Рівно чотири роки тому держава стала власником найбільшого банку країни – ПриватБанку. Націоналізація пройшла блискавично – всього за кілька днів. Але через роки екс-власники банку – Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов – оскаржують законність процедури, тоді як держава намагається відшкодувати збитки.
У 2014 році ПриватБанк був визнаний кращим банком в рейтингу Worlds Best Emerging Market Banks in Central & Eastern Europe за версією американського журналу Global Finance. На той момент банк обслуговував понад 22 млн корпоративних і роздрібних клієнтів з 12 країн світу. "Приват" був найпопулярнішим банком в Україні для розміщення депозитів – у 2012 році на його частку припадало 23,2% від загальної суми вкладів приватних осіб. В 2013 році банк випустив близько 30 млн пластикових карт.
За розміром активів, кредитного портфеля, прибутку, депозитів фізосіб він був у лідерах, часто з великим відривом від конкурентів. Через ПриватБанк проходила майже половина всіх платежів з використанням українських банківських карт. Крім 8 тисяч банкоматів українців обслуговували понад 4 тисяч банківських філій та відділень по всій країні. Ця інфраструктура була підмогою для розвитку малого і середнього бізнесу в країні.
У 2014 році після військової агресії Росії і на тлі різкої девальвації гривні українці забирали з банків депозити. До березня 2015 року відтік коштів населення з банківської системи досяг 144 млрд гривень. Це були непрості часи і для ПриватБанку, в тому числі через необхідність погашати борги. Адже раніше він отримав великі кредити – 200 млн доларів в 2010 році і 175 млн доларів в 2013 році від UK SPV Credit Finance Plc.
У липні 2015 року рейтингове агентство Fitch знизило рейтинг банку до рівня, супроводжуючи це повідомленням про те, що дефолт банку за єврооблігаціями є майже неминучим. Пізніше банк уклав угоду з власниками єврооблігацій.
До кінця 2015 року депозити 19,5 млн вкладників все ще забезпечували ПриватБанку ринкову частку у 34,7% (більше третини від усієї банківської системи).
Керівництво банку вело переговори з Нацбанком про реструктуризацію кредитів рефінансування, значна частина яких залишалась простроченою. Нацбанк погодився піти на це за умови, що менеджмент банку представить детальну програму оздоровлення фінустанови.
Такий план розробили. ПриватБанк дотримувався графіку повернення боргу та сплати відсотків за кредитами рефінансування, хоча і порушував певні нормативи. В НБУ обіцяли не карати за порушення нормативів, якщо вони були викликані втратами через складну економічну ситуацію в Україні.
В одному зі звітів ПриватБанку того періоду сказано, що дотримання нормативних вимог Нацбанку є однією з ковенант за іншими боргами, однак умовами цих зобов'язань не передбачено дострокове погашення або інші санкції у разі їх порушення. Більш того, в 2015 році НБУ виявив кілька випадків недотримання умов кредитів рефінансування, але не карав за це ПриватБанк.
"Наміри НБУ про незастосування будь-яких заходів впливу у майбутньому є фактором невизначеності", - прямо сказано у фінансовому звіті ПриватБанку за 2016 рік.
У лютому і березні 2016 року правління Нацбанку затвердило новий план реструктуризації, згідно з яким ПриватБанк був зобов'язаний збільшити розмір статутного капіталу, прийняти на баланс закладене за наданими кредитами майно, поступово зменшити частку кредитів, наданих пов'язаним особам.
До того ж необхідно було оформити в повному обсязі додаткову заставу за виданими кредитами, поступово погасити прострочену суму основного боргу й сплатити відсотки за кредитами рефінансування НБУ до серпня 2017 року.
В ПриватБанку спочатку виконували запропоновані заходи. Банк набув право власності на заставлене за кредитами майно в сумі 31,8 млрд гривень, хоча і дещо запізнився за термінами. За шість місяців 2016 року банк своєчасно повернув основну суму боргу і сплатив усі відсотки за виданими кредитами рефінансування НБУ. Особисту гарантію виконання плану реструктуризації надав один з акціонерів ПриватБанку Ігор Коломойський.
Тому в листопаді 2016 року, коли з'явилися новини про можливу націоналізацію ПриватБанку, багато хто визнав їх "газетною качкою" – протягом року час від часу публікувалася недостовірна інформація із закликами до населення забирати вклади.
18 грудня 2016 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) призначив тимчасового адміністратора ПриватБанку згідно з рішенням Національного банку про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. У той же день уряд України прийняв рішення стати єдиним акціонером банку через Міністерство фінансів.
19 грудня 2016 року екс-глава НБУ Валерія Гонтарєва оголосила про націоналізацію ПриватБанку. Головою правління банку був призначений Олександр Шлапак, якому колишній топ-менеджмент обіцяв надавати допомогу в перехідний період. Акціонери банку в отриманому урядом листі зобов'язалися за півроку реструктурувати кредитний портфель і довнести застави для компенсації втрат держави. Незабаром вони цю обіцянку порушили.
Екс-голова НБУ Валерія Гонтарєва (Фото: bank.gov.ua)
19-21 грудня 2016 згідно з положеннями закону про систему гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) звільнив керівництво і спостережну раду банку. ФГВФО визнав знецінення кредитів та авансів клієнтам на суму 155,7 млрд гривень і конвертував 10,9 млрд гривень коштів клієнтів, 10,7 млрд гривень випущених єврооблігацій і 7,78 млрд гривень субординованого боргу до статутного капіталу банку (bail-in). 21 грудня 2016 року, після bail-in, акції банку були продані Мінфіну за 1 гривню.
Націоналізація банку була підтримана Міжнародним валютним фондом, урядами Великобританії і США та іншими західними структурами.
Пізніше причинами націоналізації Валерія Гонтарєва називала дії колишніх власників, що давали значні кредити афілійованим особам. За її словами, більше 97% корпоративного портфеля, який становив 150 млрд гривень на 1 квітня 2015 року, були кредитами, пов'язаними з акціонерами компанії.
Колишній голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет з такою оцінкою не погодився і назвав її перебільшеною. Ігор Коломойським також спростовував ці дані. Тим не менш НБУ рекомендував фінансовій установі за три роки провести докапіталізацію на суму майже 132 млрд гривень.
Гонтарєва стверджувала, що в ніч перед націоналізацією наближеним до керівництва банку особам передали 100% корпоративного портфеля. Коломойський назвав це процесом реструктуризації, при якому гроші були видані компаніям, які погасили кредити попередніх позичальників.
У червні 2017 року аудиторська компанія Ernst & Young зробила висновок, що якість кредитного портфеля ПриватБанку виявилося набагато гірше, ніж передбачалося в грудні 2016 року. Для виконання нормативів та поліпшення структури балансу була рекомендована докапіталізація. Український уряд вирішив виділити на це 38,5 млрд гривень у вигляді випуску облігацій внутрішньої держпозики і передачі їх в портфель ПриватБанку.
В 2018 році, коли реальний ВВП України зріс на 3,3%, реальна заробітна плата збільшилася на 12,5%, а роздрібна торгівля – відразу на 14% на тлі щедрого зовнішнього фінансування, вже державний ПриватБанк отримав 12,79 млрд гривень чистого прибутку.
При цьому банк перевиконував норми ліквідності, встановлені НБУ, економив на витратах і нарощував процентну маржу по банківським продуктам. Кількість активних карт тоді збільшилася на 4%. Приріст кредитного портфеля склав 11,8 млрд гривень, з яких 3,6 млрд гривень забезпечили юрособи та 8,1 млрд гривень – фізособи. ПриватБанк залишався №1 по коштах фізосіб і займав друге місце за коштами юридичних осіб.
В 2019 році, який характеризувався значним зростанням коштів клієнтів (кошти суб'єктів господарювання зросли на 92 млрд гривень, кошти фізичних осіб - на 44 млрд гривень), ПриватБанк отримав чистий прибуток у 32,6 млрд гривень. Правда, велику роль зіграла динаміка валютних курсів, а також подальше зростання процентної маржі по банківським продуктам. При цьому в банку кошти суб'єктів господарювання протягом 2019 року збільшилися на 2,2 млрд гривень, кошти фізичних осіб - на 7,3 млрд гривень. Кредитний портфель вдалося наростити на 19% (+9 млрд гривень.).
У той же час ПриватБанк займав 1 місце за коштами фізичних осіб і лише 3 місце за коштами юридичних осіб. Його топ-менеджмент продовжував контролювати показник витрат/доходів, оптимізував (або просто кажучи, скорочував) регіональну мережу відділень і банківську інфраструктуру і витримував всі суворі вимоги Нацбанку щодо ліквідності та достатності капіталу.
Екс-власники переконані, що націоналізація була проведена з процедурними помилками. Тоді як держава наполягає на зворотному і вимагає з Коломойського і Боголюбова відшкодування шкоди, понесеної при рятуванні банку. Зараз в українських судах розглядаються сотні справ, пов'язаних з ПриватБанком.
Так, 18 квітня 2019 року Окружний адміністративний суд Києва задовольнив позов Ігоря Коломойського, постановивши, що рішення про націоналізацію банку було прийнято з порушенням законодавства. У Нацбанку відразу заявили, що оскаржать це рішення, оскільки воно загрожує фінансовій стабільності України. А в листопаді 2019 року екс-генеральний прокурор Руслан Рябошапка направив в Національне антикорупційне бюро справу про виведення багатомільярдних коштів з ПриватБанку до його націоналізації.
У відповідь на позови колишніх акціонерів державний банк ініціює судові розгляди у Великобританії, США, Ізраїлі та на Кіпрі. Менеджмент Приватбанку, призначений державою, розраховує відсудити в екс-власників понад 10 млрд доларів.
Ігор Коломойський (Фото: УНІАН)
В Україні 15 грудня 2020 року в Окружному адміністративному суді розпочалося слухання апеляції щодо націоналізації. Нинішнє керівництво ПриватБанку всерйоз побоюється, що 26 січня 2021 року в судовому порядку націоналізацію можуть визнати незаконною, що дозволить екс-власникам повернути акції банку.
У державному ПриватБанку розраховують, що зможуть відобразити судові атаки колишніх акціонерів, спираючись на новий банківський закон, який був прийнятий парламентом навесні 2020 року. У документі прописано, що якщо суд і визнає незаконним рішення щодо виведення банку з ринку, колишні власники не зможуть повернути банк. Мова може йти лише про відшкодування збитку грошима.
На додаток до всього у законі передбачено, що судові провадження, які почалися, але не одержали остаточного рішення до дня набрання чинності цього закону, вирішуються, розглядаються або переглядаються за новими правилами.
Що ж стосується судів за кордоном, то протиборчі сторони готуються до судового засідання у Високому суді Лондона, яке відбудеться в червні 2022 року і буде тривати більше двох місяців.
У 2021 році може відбутися остаточне слухання в суді штату Делавер (США), який розглядає позов банку щодо його колишніх власників Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова і пов'язаних з ним компаній. Це відбудеться в тому випадку, якщо суд прислухається до аргументів менеджменту ПриватБанку і відхилить клопотання екс-власників про припинення розгляду справи в прискореному порядку.
Менеджмент ПриватБанку у квітні 2020 року також подав новий позов до суду Кіпру з метою відшкодування збитків у розмірі 5,5 млрд доларів. Позов стосується двох серій трансакцій, які були здійснені в період між 2013 і 2016 роками. Вони передбачали сплату сум компаніям за кредитними договорами, жоден з яких не був погашений.
Нещодавно Окружний суд Тель-Авіва (Ізраїль) виніс проміжне рішення на користь ПриватБанку, який 18 грудня 2019 року подав позов проти своїх колишніх власників на суму 600 млн доларів. Гроші могли бути виведені з ПриватБанку в період з 2007 по 2011 роки і розміщені на рахунку в одному з найбільших банків Ізраїлю - Israel Discount Bank.
Цей банк звернувся до ізраїльського суду з клопотанням про відхилення позову або призупинення його розгляду до прийняття рішень у справах за позовами, поданими ПриватБанком у Великобританії і США. Але суд вирішив, що позовні вимоги до Israel Discount Bank повинні стати предметом повноцінного судового розгляду в Ізраїлі.
Незважаючи на активні судові процеси в Україні та за її межами, цілком імовірно, що рішення конфлікту навколо націоналізації Приватбанку доведеться шукати в переговорах і компромісах, а, можливо, і за участю вищого політичного керівництва країни.
Текст: Виктория Подолянец