проте європейців обурило те, що А.Клюєв не привіз будь-яких пропозицій, і переговори завершилися безрезультатно. У результаті Брюссель відмовився організувати їх повторну зустріч 25-26 березня, про яку просив Київ. "Комісар не зустрічається, щоб просто поговорити, такі зустрічі позбавлені сенсу. Робочі питання слід вирішувати на рівні робочих груп", - пояснило джерело.
Між тим ще однією перешкодою швидкому завершенню переговорів може стати намір Києва домогтися визнання Брюсселем європейської перспективи Україні. "В угоді повинна чітко йти мова про європейську перспективу", - заявив за підсумками вчорашніх переговорів П.Клімкін. ЄС, який раніше неодноразово відкидав можливість фіксації перспективи членства, ініціативу Києва поки що не прокоментував.