Бюджетний процес у нашій країні звично зім'ятий. Грудень закінчується, і тільки зараз парламентарії нарешті добралися до держскарбниці на 2015 рік.
Павло Костіцин, для РБК-Україна
Бюджетний процес у нашій країні звично зім'ятий. Грудень закінчується, і тільки зараз парламентарії нарешті добралися до держскарбниці на 2015 рік.
Щоправда, Верховна Рада відмовилася голосувати за бюджет "з коліс", і перенесла його схвалення на 30 грудня. За цей час головний фінансовий документ країни має бути доопрацьований і представлений депутатам на остаточне затвердження.
Питання лише в тому, наскільки реалістичними виявляться плани по наповненню державної казни?
Виліт або зліт?
Перший проект держбюджету на 2015 рік з'явився ще у вересні. Вже тоді він багато в чому виглядав утопією.
По-перше, істотне зростання дохідної частини. Якщо на 2014 р. план надходжень складає 377,8 млрд грн, то на 2015 рік було закладено 432,4 млрд грн, що на 14,5% більше.
По-друге, зростання витрат з 441,6 млрд грн до 485,3 млрд грн (тобто, майже на 10%).
Однак документ, поданий до парламенту зараз, здається абсолютним знущанням. Так, доходи бюджету в наступному році повинні скласти 475,2 млрд грн (майже 100 млрд грн різниці з 2014 р.), а витрати - фантастичні. 527,2 млрд грн (приріст більш ніж на 19%). Але хто ці витрати буде фінансувати?
Зрозуміло, уряд робить ставку на податкові надходження. Їх сума в структурі доходів бюджету становить 365 млрд грн, що на 65 млрд грн більше планового показника 2014 р.
При цьому збори з податку на доходи фізосіб передбачені в обсязі, який в 3,5 рази перевищує план 2014 р. - близько 43 млрд грн.
Надходження з податку на додану вартість, згідно очікуванням, складуть близько 156 млрд грн (план на 2014 рік - близько 150 млрд грн), а з податку на прибуток - близько 75 млрд грн (план на 2014 рік - близько 55 млрд грн).
Це побічно свідчить про те, що Кабмін все-таки розраховує на ухвалення парламентом змін до Податкового кодексу, які, зокрема, спричинять збільшення податкового навантаження на фізосіб, боротьбу з мінімізацією бази оподаткування з податку на прибуток, а також з так званими "ямами" по ПДВ, і фіктивним відшкодуванням цього податку.
Все б добре, але успішність кардинального і раптового реформування податкової системи під великим сумнівом. Адже, як відомо, урядові новації до Податкового кодексу викликали дуже великий опір, як у профільному комітеті, так і у представників бізнесу. Тому абсолютно незрозуміло, чим керувалися розробники бюджету, вибудовуючи його на міфічних цифрах.
Але про яке зростання податкових надходжень може йти мова, якщо навіть у Кабміні визнають: падіння ВВП в 2015 році складе 4,3%, а інфляція досягне 13%, що є красномовною ознакою подальшого згортання бізнесу і погіршення купівельної спроможності.
Боргів нам, та побільше!
Не менш оптимістично влада дивиться і на граничний дефіцит бюджету. Так, якщо на 2014 р. він був запланований у розмірі 68,6 млрд грн, то на 2015 р. складе... лише 63,7 млрд грн. Лише 3,7% ВВП, чого не було навіть у кращі роки.
Віриться у досягнення таких значень слабко, оскільки з урахуванням зовнішніх позик, а також боргу у НАК "Нафтогаз Україна" в розмірі 100 млрд грн (це, до речі, визнає навіть сам прем'єр Арсеній Яценюк), реальний дефіцит в рази більший. І, до речі, оприлюднений проект бюджету-2015 не пропонує сценарію реструктуризації цього газового "висяка". До того ж, документ передбачає роздування його ще на 31,5 млрд грн за рахунок випуску облігацій внутрішньої держпозики.
До речі, безпосередньо держборг до кінця 2015 р. може досягти 1 трлн 176 млрд грн (для інформації: вже в листопаді 2014 р. загальна сума держборгу вийшла за межі 945 млрд грн). Нехитрі підрахунки дають вражаючу цифру - це близько 70% ВВП, що вважається майже критичним значенням, наближаючим країну до дефолту.
Причому, обсяг нових залучень за 2015 рік складе 293 млрд грн, з яких 180 млрд грн - зовнішні борги (очевидно, що мова йде про гроші МВФ та інших міжнародних кредиторів), а 113 млрд грн - внутрішні (тобто, фактично накачування держскарбниці "фантиками", якими є ОВДП).
Сума запланованих держгарантій становить 25 млрд грн, як і в 2014 р. А Національному банку доведеться перерахувати за підсумками року в бюджет 65,4 млрд грн (у 2014 році -22,8 млрд грн). Від приватизації влада має намір отримати 17 млрд грн, аналогічно планами 2014 року. Але навіть ця сума видається нереалістичною, оскільки за 6 місяців надходження від приватизації склали лише 61,5 млн гривень, або 0,3% плану.
Зростання соціальних стандартів теж чекати не варто. Більш того, їх майже до кінця року фактично заморозять. Прожитковий мінімум на одну особу становитиме в січні-листопаді 2015 р. 1176 грн (як в 2014 р.), а в грудні зросте до 1330 грн. Мінімальна зарплата становитиме 1218 грн (січень-листопад 2015 р.) і 1378 грн, відповідно, (з грудня 2015 р.).
Їдять і не соромляться
Кабмін намагається виправдати свої невгамовні апетити на наступний рік тим, що 30% витрат підуть на оборонні цілі, а також на фінансування боргів, сума яких через девальвацію гривні зросла більш ніж на 50%. До того ж, на 2015 рік у бюджеті закладено курс на рівні 17 грн/дол. Відповідно, повертати гроші уряду доведеться, виходячи з нинішніх курсових реалій.
Однак і витрачати чиновники, як і раніше збираються чимало. Так, витрати на апарат Верховної Ради складуть 525 млн грн. На Держуправління справами виділяють майже 1 млрд грн. Кошторис Державної судової адміністрації становить близько 4 млрд грн, Генеральної прокуратури - 3,86 млрд грн.
Бюджет МВС зросте в 2015 р. з 17,9 млрд грн до 32,6 млрд грн (хоча у вересневій версії бюджету сума витрат на доблесну міліцію була більш скромною - 22,6 млрд грн). При цьому з'явилася нова стаття витрат - на Національну гвардію, яку готові виділити близько 7,1 млрд грн. Однак чи обгрунтована така цифра, депутати, зрозуміло, замовчують.
Зате витрати на Міністерство енергетики та вугільної промисловості (незважаючи на енергетична криза в країні) будуть скорочені в кілька разів - до 1,9 млрд грн. Мінекономрозвитку отримає трохи більше, ніж в 2014 р. -1,5 млрд грн. А ось витрати на Міністерство оборони зростуть значно - на цілих 25 млрд грн.
МОЗ виділять близько 6,6 млрд грн, що на 22% менше фінансування 2014 р. І тут виникає питання: як новопризначений міністр планує проводити реформу свого міністерства при такому урізання грошових потоків?
Мінінфраструктури отримає лише 3,3 млрд грн, Державна фіскальна служба розраховує на 5,1 млрд грн бюджетних коштів, а Міністерству аграрної політики та продовольства виділять в 3,8 разів менше грошей, ніж у 2014 році - 1,7 млрд грн. Тим не менш, сама значна сума розписана на Міністерство соціальної політики - майже 98 млрд грн. З неї 5,8 млрд грн буде витрачено на апарат міністерства, а 91 млрд гривень - на підтримку Пенсійного фонду.
Для реалізації різних програм, пов'язаних з реформами, реконструкцією, модернізацією, держава в 2015 році має намір залучити в спеціальний фонд бюджету близько 14,2 млрд грн коштів від іноземних кредиторів. Це вдвічі більше, ніж за минулий 2014 рік.
Затягнути паски
Очевидно, що наповнення держскарбниці буде здійснюватися важко. Наприклад, як можна розраховувати на істотне зростання надходжень, якщо доходи бюджету в січні-листопаді 2014 року виявилися на 6,8% менше запланованих? А значить, за підсумками 2014 року теж буде значний недобір.
Скорочення витрат для багатьох міністерств і, в той же час, роздування витрат на соціалку, - це ще один індикатор неефективного використання бюджетних ресурсів. Наприклад, замість того, щоб проводити пенсійну реформу, влада продовжує виливати десятки мільярдів на латання дірок Пенсійного фонду, роздуваючи таким чином витратну частину бюджету.
У той же час, владі зараз дуже потрібно заручитися підтримкою міжнародних донорів, щоб вийти з 2015 року хоча б з падінням економіки, але вже точно не з дефолтом. Тому бюджет спішно прагнуть представити в максимально "оптимістичному" вигляді. А потім протягом року його поступово перекроюватимуть і проводитимуть прихований секвестр. Що, втім, і відбувалося в 2014 році.