Антитерористична операція (АТО) на сході України абсолютно прогнозовано виявилася непідйомною для державного бюджету. Витрати на неї вже перевищують 1,5 млрд грн на місяць, а до кінця року, за даними Міністерства фінансів, доведеться витратити ще 9,1 млрд грн.
Павло Костіцин
Антитерористична операція (АТО) на сході України абсолютно прогнозовано виявилася непідйомною для державного бюджету. Витрати на неї вже перевищують 1,5 млрд грн на місяць, а до кінця року, за даними Міністерства фінансів, доведеться витратити ще 9,1 млрд грн. Це недозволена розкіш, коли ВВП країни за ІІ квартал впав на 4,7%, а девальвація з початку року досягла 40%. Труднощі з фінансуванням АТО визнав навіть Президент Петро Порошенко, який заявив, що для того, щоб підтримувати щоденні витрати на військові дії в розмірі 70 млн грн, необхідно вносити зміни до бюджету, а також Податкового кодексу. Що, власне, парламентарі зробили 31 липня на закритому засіданні.
По-перше, депутати майже одноголосно прийняли рішення секвеструвати бюджет (збільшили надходження за рахунок податкових надходжень і урізали витрати на соціальні програми). По-друге, ввели новий, так званий "військовий податок". Про плани по впровадженню такого збору уряд повідомив буквально кілька днів тому. А вже 31 липня парламентарі спішно проголосували за новий механізм по наповненню діркуватого бюджету - шляхом введення 1,5% цільового (військового) податку на доходи фізосіб.
1,5% під Яценюка
Суть "військового" збору досить проста: тимчасово, до 1 січня 2015 р., з усіх працевлаштованих осіб будуть стягуватися додаткові 1,5%. Якщо вірити даним Державної служби статистики, на початок липня в Україні було близько 9,4 млн найманих працівників. Фактично, це і є цільова група для нового податку.
"Збір торкнеться всіх громадян, які отримують доходи у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат; винагород, які нараховуються та виплачуються в рамках трудових взаємовідносин з роботодавцем", - пояснила юрист юридичної фірми FELIX Інна Плескач. Також в базу нарахування податку потрапляють виграші по будь-яких лотереях, а також від азартних ігор.
Що важливо - податковим агентом буде виступати роботодавець (тобто, не платити не вийде), а сам податок увійде до складу податку на доходи фізосіб, завдяки чому зросте загальне навантаження на фонд зарплати працюючого бізнесу.
Безумовно, мета, з одного боку, блага: критичне недофінансування української армії не дозволяє швидко та ефективно завершити бойову операцію в східному регіоні. А перерозподіл коштів через бюджет бачиться більш ефективним і надійним інструментом, ніж різноманітні і досить розрізнені акції під гаслом "Підтримай армію! Переведи гроші на чиюсь карту якогось банку".
У той же час, новий збір вже піддався досить жорсткій критиці. Наприклад, за словами колишнього члена бюджетного комітету Оксани Калетник, справа не в розмірі збору (15 грн з 1 тис. грн - суттєва сума), а в цільовому розподілі.
Згоден з нею і депутат від партії "Удар" Павло Розенко, який виступав за ведення диференційованої шкали збору: від 1% для менш забезпечених верств населення і до 4-5% для заможних українців. Крім того, "Удар" пропонував ввести збір у розмірі 0,25% від обороту великих підприємств. Однак, як зазначив сам Розенко вчора в перервах між засіданнями Ради, Мінфін зарубав його ініціативу, пояснивши, що для її впровадження необхідно розробляти нове програмне забезпечення, а на це, мовляв, немає ні часу, ні коштів.
Згідно із законом, надходження від "воєнного податку" будуть акумулюватися у Резервному фонді бюджету, витрати з якого, по суті, ніким не контролюються. "Одному прем'єр-міністру (Арсенію Яценюку) відомо, як будуть витрачатися ці гроші. Причому, він може самостійно ними розпоряджатися, без тендерів, без якого-небудь механізму закупівель - одним розчерком пера", - пояснила директор департаменту податкового планування юридичної фірми ICF Наталія Ульянова.
Хоча для контролю розподілу отриманих в результаті військового збору коштів багато не потрібно. Досить створити спецфонд і призначити його ревізорів - міністерства, відомства та громадські організації. "І при цьому зобов'язати публічно звітувати, куди і на що були витрачені гроші. Тільки так можна добитися прозорості", - підкреслила Ульянова.
"Одному прем'єр-міністру (Арсенію Яценюку) відомо, як будуть витрачатися ці гроші. Причому, він може самостійно ними розпоряджатися, без тендерів, без якого-небудь механізму закупівель - одним розчерком пера"
Небезпечна зрівнялівка
Друга проблема в тому, що нехай і номінальне, але збільшення податкового навантаження з великою ймовірністю призведе до негативної реакції суспільства і підприємців. І, отже, до спроб ухилення від сплати цього податку.
Найпопулярніший спосіб відомий всім - мінімізація бази оподаткування. Регулярно і далеко не перший рік чиновники різного рангу, і в тому числі, представники податкових структур заявляють про те, що до 40-50% зарплат знаходяться в тіні. Чергові побори явно призведуть до зростання цього співвідношення. І явно не на користь "білих" зарплат.
"Крім того, на сьогоднішній день зарплати на всіх підприємствах урізуються, працівники позбавляються премій і додаткових виплат. Державні компанії, організації скасовують надбавки. Роботодавці декларують лише мінімальну зарплату, з якої військовому збору припадає 9 грн (при застосуванні податкової пільги) або 15,4 грн. (якщо пільга не застосовується)", - навела приклад Інна Плескач.
Причому, як вважають експерти, сама по собі несплата військового збору - занадто очевидне порушення, яке загрожує чималими санкціями (до 17-425 тис. грн). Тому заниження сум, швидше за все, буде проходити в зв'язці з ухиленням від сплати податку на доходи фізосіб. Схем для цього предостатньо.
Так що сума у розмірі 2,9 млрд грн, яку планується отримати до кінця року в бюджет завдяки "військовому податку", практично недосяжна. До того ж, злі язики вже заговорили про те, що введення збору побічно буде підігрівати військові дії і погіршить і без того незавидне становище України.